Кондитерська справа з Оріхова: як переселенка Людмила Лобурець відновила сімейний бізнес у Запоріжжі
До повномасштабної війни Людмила Лобурець розвивала в Оріхові сімейний бізнес Happy Craft із продажу кондитерських інгредієнтів і виробництва солодощів та хлібобулочних виробів. У 2019 році підприємство відкрило власну лабораторію, де розробили понад тисячу рецептур.
Через війну бізнес довелося релокувати до Запоріжжя, де підприємство відновило роботу. Попри труднощі, воно не лише продовжило працювати, а й розширює виробництво.
Нині бренд Happy Craft пропонує 65 видів продукції, зокрема торти, макаронс і десерти. Особливе місце в асортименті посідає торт «Іній» – солодка візитівка нашого краю.
Про те, як Людмила Лобурець відновлює та розвиває сімейну справу після релокації, вона розповіла «Першому Запорізькому».
Напередодні повномасштабного вторгнення мали налагоджене виробництво та команду
Підприємницький шлях Людмили Лобурець та її чоловіка розпочався в Оріхові у 2010 році.
«Починали з продажу кондитерських і хлібопекарських інгредієнтів, поступово напрацьовували клієнтську базу та збільшували продажі», – пригадує Людмила.
Вибір сфери був закономірним: подружжя мало профільну освіту й досвід роботи в харчовій галузі. Професійні знання вони здобували, зокрема, у Харкові, де прожили та навчалися сім років.
Згодом підприємство розширило діяльність. Окрім продажу інгредієнтів і виробництва харчової продукції, подружжя налагодило в Оріхові випуск сільськогосподарської техніки, зокрема причепів.
У 2019 році підприємство відкрило власну виробничу лабораторію, де розробляли рецептури кондитерських і хлібобулочних виробів.
«Ми відпрацювали понад тисячу рецептур», – зазначає підприємниця.
Паралельно розвивали власне харчове виробництво: підприємство виготовляло макаронс і десерти, випікало хліб та булочки.
Напередодні повномасштабного вторгнення на підприємстві працювали 35 людей. Подружжя мало налагоджені ділові зв’язки та плани подальшого розвитку. Однак російське вторгнення докорінно змінило життя підприємців.
Після релокації до Запоріжжя почали відновлювати сімейний бізнес
Напередодні повномасштабного вторгнення в лабораторії підприємства Людмили Лобурець в Оріхові розробляли нові рецептури корисного хліба. Для цього до команди приїхали технологи з Одеси, з якими підприємство співпрацювало над новими виробами.
«Пам’ятаю, як ми з технологом усе замісили. Коли вранці почалася повномасштабна війна, ми зустріли гостей із потяга й привезли до себе. Це був страшний день, але ми все-таки випекли хліб і відпрацювали», – згадує Людмила.
Згодом підприємці допомогли гостям повернутися додому.
Попри тривогу й невизначеність, пекарня продовжувала працювати. Хлібозаводи телефонували та замовляли сировину. Усвідомлення того, що їхня робота потрібна людям, допомагало триматися.
«Коли ти потрібен іншим людям, то, як би там не було, треба залишатися, діяти, знову збирати себе в кулак і працювати», – каже підприємниця.
Однак війна завдала бізнесу значних втрат. Через окупацію частини Запорізької області підприємство втратило близько половини клієнтів, а більшість працівників виїхали в безпечніші регіони України або за кордон. Із великого колективу залишилося лише четверо людей.
Навесні 2022 року постало питання релокації. Обладнання та майно вдалося перевезти до Запоріжжя, але на новому місці роботу довелося налагоджувати майже з нуля. Підприємці зіткнулися з нестачею постачальників, логістичними труднощами та перебоями з електроенергією.
Змінювалися й потреби споживачів. Спочатку найбільший попит мали звичайний хліб і булочки. Коли до Запоріжжя почали масово приїжджати переселенці з Мелітополя та Маріуполя, підприємство долучилося до забезпечення їх їжею.
Згодом містяни почали частіше замовляти кондитерські вироби й десерти. Так компанія поступово поверталася до свого основного напряму діяльності.
Одним із найскладніших завдань стало відновлення команди, розповідає Людмила Лобурець. Працівників відділу продажів шукали серед людей, які раніше працювали в інших сферах, а пекарів та їхніх помічників навчали з нуля.
У пошуку працівників підприємству допомогла Запорізька обласна служба зайнятості. Зокрема, у межах програми «Досвід має значення» служба сприяла працевлаштуванню кондитера віком понад 50 років. Загалом за час співпраці з Happy Craft вдалося закрити шість вакансій.
Завдяки грантовій підтримці Happy Craft розширює виробничі потужності та асортимент кондитерських виробів
Важливим етапом розвитку Happy Craft стало залучення грантової підтримки. У 2025 році Людмила Лобурець отримала фінансування за державною програмою «Власна справа».
«Ми шукали фінансування, адже без грошей і людей неможливо збудувати сильний бізнес. У соцмережах я побачила інформацію про гранти від Центру зайнятості й самостійно взялася за бізнес-план із розрахунками. Подавалися через «Дію». За перший рік отримали три гранти за програмою «Власна справа» й повністю повернули ці кошти до бюджету у вигляді сплачених податків», – розповідає підприємниця.
Для подальшого розширення виробництва компанія також залучила понад мільйон гривень за програмою BLOOM. Кошти планують спрямувати на придбання професійної печі та сучасної відсаджувальної машини, яка автоматично формуватиме вироби з тіста або крему. Це обладнання дасть змогу збільшити виробничі потужності вп’ятеро.
Нині в Happy Craft працюють 27 людей, а асортимент налічує 65 позицій: торти різного фасування, порційні десерти, макаронс, еклери, тістечка та профітролі.
Особливе місце посідає торт «Іній» – солодка візитівка Запорізького краю. Завдяки налагодженій логістиці підприємство надсилає його замовникам по всій Україні.
«Люди з різних куточків країни просять надіслати торт поштою. Ми організували такі відправлення, а влітку навіть додаємо холодоелементи. Багато хто замовляє вже вдруге чи втретє. Особливо часто це роблять запоріжці, які виїхали до інших регіонів України. Для них цей торт – спогад про дім», – розповідає Людмила.
Паралельно Happy Craft розширює коло партнерів із Дніпра, Києва та Львова й представляє продукцію на галузевих виставках.
У грудні 2025 року за сприяння Торгово-промислової палати та Європейського банку реконструкції та розвитку бренд увійшов до десятки українських підприємств, які представляли країну на міжнародній виставці Food Africa.
Фото: Запорізька торгово-промислова палата
У вересні 2026 року компанія також взяла участь у триденній виставці Private Label у Києві, де отримала нові замовлення.
Розвиток під час війни: між новими можливостями та щоденними труднощами
Робота кондитерського цеху Happy Craft у Запоріжжі залежить від умов ведення бізнесу в прифронтовому регіоні. Серед головних викликів – складна логістика, перебої з електропостачанням і витрати на автономне живлення.
«Робота на генераторах потребує значних витрат на пальне, що збільшує собівартість продукції. Водночас суттєво підвищувати ціни ми не можемо. Хотілося б пройти осінь і зиму зі стабільним електропостачанням, адже забезпечення виробництва такого масштабу генераторами потребує чималих додаткових витрат», – розповідає Людмила.
За словами підприємниці, дистриб’ютори пропонують розширити асортимент ще на десять позицій. Однак для цього потрібні додаткові виробничі площі, обладнання та працівники.
Людмила вважає, що оперативніша комунікація з державними установами та доступ до фахових консультацій допомогли б прифронтовому бізнесу швидше втілювати плани розвитку.
«Якби держава більше підтримувала такі підприємства, було б легше починати й розвивати власну справу. Хотілося б оперативнішого зворотного зв’язку щодо грантів і доступу до допомоги провідних фахівців. Це дало б змогу швидше створювати робочі місця, нарощувати виробництво та продажі, а отже, сприяти розвитку економіки міста й країни», – наголошує Людмила Лобурець.
Українські солодощі на світових полицях – мрія засновниці Happy Craft
Попри постійні обстріли Запоріжжя, Людмила Лобурець продовжує працювати в рідному краї.
«Усім нам хочеться залишатися тут, нікуди не переїжджати. Для релокації потрібно щонайменше два тижні лише на перезапуск. Треба подбати про сировину, відпрацювати процеси, облаштувати робочі місця й вирішити питання проживання працівників із сім’ями. Швидко це не робиться», – пояснює підприємниця.
Попри труднощі, Happy Craft планує розширювати виробництво. Команда готує нові бізнес-плани: кількість замовлень зростає, клієнти цікавляться новими виробами, а наявних потужностей уже не завжди вистачає.
Людмила також мріє вивести продукцію компанії на міжнародний ринок, щоб українські солодощі могли купувати й ті, хто виїхав за кордон.
«Хотілося б, щоб кожен українець, який поїхав до іншої країни, побачив на полицях наші вироби. Тішить, коли приїжджаєш у Польщу чи Німеччину, заходиш у магазин, а там торт від українського виробника, який люди купують і смакують», – ділиться вона.
Тим, хто лише замислюється над власною справою, підприємниця радить не боятися починати, вивчати можливості фінансування та регулярно оцінювати результати роботи.
«Можна ризикувати, брати гранти. Головне – щомісяця рахувати цифри. Результати тих дій, які ми робимо, можна виміряти. Треба контролювати приріст. Тоді зростатиме ваш бізнес. А починати обов’язково треба!», – переконана Людмила.
Для неї успіх підприємства вимірюється не лише обсягами виробництва чи кількістю замовлень, а й людьми, які залишаються в команді та розвиваються разом із компанією.
«Дуже круто, коли людина з тобою залишається з року в рік. Тоді з такими людьми, з такою сильною командою можна і гори звернути, повірте», – підсумовує підприємниця.
Текст – Олександр Носок, фото – з архіву Людмили Лобурець
Читайте також:
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!