ЗАПОРІЖЖЯ

Erasmus+ для українських студентів: як знайти програму обміну та подати заявку

Українські студенти можуть навчатися або проходити практику за кордоном за програмою Європейського Союзу Erasmus+. Для участі зазвичай не потрібно самостійно подавати заявку до ЄС – конкурс проводить університет, у якому навчається студент. Після відбору учасник може отримати грант на проживання та дорогу, а результати навчання за кордоном мають зарахувати в українському закладі освіти.

Що таке Erasmus+ та які можливості він дає українським студентам

Erasmus+ – ініціатива Європейського Союзу у сферах освіти, професійної підготовки, молодіжних проєктів та спорту. Найчастіше її пов’язують зі студентськими обмінами, хоча напрямів значно більше. За підтримки Erasmus+ можна провести семестр в іншій країні, пройти практику, поїхати на викладацьке стажування, налагодити співпрацю між закладами освіти, створювати спільні міжнародні курси та інші освітні проєкти.

Одна з головних можливостей для молоді – частину своєї освітньої програми пройти в партнерському закладі іншої країни або здобути практичний досвід у компанії чи організації. На цей час учасник залишається студентом свого українського вишу, а Erasmus+ може фінансово підтримувати таку поїздку.

Ініціатива не обмежується країнами Європейського Союзу. До різних напрямів долучаються заклади й організації з держав-партнерів, зокрема України. Крім академічних і викладацьких обмінів, кошти спрямовують на створення нових курсів і методик, розвиток цифрових інструментів, доступнішої освіти та міжнародної співпраці. Серед пріоритетів на 2021–2027 роки також соціальна інклюзія, екологічні й цифрові зміни та активніша роль молоді у суспільному житті.

Бюджет Erasmus+ на 2021–2027 роки становить близько 26,2 мільярда євро. За майже 40 років різними можливостями ініціативи скористалися понад 16 мільйонів людей.

Для українців Erasmus+ залишається доступним і під час повномасштабної війни. З 2022 року понад 52 тисячі громадян України долучилися до навчальних, професійних та інших міжнародних поїздок, а на підтримку українських організацій і учасників спрямували понад 210 мільйонів євро.

Окремо можна оцінити масштаби у вищій освіті. За конкурсами 2021–2026 років до фінансування рекомендували 11 681 міжнародну мобільність за участі України. Із них 10 007 передбачали виїзд українців до країн ЄС та інших держав, залучених до Erasmus+, ще 1 674 – приїзд студентів і працівників іноземних вишів до України.

Для здобувачів вищої освіти передбачені два основні формати – семестр або інший період у партнерському закладі та професійна практика.

У першому випадку поїздка може тривати від двох до 12 місяців. Стажування дозволено проходити в компанії, дослідницькому інституті, лабораторії чи іншій організації протягом такого самого часу. Конкретні строки й місце залежать від умов конкурсу та домовленостей між закладами.

Є також короткі змішані формати. Тоді учасник перебуває в іншій країні від п’яти до 30 днів, а решта занять проходить онлайн. Такий варіант дає змогу отримати міжнародний досвід тим, хто не може виїхати на повний семестр.

Із 2022 року різними можливостями Erasmus+ скористалися понад 52 тисячі громадян України.
Тривалість студентського обміну залежить від обраного формату. Поїздка може займати кілька місяців або поєднувати коротке перебування за кордоном з онлайн-заняттями.

За один освітній рівень – наприклад, бакалаврат або магістратуру – сумарна тривалість фізичної мобільності за Erasmus+ зазвичай не перевищує 12 місяців. Для окремих довгих програм, зокрема медичних, цей строк може сягати 24 місяців.

Які можливості Erasmus+ є у студентів Запоріжжя

Академічні обміни доступні й у запорізьких вишах. Перелік країн, спеціальностей і вимоги до кандидатів залежать від угод, які має конкретний заклад.

Національний університет «Запорізька політехніка» співпрацює в межах Erasmus+ із закладами Бельгії, Іспанії, Італії, Польщі, Латвії та інших держав. Серед них – Католицький університет Льовена, Мадридська політехніка, Політехнічний університет Марке, Університет Сілезії та Ризький технічний університет.

Наприклад, здобувачі факультету комп’ютерних наук і технологій та факультету бізнес-технологій і економіки можуть провести п’ять місяців у Політехнічному університеті Марке в Італії та отримувати грантову підтримку. В окремих відборах «Запорізької політехніки» серед основних вимог – висока успішність і знання англійської на рівні B1–B2.

Запорізький національний університет також має міжнародні партнерства у межах Erasmus+. Серед закладів, з якими співпрацює ЗНУ, – Білефельдський університет у Німеччині та Вроцлавський університет у Польщі.

Представники ЗНУ вже їздили до Білефельда за програмами обміну. Для тих, хто планує подаватися, у виші проводили окремі зустрічі про підготовку до поїздки, оформлення CV та інших документів для конкурсного відбору.

ЗНУ долучається і до ширших освітніх ініціатив Erasmus+. Зокрема, до вересня 2026 року тривав EuroTolerCulture, присвячений європейському досвіду формування культури толерантності в медіа, освіті та мистецтві. Європейський Союз надав на нього 30 тисяч євро.

EuroTolerCulture не передбачав автоматичної можливості поїхати на семестр за кордон. Для цього потрібно окремо шукати конкурси на академічний обмін і перевіряти доступні спеціальності, умови та дедлайни.

Хто може взяти участь та на яку підтримку розраховувати

Академічні обміни Erasmus+ доступні на різних рівнях освіти – від бакалаврату й магістратури до аспірантури та докторантури.

Головна умова – навчатися у закладі, який бере участь у відповідному проєкті, а обрані дисципліни або практика за кордоном мають бути пов’язані з освітньою програмою в Україні.

Решту критеріїв визначають під час конкретного відбору. Вимоги можуть стосуватися факультету чи спеціальності, курсу, успішності та знання іноземної мови.

Подаватися на академічні обміни Erasmus+ можуть студенти бакалаврату, магістратури та інших рівнів вищої освіти.
У 2026 році щомісячна грантова підтримка для довгострокових студентських поїздок з України становить від 800 до 900 євро залежно від країни призначення.
Фото: Українська правда

Наприклад, для одного обміну може бути потрібна англійська на рівні B2, для іншого – німецька, французька або мова країни, де проходитиме навчання. Єдиного обов’язкового сертифіката для всіх учасників немає: десь приймають результат міжнародного іспиту, а десь достатньо довідки від вишу або внутрішнього тестування.

Так само Erasmus+ не встановлює спільного мінімального середнього бала. Його, як і інші критерії, визначають у межах конкретного конкурсу.

Ті, хто проходить відбір, можуть отримати грант на проживання та щоденні витрати, а також допомогу на дорогу.

Для довгострокових поїздок з України до країн ЄС та інших держав, повністю залучених до Erasmus+, базова щомісячна підтримка у 2026 році становить 800, 850 або 900 євро залежно від вартості життя у країні призначення.

Точний розмір виплат потрібно дивитися в умовах конкретного конкурсу. Грант допомагає покривати житло, харчування та інші повсякденні витрати, але не обов’язково повністю їх компенсує.

Водночас приймаючий заклад не повинен брати плату за навчання, реєстрацію, іспити або користування бібліотеками та лабораторіями. Окремі невеликі витрати можуть стосуватися, наприклад, страхування.

Як знайти програму Erasmus+, подати заявку та пройти відбір

Пошук варто починати зі сторінки міжнародного відділу свого вишу, де публікують актуальні набори на академічні обміни. Єдиного дедлайну для всіх українських студентів немає: партнерські заклади відкривають конкурси у різний час протягом навчального року.

Спочатку потрібно знайти варіант, який відповідає спеціальності та рівню освіти, а потім перевірити вимоги до мови, тривалість навчання, розмір гранту та кінцеву дату подання.

Єдиного переліку документів для Erasmus+ немає. Найчастіше кандидатів просять надати анкету, резюме, мотиваційний лист, виписку з оцінками, підтвердження знання іноземної мови та копію закордонного паспорта. Додатково можуть знадобитися рекомендація викладача, довідка з місця навчання або інформація про наукову чи громадську діяльність.

Шукати можливості Erasmus+ варто на сайті свого університету.
Під час конкурсного відбору університет може оцінювати академічні результати, мотивацію та мовну підготовку. Іноді претендентів також запрошують на співбесіду.

У мотиваційному листі варто пояснити, чому обраний саме цей закордонний заклад, які дисципліни цікавлять кандидата та як отриманий досвід пов’язаний із його освітою або майбутньою професією.

Після завершення прийому заявок проходить внутрішній відбір. Комісія може враховувати успішність, рівень мови, мотивацію та відповідність обраної програми спеціальності. Іноді кандидатів додатково запрошують на співбесіду або мовне тестування.

Тих, хто успішно проходить конкурс, український виш номінує до партнерського закладу. Після цього можуть попросити зареєструватися у внутрішній системі, заповнити додаткову форму або повторно надіслати частину матеріалів.

Перед поїздкою погоджують Learning Agreement – угоду про навчання. У ній зазначають дисципліни, які учасник проходитиме за кордоном, і те, як їх зарахують після повернення. Також підписують грантову угоду, після чого можна займатися житлом, страхуванням, документами для виїзду та дорогою.

Після завершення семестру або іншого періоду мобільності закордонний заклад видає виписку з результатами, а успішно отримані кредити зараховують до освітньої програми в Україні.

Тому Erasmus+ не є академічною відпусткою: навчання продовжується, але частину предметів учасник проходить в іншій країні.

Якщо відповідного набору зараз немає, варто звернутися до міжнародного відділу й уточнити, які обміни плануються найближчим часом. Актуальні оголошення краще перевіряти регулярно, щоб мати достатньо часу на підготовку документів.

Текст – Анастасія Гавриш


Читайте також:

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!