Від чашки зі сніговиком до власної майстерні: як родина Бєлок створила сімейний бізнес у Запоріжжі
Понад десять років тому запоріжанка Оксана Бєлка почала розписувати чашки та створювати невеликі вироби ручної роботи під час декретної відпустки. Згодом до творчих експериментів додалися гіпсові фігурки для розфарбовування, які поступово стали основою сімейної справи.
Разом із чоловіком Миколою вони проводили майстер-класи для дітей на площі Маяковського, облаштували власну майстерню та пережили пожежу, яка ледь не зупинила виробництво.
Сьогодні подружжя виготовляє понад 600 видів виробів, співпрацює з клієнтами з різних куточків України та продовжує розвивати власну справу в Запоріжжі попри виклики воєнного часу.
Про те, як родина Бєлок розвиває власну справу у прифронтовому Запоріжжі та відновила роботу після пожежі – у матеріалі «Першого Запорізького».
Починала з бантиків для доньки, а згодом знайшла справу, яка стала сімейним бізнесом
За освітою Оксана Бєлка – менеджерка з управління персоналом. Після завершення навчання пішла у декретну відпустку, тоді ж почала займатися різними видами творчості. Спочатку створювала для доньки бантики, резинки та обручі, трохи шила й в’язала. Згодом захоплення поступово переросло у пошук нових напрямків для самореалізації.
Поштовхом до одного з них стала звичайна чашка зі сніговиком, яку чоловік приніс додому після роботи: «Сиділи пили чай і він каже: «Це ж можна малювати». Відповіла, що теоретично можна. І так у нас з’явилася ідея. Почала шукати шукати інформацію про технологію розпису, спеціальні фарби та особливості випалювання виробів».
У 2014 році родина почала не лише створювати власні вироби, а й представляти їх на ярмарках. Саме там з’явилася ідея нового творчого напрямку. Під час одного з заходів знайома розповіла Оксані про гіпсові фігурки, які діти розфарбовували у парку.
Для перших спроб використала звичайні силіконові форми для випікання, які вже були вдома. Залила в них гіпс і виготовила перші заготовки. Відтоді асортимент почав поступово збільшуватися: з’являлися нові форми, персонажі, набори для творчості. «Ти купуєш нові форми, нові фігурки і все це далі розростається. Так воно й почалося», — згадує Оксана.
Сім років проводили майстер-класи для дітей, але велика війна змусила шукати нові підходи до роботи
Паралельно з розвитком власної справи подружжя долучилося до Запорізького міського об’єднання митців «Колорит». Спочатку Оксана представляла там власноруч розписані чашки, однак згодом основним напрямком стали гіпсові фігурки для дитячої творчості.
З 2015 року і до початку повномасштабної війни сім’я регулярно проводила творчі майстер-класи на площі Маяковського (нині площа Митців). Влітку вони майже щовечора привозили столи, фарби, воду та десятки заготовок, які малеча могла розмалювати просто неба: «Ми тільки заїжджали, а діти дуже раділи та кричали: «Вони приїхали!».
Проте після 24 лютого 2022 року від виїзних подій довелося відмовитися. Однією з причин стала безпекова ситуація в Запоріжжі. Крім того, чоловікові Оксани Миколі діагностували онкологічне захворювання. Родина майже місяць провела в Києві, де він проходив лікування в Інституті нейрохірургії.
Після повернення лікарі заборонили підіймати важкі речі, а проведення заходів потребувало постійного перевезення столів, обладнання та матеріалів. У результаті подружжя зосередилося на онлайн-замовленнях.
Війна вплинула і на інший напрямок роботи – розпис чашок. До вторгнення розвивався паралельно з виробництвом гіпсових фігурок, однак з часом від нього довелося відмовитися. Оксана працювала над черговим замовленням, коли поруч пролунав сильний вибух: «Злякалася, почали тремтіти руки. І зрозуміла, що вже не зможу швидко й точно працювати. Розпис вимагав максимальної уважності та точності, адже всі малюнки наносилися тонким пензлем вручну».
Через постійні обстріли та стрес зберігати необхідну концентрацію ставало дедалі складніше. Зрештою майстриня вирішила повністю зосередитися на виготовленні гіпсових виробів, які сьогодні залишаються основою сімейного бізнесу.
Пожежа знищила частину виробництва, але не змусила відмовитися від справи
З часом працювати вдома ставало дедалі складніше. Коли замовлень побільшало, квартира вже не дозволяла ані збільшувати обсяги виробництва, ані комфортно організувати робочий процес. Ще під час перебування в Києві, де чоловік проходив лікування, Оксана почала шукати приміщення для оренди. Головною умовою була наявність води, необхідної для роботи з гіпсом. Проте знайти доступний варіант не вдалося.
Тоді Микола запропонував облаштувати під майстерню власний невеликий склад. Після повернення з Києва подружжя взялося за облаштування простору площею 24 квадратні метри. Попри відсутність централізованого водопостачання, родина знайшла вихід – воду набирають у сусідів: «Коли почалися блекаути й піднялися тарифи, ми з чоловіком не раз казали одне одному, що свого часу ухвалили правильне рішення. Оренда та комунальні платежі зараз забирали б величезну частину бюджету, а так маємо власну майстерню і можемо вкладати гроші у розвиток».
Тут облаштували робочу зону для заливки виробів, сушильну систему, стелажі для зберігання продукції та місце для пакування замовлень. Саме тут сьогодні виготовляють сотні видів гіпсових виробів – від дитячих фігурок до кашпо, шкатулок і декоративних статуеток.
Втім, на початку 2025 року сімейна справа опинилася під загрозою. У січні в майстерні сталася пожежа. Напередодні там сушилися вироби для великого корпоративного замовлення, яке потрібно було відправити найближчим часом. Через це сушильну систему залишили працювати на ніч.
«У понеділок прийшла до майстерні й одразу побачила чорну сажу навколо витяжки. Відкриваю двері – вогню вже немає, але всередині літає попіл і стоїть дим. Зрозуміла, що сталася пожежа. Подзвонила сусіду і попросила прибігти з вогнегасником, а чоловікові сказала лише одну фразу: «Біжи сюди, ми згоріли», – згадує Оксана.
Найбільше постраждали пластикові заготовки для виробництва, частина обладнання та готова продукція.
Перші дні після пожежі подружжя намагалося врятувати все, що ще можна було використати. Вцілілі матеріали та оснащення вивозили додому великими мішками, а потім вручну очищали від сажі. Протягом тижня їх замочували у концентрованому мильному розчині та ретельно відмивали щітками. Паралельно жінка відновлювала асортимент: шукала заміну знищеним елементам виробництва, замовляла нові форми у виробників та викуповувала рідкісні позиції в інших майстрів.
Попри масштабні збитки, зупиняти роботу родина не стала. Найбільший корпоративний клієнт погодився зачекати два тижні. За цей час вдалося очистити частину вцілілого інвентарю, налагодити виробничий процес і поступово повернутися до виконання замовлень. У підсумку домовленості із замовником виконали в повному обсязі.
«Майстерня була непридатною для роботи кілька місяців. Коли дивилася на наслідки пожежі, навіть не уявляла, з чого починати відновлення. А чоловік тоді сказав: «Ти заливай замовлення, а я буду твоєю феєю», – розповідає Оксана.
Понад 600 видів виробів та покупці з усієї України: як розвивається справа зараз
За словами Оксани, процес створення гіпсових виробів на перший погляд здається простим, однак насправді займає чимало часу.
Спочатку гіпс змішують із водою та заливають у форми, де він близько 30-40 хвилин набирає міцності. Після цього заготовки виймають і відправляють на сушіння. Якщо раніше вони висихали просто на повітрі, то сьогодні для цього використовують спеціальну сушильню, яку подружжя облаштувало власноруч у майстерні.
Сьогодні в онлайн-магазині представлено понад 800 товарних позицій. Серед них – більш як 600 видів продукції: дитячі фігурки для розфарбовування, кашпо, шкатулки та декоративні статуетки. Найчастіше покупці обирають персонажів популярних мультфільмів і тварин. За словами Оксани, абсолютними фаворитами вже багато років залишаються котики.
Окремий напрямок – набори для творчості, до яких входять заготовки, фарби та пензлики. Їх часто замовляють для дитячих свят, занять у школах, садочках і творчих студіях.
Серед покупців – батьки, вихователі, педагоги, керівники дитячих центрів, організатори творчих заходів, аніматори та представники благодійних організацій. Багато хто співпрацює з родиною не перший рік і регулярно повертається за новинками. Щоб підтримувати інтерес постійних замовників, Оксана майже щомісяця розширює вибір і додає нові моделі.
Обсяги роботи суттєво залежать від пори року. Найбільш напруженим періодом традиційно є новорічні свята, коли протягом дня може надходити до десяти заявок. У такі періоди за тиждень подружжя може виготовити близько 500 одиниць продукції.
«Для мене Микола – антикризовий менеджер. Коли виникає якась проблема, він ніколи не панікує. Спочатку знаходить спосіб, щоб усе продовжувало працювати, а потім уже спокійно шукає постійне рішення. Саме завдяки такому підходу ми не раз виходили зі складних ситуацій», – розповідає жінка.
«Поки працюємо – місто живе»: чому родина продовжує розвивати справу у Запоріжжі
У планах – розширення майстерні та збільшення виробничих можливостей. Родина мріє про простір із кількома окремими зонами: для заливки гіпсу, сушіння та зберігання готової продукції. Це дало б змогу швидше виконувати термінові замовлення та підтримувати більший запас товарів у наявності: «До війни думала про відкриття фізичного магазину. Було розуміння, яким має бути цей простір і як він працюватиме. Зараз не найкращий час для таких рішень, тому розвиваємося поступово. Працюємо обережно, але продовжуємо рухатися вперед».
Говорячи про поради для тих, хто хоче перетворити хобі на власну справу, Оксана Бєлка наголошує: важливо розуміти, що бізнес – це не лише про творчість і натхнення. Коли з’являються клієнти та замовлення, на перший план виходять відповідальність, планування витрат і щоденна робота: «У тебе є замовник, є податки, є закупівля матеріалів. Це вже не тільки про задоволення. Це про працю. Якою б вона не була – фізичною чи розумовою, але це щоденна робота».
Текст – Анастасія Заводюк, фото з архіву Оксани Бєлки
Читайте також:
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!