ВСЕСВІТ

За Сі Цзіньпіна в Китаї покарали мільйони партійців — ЗМІ

В'ячеслав Семенюк

Масштаби переслідувань чиновників у Китаї за Сі Цзіньпіна досягли рівня, якого не було з часів Мао Цзедуна.

 

За 11 із 13 років правління Сі Цзіньпіна, за які є доступна статистика, близько 628 тисяч функціонерів Комуністичної партії Китаю (КПК) притягнули до кримінальної відповідальності. Масштаби переслідувань чиновників зростають, а кампанія під приводом боротьби з корупцією посилює страх у партійних структурах і може погіршувати якість державного управління. Про це пише Financial Times.

 

Такі оцінки навів Міньсінь Пей, професор державного управління американського коледжу Клермонт-Маккенна. За його підрахунками, за час правління Сі різні політичні, адміністративні або судові покарання отримали близько 7,2 млн членів КПК. Серед них — щонайменше 632 високопосадовці, яких у Китаї називають «тиграми».

 

Водночас заступник секретаря Центральної комісії КПК із перевірки дисципліни Чжан Фухай наводить ще більші цифри. За його словами, від 18-го з’їзду партії у 2012 році дисциплінарні та наглядові органи порушили 8,105 млн справ і притягнули до відповідальності 7,922 млн осіб. Серед них — 963 посадовці, які перебувають під наглядом Центрального комітету КПК. Про це повідомляло державне агентство Сіньхуа.

 

За оцінкою Пея, під час третього терміну Сі, який розпочався у 2023 році, кількість кримінальних справ проти партійних чиновників зросла в 14 разів порівняно з його другим п’ятирічним терміном. Для порівняння: за другого терміну попередника Сі, Ху Цзіньтао, до кримінальної відповідальності щороку притягували в середньому близько 5460 партійних функціонерів. За третього терміну Сі цей показник зріс приблизно до 75 тисяч на рік.

 

Кількість дисциплінарних покарань також суттєво збільшилася. Якщо за другого терміну Ху Цзіньтао їх щороку отримували в середньому 145,8 тис. чиновників, то за третього терміну Сі — понад 800 тис. У 2025 році показник сягнув рекордних 983 тис.

 

Сі пояснює посилення контролю боротьбою з корупцією та прихованими загрозами всередині партії, держави й армії. Після смерті Мао Цзедуна в Китаї склалася практика зміни керівництва після двох п’ятирічних термінів, однак Сі домігся переобрання на третій термін і не визначив наступника. Черговий з’їзд КПК має відбутися восени 2027 року, і очікується, що він може переобрати Сі на четвертий термін.

 

На нещодавньому пленумі ЦК КПК, за оцінкою Пея, була відсутня приблизно чверть делегатів. Дослідник пов’язує це з безпрецедентною кількістю переслідувань серед партійних представників. За його словами, ухвалена резолюція про посилення партійного контролю перед наступним з’їздом не випадкова.

 

Водночас експерти сумніваються, що масштабні чистки справді допомагають подолати корупцію. За даними Transparency International, з 2012 року Китай покращив свій показник в індексі сприйняття корупції лише на чотири пункти — із 39 до 43.

 

Професор Каліфорнійського університету в Сан-Дієго Віктор Ши вважає, що жорстка кампанія може стимулювати чиновників використовувати звинувачення проти колег у боротьбі за посади. Місцеві керівники, побоюючись переслідувань, можуть також уникати масштабних проєктів, які передбачають значні витрати й потенційно можуть стати приводом для звинувачень у корупції.

 

Старша економістка Oxford Economics Шейна Юе застерігає, що страх перед покаранням може змусити місцевих чиновників ставити політичну лояльність вище за економічні експерименти. Це здатне поглибити проблеми китайської економіки, яка потерпає від слабкого споживчого попиту, надлишкових виробничих потужностей і тривалої кризи на ринку нерухомості.

 

Директор Інституту Китаю SOAS Лондонського університету Стів Цанг вважає, що посилення контролю створює для керівництва країни ефект «ехокамери»: підлеглі можуть повідомляти Сі лише те, що він хоче почути, замовчуючи реальні проблеми. На його думку, пленум був зосереджений передусім на лояльності, дисципліні та контролі.

 

Нагадаємо, у вересні китайська влада усунула та виключила з Комуністичної партії високопоставлених генералів Чжана Юся та Лю Чженьлі через звинувачення в корупції та зловживанні службовим становищем.

 

Раніше колишнього топчиновника Міністерства громадської безпеки Китаю засудили до смертної кари за хабарі на майже 17 мільйонів доларів. При цьому рішення суду передбачає відтермінування вироку на два роки. 

 

 

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp

Читайте нас у Google.News