«Вибори» під тиском і пропагандою: як Росія проводить псевдоголосування до Держдуми на окупованій частині Запорізької області

На окупованій частині Запорізької області Росія проводить «вибори» до Державної думи дев’ятого скликання. Дострокове голосування вже триває, а основне РФ планує на 18–20 вересня 2026 року.

Окупаційна адміністрація сформувала виборчу інфраструктуру, посилює агітацію серед місцевих жителів і організовує голосування в населених пунктах області. До забезпечення процесу залучені російські силові структури, зокрема окупаційна поліція, Росгвардія та ФСБ.

Як Росія організовує незаконне голосування на захопленій частині області, якими методами намагається залучити до нього місцевих жителів та як на це реагує Україна – у матеріалі «Першого Запорізького».

Дільниці, бюлетені та дострокове голосування: як РФ готувалася до «виборів»

У вересні 2026 року Росія вперше проводить на захоплених територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей «вибори» до Державної думи. Раніше подібні кампанії на стосувалися лише регіональних і місцевих органів окупаційної влади. Тепер РФ намагається залучити мешканців ТОТ і до формування нижньої палати свого парламенту.

Для окупованих територій Росія сформувала 11 одномандатних виборчих округів. На захопленій частині Запорізької області діє округ №93.

Виборці мають отримати два бюлетені: один – для голосування за політичну партію, другий – за кандидата в одномандатному окрузі. У запорізькому окрузі №93 балотуються Олексій Тихомиров від «Єдиної Росії», Юрій Оніщук від «Справедливої Росії – За правду», Кирило Перов від ЛДПР та Олег Слюсаренко від КПРФ.

«Виборчу комісію Запорізької області» очолює Галина Катющенко, яка є давньою соратницею голови окупаційної адміністрації регіону Євгена Балицького.

Підготовка до голосування в регіоні розпочалася ще навесні. Окупаційна адміністрація заявила про створення кадрового резерву «обласної виборчої комісії» та підготовку дільниць. Наприкінці червня Євген Балицький повідомив, що виборча система регіону «повністю готова». 16 вересня про готовність до «історичного голосування» заявив і так званий громадський штаб зі спостереження за виборами в Запорізькій області.

За даними окупаційної адміністрації, на початок 2026 року на захопленій частині області було зареєстровано понад 428 тисяч виборців. Із них, за твердженням окупаційної влади, понад 150 тисяч проживають поблизу лінії бойового зіткнення.

Масштаб підготовки можна оцінити й за кількістю надрукованих бюлетенів. За даними Східної Правозахисної групи, російська Центральна виборча комісія замовила понад 7,2 мільйона бюлетенів для голосування на окупованих територіях. Понад 3,6 мільйона з них призначені для голосування за партійними списками і стільки ж – за кандидатів в одномандатних округах. Для окупованої частини Запорізької області, за наведеними даними, передбачено понад 435 тисяч бюлетенів кожного виду.

Основне голосування до Держдуми Росія проводить протягом трьох днів – 18–20 вересня. Водночас на окупованих територіях період голосування значно довший. За рішенням російської ЦВК, дострокове голосування там тривало з 28 серпня до 17 вересня.

На окупованій частині Запорізької області дострокове голосування розпочалося 1 вересня. Перший етап призначили для російських бойовиків, які перебувають у регіоні. Із 10 до 17 вересня окупанти також проводили голосування в сільських населених пунктах.

10 вересня загарбники повідомили про дострокове голосування співробітників Ростехнагляду, які працюють на Запорізькій АЕС. Участь у ньому взяв колектив відділу інспекцій ядерної та радіаційної безпеки Донського міжрегіонального територіального управління Ростехнагляду.

Для дострокового голосування передбачили кілька форматів: у приміщеннях, за місцем проживання виборців, на прибудинкових територіях та в інших місцях. Окремо дозволили організовувати голосування для груп людей у населених пунктах без стаціонарних дільниць або з проблемами транспортного сполучення.

Росія формально пояснює такі формати міркуваннями безпеки. Водночас голосування поза стаціонарними дільницями ускладнює спостереження та контроль за дотриманням виборчих процедур.

До «виборів» залучають силовиків і посилюють контроль

Підготовка до голосування супроводжується посиленням силового контролю. У червні 2026 року прем’єр-міністр РФ Михайло Мішустін доручив МВС і Росгвардії посилити охорону виборчих дільниць у прикордонних і так званих «нових регіонах», до яких Росія відносить і окуповану частину Запорізької області. 

За цим рішенням, до «охорони виборів» залучають не лише окупаційну поліцію, а й підрозділи Росгвардії. Вони мають охороняти дільниці, супроводжувати пересувні виборчі комісії та контролювати доступ до місць голосування. Разом із вибухотехніками та кінологами силовики також перевірятимуть місця масового перебування людей. 

У Мелітополі відбулося засідання оперативного штабу за участю представників Росгвардії, окупаційної адміністрації та інших силових структур. Офіційно на ньому обговорювали «забезпечення безпеки» під час вересневих заходів, контроль за обігом зброї та перевірку місць масового перебування людей. 

Силовики також залучені до обходів приватних будинків і організації голосування на прибудинкових територіях. Це створює умови для безпосереднього контролю мешканців окупованої території з боку представників окупаційної влади та силових структур. 

У Центрі національного спротиву посилення заходів безпеки пов’язують із побоюваннями окупаційної влади щодо можливих протестів проти незаконного голосування та війни. На думку центру, йдеться не лише про охорону дільниць, а й про посилений силовий супровід усього виборчого процесу. 

Водночас незалежного контролю за голосуванням на окупованій території не передбачено. Його організовують структури, створені окупаційною владою, які водночас контролюють перебіг процесу та підрахунок голосів. Це не дає змоги незалежно перевірити достовірність заявлених результатів. 

Для мешканців ТОТ посилення силового контролю може означати додаткові перевірки документів, обмеження пересування поблизу місць голосування та посилення тиску з боку окупаційної адміністрації. Водночас Служба зовнішньої розвідки України попередила, що під час незаконних виборів Росія може організувати провокації або терористичні акти, відповідальність за які намагатиметься покласти на Україну.

Від агітації до стимулів: як окупанти залучають місцевих жителів до голосування

Паралельно з посиленням безпекових заходів окупаційна влада посилює агітацію, покликану створити видимість масової підтримки «виборів». 

Окремий напрям – просування «Єдиної Росії». Підконтрольні окупантам медіа поширюють тези про нібито підтримку партії на захоплених територіях. Серед основних меседжів – «незворотність інтеграції з Росією», «розбудова регіону» та «соціальна підтримка». 

Агітацію ведуть через регіональні телеканали й телеграм-канали, зустрічі з мешканцями, публічні заходи та так звані соціальні проєкти. 

У Мелітополі вулиці заповнили білбордами з кандидатами, а пропагандисти проводять так звані «вуличні опитування». У їхніх сюжетах мешканці нібито одностайно підтримують голосування. 

Російське товариство «Знание» спільно з регіональною «виборчою комісією» проводить для жителів Запорізької області лекції про вибори. За заявами організаторів, у них уже взяли участь понад 300 людей. 

Окрему увагу приділяють молоді та першовиборцям. Російська ЦВК запустила акцію «Будь со страной» для 18-річних. Їх закликають відмічатися на онлайн-карті, отримувати «промокоди» від партнерів і ділитися «досягненнями» в соцмережах. 

Для залучення першовиборців використовують і матеріальні стимули. Зокрема, жителям Запорізької області, які голосуватимуть уперше, окупанти обіцяють безкоштовні повербанки, які члени «виборчих комісій» мають вручати одразу після голосування. 

До процесу намагаються залучити й інших мешканців: їм пропонують працювати у «виборчих комісіях», бути «спостерігачами», агітаторами або технічними працівниками. Російські медіа повідомляють про підготовку близько 600 «громадських спостерігачів». 

Таким чином окупаційна влада прагне продемонструвати не лише функціонування створеної нею виборчої інфраструктури, а й нібито широку участь місцевого населення. 

Російські «вибори» на ТОТ – політична демонстрація без юридичної сили 

13 серпня Центральна виборча комісія України ухвалила постанову, у якій назвала підготовку до виборів Держдуми на окупованих територіях нелегітимною. За оцінкою ЦВК, Росія використовує їх для легітимізації окупації, поширення власної юрисдикції та примусової інтеграції українських територій. Комісія також закликала державні органи документувати факти організаційного, фінансового, інформаційного, технічного, логістичного та силового забезпечення кампанії.

Створення виборчих комісій, друк бюлетенів, агітація, силовий супровід і демонстративна участь місцевих жителів мають створити видимість законності та підтримки російської політики. Заявлені результати Москва може використовувати як доказ нібито повної інтеграції так званих «нових регіонів» до політичної системи РФ.

На політичному значенні голосування наголошують і представники російських структур. Заступник голови об’єднання профспілок СОЦПРОФ Олег Акімов назвав участь жителів Запорізької області у виборах до Держдуми «не просто формальністю», а «історичним моментом», який, за його словами, має остаточно закріпити «єдність Росії».

Водночас проведення російських «виборів» не змінює міжнародно визнаного статусу окупованих територій. ЦВК України наголосила, що їхні результати, виборчі протоколи та депутатські мандати не матимуть юридичних наслідків.

Окремо повідомляють про фальсифікації. За даними руху «Атеш», на Запорізькому напрямку командування 291-го гвардійського мотострілецького полку РФ використовує імена загиблих військовослужбовців для фальсифікації результатів. У русі стверджують, що штабні військовослужбовці заповнюють виборчі листи від імені загиблих і передають їх до пунктів збору в Мелітополі, Бердянську та Токмаку. Представники «Атеш» також заявили, що встановили імена російських військових, які загинули на фронті, але досі фігурують як виборці.

Українські правоохоронці наголошують і на відповідальності за добровільну участь в окупаційній виборчій системі. СБУ зазначає, що організація та проведення незаконних виборів на окупованих територіях є злочином, за який передбачене покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Водночас юридична оцінка залежить від конкретних дій та обставин, зокрема ролі людини в організації виборчого процесу, агітації, роботі в окупаційних органах чи іншому забезпеченні кампанії.

Текст – Олександр Носок

Читайте також:

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!