«Головне – не здаватися»: історія запорізького поліцейського-ветерана Олега Булгакова, який знову вчиться ходити після численних поранень
Олег Булгаков 15 років служив у правоохоронних органах. У 2014 році добровільно поїхав служити на Донеччину. За час роботи в зоні бойових дій двічі зазнав тяжких травм, але після лікування щоразу повертався до підрозділу.
Після початку повномасштабного вторгнення капітан поліції очолив мінометний розрахунок і виконував завдання на Запорізькому напрямку.
У листопаді 2023 року під час виїзду з позиції поблизу Новоданилівки Пологівського району автомобіль, у якому він перебував, наїхав на міну. Внаслідок підриву Олег втратив ліву ногу, зазнав складних травм правої кінцівки та очей. Після лікування почав заново вчитися ходити.
Нині Булгаков працює фахівцем із логістики в поліції, продовжує реабілітацію та займається плаванням. У 2026 році здобув срібну нагороду на всеукраїнських змаганнях «МВС Незламні», а згодом переміг у своїй категорії на ветеранському турнірі в Запоріжжі.
Як Олег Булгаков повернувся до роботи після важкого поранення та чому він почав брати участь у спортивних змаганнях – читайте у матеріалі «Першого Запорізького».
Після армії прийшов у правоохоронні органи та двічі повертався до служби після травм
Олег Булгаков народився та виріс у Михайлівці Запорізької області, нині окупована територія. До російської окупації у селищі мешкали близько 16 тисяч людей. Населений пункт був аграрним центром із садами, полями, приватним сектором і багатоповерховими будинками.
У 2009 році його призвали на строкову службу. З дитинства хлопець займався боксом, мав хорошу фізичну підготовку та виступав на змаганнях. Ці навички помітили й запропонували роботу в роті поліції (тоді ще міліції) особливого призначення.
Після початку російської агресії у 2014 році новий командир запитав, хто готовий поїхати на Донеччину. Булгаков погодився. Виконував завдання на Донеччині: у Слов’янську, Краматорську та Торецьку.
5 липня 2014 року поблизу Слов’янська чоловік дістав кульове й осколкове поранення плеча та контузію. За його словами, тоді життя йому врятував командир Олександр Панченко: «У нас був міцний колектив, усі підтримували одне одного. Завдяки досвіду командира й злагодженій роботі ми залишилися живими, хоча були поранені».
У 2017 році чоловік удруге постраждав під час виконання службових обов’язків. У Торецьку автомобіль правоохоронців потрапив у ДТП. Через численні травми обличчя знадобилося хірургічне втручання в Болгарії, після якого відновлення продовжилося у Польщі.
Попри два поранення, роботу в підрозділі не залишив.
Став командиром мінометного розрахунку на Запорізькому напрямку
24 лютого 2022 року Олег перебував на роботі в Запоріжжі. Особовий склад поліції викликали за тривогою, видали спорядження та розподілили обов’язки.
У перші місяці правоохоронці чергували на блокпостах і патрулювали місто. Лінія фронту поблизу обласного центру тоді ще не стабілізувалася, тому готувалися до можливого прориву російських військ, проникнення диверсійних груп або висадки десанту.
Згодом батальйон поліції особливого призначення ГУ Нацполіції в Запорізькій області направили на Оріхівський напрямок. Через зміни на фронті бійцям доводилося опановувати нове озброєння. Після відповідної підготовки Булгаков, який мав звання капітана поліції, очолив мінометний розрахунок – групу, що обслуговує міномет.
Командир підтримував зв’язок із суміжними підрозділами, отримував координати цілей, перевіряв дані та контролював наведення: «Війна змінювалася, тому й нам потрібно було вчитися. Отримували завдання, перевіряли координати та працювали, щоб стримувати ворога».
Переносити складні виїзди допомагали підтримка товаришів і гумор: «Без гумору там ніяк. Неважливо, тобі 20 років чи 60. Усі виконували спільне завдання та підтримували одне одного».
Після підриву на міні втратив ногу та заново вчився ходити
15 листопада 2023 року мінометний розрахунок підтримував підрозділи ЗСУ поблизу села Новоданилівка Пологівського району. Після виконання завдання група залишала позицію. Через дощ ґрунтові дороги розмокли, а автомобіль, у якому перебував Олег, рухався останнім у колоні. Під час виїзду машина наїхала на міну.
Сам момент вибуху та евакуацію поліцейський майже не пам’ятає: «Побачив спалах і все».
Спочатку перед очима була повна темрява. Згодом праве око почало частково бачити, проте зір залишився слабким. Ліве постраждало значно сильніше – у ньому досі є уламки.
Унаслідок підриву Олег дістав численні травми. Ліву ногу ампутували вище коліна. Також були поранені праве плече, стегнота стопа, переламані обидві кістки гомілки, пошкоджені артерії. Крім того, постраждала ліва рука, один із пальців довелося видалити. На тілі залишилися опіки.
Після стабілізації стану лікування продовжилося у Запоріжжі та Києві. Через складні ушкодження правої кінцівки столичні медики припускали, що п’яту також доведеться ампутувати.
Побратими порадили Олегу звернутися до клініки в Польщі, де українським військовим допомагали фахівці з Канади. Після обстеження вони дійшли висновку, що стопу можна зберегти, та рекомендували використовувати спеціальний апарат з електричними імпульсами для стимуляції зрощення кісток. Якщо цей метод не дасть результату, лікарі радили встановити металевий стрижень.
«Мені сказали, що п’яту можна врятувати і я зможу ходити. Провели дослідження та запевнили, що кістки мають зростися», – згадує Олег.
До Запоріжжя він повернувся влітку 2024 року. В обласній лікарні місцеві лікарі провели операцію: з двох металевих стрижнів зробили один необхідної довжини та встановили його від п’яти до коліна.
Наступним етапом стало протезування. Спочатку звернувся до центру Superhumans у Львові, однак через ушкодження обох нижніх кінцівок там не могли виготовити всі необхідні конструкції. Згодом допомогу запропонував центр «Без обмежень», філія якого працює у Запоріжжі. Фахівці створили протез для лівої ноги та ортопедичний пристрій для правої. Основну конструкцію використовують під час ходьби, а полегшений варіант – удома та в душі.
Перший постійний протез Булгаков отримав восени 2024 року. Спочатку пересувався на двох милицях, а разом із реабілітологами медичного закладу системи МВС вчився тримати рівновагу, переносити вагу тіла, правильно ставити ногу та долати перешкоди.
«Реабілітологи постійно все коригували. Ми виконували спеціальні вправи, обходили кеглі та вчилися правильно ходити. Вони дуже багато для мене зробили», – розповідає ветеран.
Через рік після поранення Олег почав ходити. Нині вдома та в лікарні може пересуватися без додаткової опори, а на вулиці користується тростиною. Найскладніше долати сходи, особливо там, де немає поручнів.
Тепер Булгаков очікує на функціональніший протез, який краще реагуватиме на рухи та полегшить підйом сходами. Першу заявку відхилили, тому документи готують повторно.
Повернувся до роботи та почав виступати на ветеранських змаганнях
Після поранення Олег завершив службу та отримав першу групу інвалідності. Коли оформив пенсію, у поліції запропонували цивільну посаду фахівця з логістики. Тепер працює на базі підрозділу, складає маршрути та розв’язує організаційні питання, не пов’язані зі зброєю чи бойовими завданнями.
Серйозною перешкодою після повернення до Запоріжжя стало житло. Власна оселя подружжя залишилася на окупованій території, тому Олег і Катерина орендували квартиру на дев’ятому поверсі. Під час вимкнень електроенергії ліфт не працював, через що чоловік не міг самостійно вийти з будинку або годинами чекав, доки відновлять світло.
На проблему звернули увагу в Запорізькій міській раді. Для родини знайшли нежитлове приміщення на першому поверсі гуртожитку та переобладнали його у двокімнатну квартиру. У вересні 2024 року подружжя отримало нове житло з окремим входом і пандусом, завдяки чому Олег може самостійно виходити на вулицю.
Паралельно з реабілітацією Булгаков почав долучатися до заходів для ветеранів поліції. Восени 2025 року колеги допомогли знайти тренера з плавання. У воду доводиться заходити без протезів, тому спочатку було складно тримати рівновагу: після ампутації змінилося положення тіла. Під час індивідуальних занять поступово навчився контролювати рухи та впевненіше долати дистанцію.
«Хотілося показати іншим ветеранам, що не потрібно засиджуватися вдома. Життя не закінчується, треба рухатися далі», – пояснює Олег.
Упродовж лікування та реабілітації поруч залишається дружина Катерина. Вона супроводжує чоловіка під час поїздок до медиків, допомагає тренуватися та підтримує, коли щось не виходить: «Дружина завжди каже: «Прорвемося». Тому немає такого, щоб зламався і сидів удома».
Хоче ходити без тростини та спробувати бігати
Наступна мета Олега – впевнено пересуватися без тростини. Для цього продовжує тренуватися, працює над рівновагою та звикає до навантаження на обидві ноги. Отримання функціональнішого протеза має полегшити ходьбу нерівними поверхнями, підйом сходами й інші рухи, які поки потребують значних зусиль.
Надалі чоловік хоче спробувати бігати. Розуміє, що для цього знадобляться інша конструкція, додаткова підготовка та час, однак відмовлятися від задуму не планує. Плавання, заняття зі стрільби та участь у ветеранських заходах допомагають підтримувати фізичну форму й поступово розширювати власні можливості.
Відновлення після тяжкого поранення навчило його не очікувати миттєвого результату. Деякі рухи доводилося повторювати багато разів, перш ніж вдалося самостійно пройти кілька метрів, подолати сходинки або втримати рівновагу. Тому поліцейським та військовим, які лише починають лікування чи вчаться користуватися протезом, Олег Булгаков радить не порівнювати свій прогрес з іншими та не припиняти заняття після перших невдач: «Головне – не здаватися. Спочатку складно зробити навіть один крок або піднятися сходами, але з часом починає виходити. Треба рухатися далі. Я думаю, що все ще попереду».
Текст – Анастасія Гавриш, фото з архіву Олега Булгакова
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації не відображає офіційну позицію ІМІ та Королівства Нідерланди.
Читайте також:
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!