Від підтримки переселенців до допомоги ветеранській спільноті: як у Запоріжжі працює громадська організація «Укрпростір»
Громадська організація «Укрпростір» працює у Запорізькій області з 2008 року. Після початку повномасштабного вторгнення її команда передавала медикаменти жителям окупованих територій, допомагала переселенцям і відкрила у Запоріжжі безпечний простір для жінок, які постраждали через війну.
Згодом відвідувачкам почали оплачувати професійні курси та допомагати розвивати власну справу. У межах двох програм організація надала 139 грантів: 89 – на започаткування або розвиток бізнесу, ще 50 – на навчання. Завдяки цій підтримці у Запорізькій області з’явилися нові дитячі центри, психологічні кабінети, клінінгові компанії та інші невеликі бізнеси.
Нині «Укрпростір» підтримує ветеранок, дружин і матерів військових і ветеранів, загиблих захисників, полонених та зниклих безвісти.
Як жінкам допомагають упоратися з пережитим, захищати свої права, знаходити нове коло спілкування та повертатися до активного життя – читайте у матеріалі «Першого Запорізького».
Як журналістський проєкт перетворився на громадську організацію
Історія «Укрпростору» почалася ще до офіційної реєстрації організації. У 2005 році Наталя Селюкова разом із Миколою Колодяжним, який нині очолює Благодійний фонд «Імпульс UA», реалізовували президентський грант для обдарованої молоді. Завдяки цій підтримці вони працювали над українізацією радіопростору по всій Україні.
На той час обоє займалися журналістикою: створювали україномовні радіопрограми, залучали до роботи інших фахівців і поширювали записи по всій Україні (найбільше запитів на україномовні радіопрограми було з Криму). Саме звідти і пішла назва майбутньої громадської організації – «Укрпростір», яку офіційно зареєстрували в 2008 році.
«Ми тоді були трохи наївними й вважали, що можна не лише проводити окремі заходи, а й об’єднатися та налагодити співпрацю між громадськістю, медіа, владою і бізнесом. У нас були такі глобальні цілі, – пригадує Наталя Селюкова. – І вважали, що до громадської активності варто привчати дітей зі шкільного віку. Навіть перший проєкт, який ми реалізували за грантової підтримки, було створення книги «Школярам про третій сектор», в якій доступною мовою для середньої школи були подані реальні дії громадських організацій Запоріжжя».
Команда прагнула об’єднати представників різних сфер і допомогти їм налагодити співпрацю. Для цього «Укрпростір» провів чотири форуми міжсекторального партнерства. Останній відбувся у 2013 році та став міжнародним: до Запоріжжя приїхали спікери з інших міст України та з-за кордону.
Увагу приділяли взаємодії активістів і журналістів. Під час проєкту «Обмін тілами» учасники на кілька днів долучалися до роботи редакцій, а медійники знайомилися з діяльністю різних об’єднань зсередини.
Ще однією ініціативою стала онлайн-гра «Як стати президентом». Користувачі відповідали на запитання про українське законодавство, а наприкінці дізнавалися, на яку державну посаду могли б умовно претендувати.
У 2010 році «Укрпростір» також навчав громадські організації користуватися соціальними мережами. Після одного з таких курсів у Запоріжжі влаштували баркемп – зустріч, програму якої створювали самі учасники. Для проведення події домовилися з кав’ярнею на Набережній, а охочі самостійно підготували тематичні сесії. Захід організували без фінансових вкладень. Він зібрав близько 150 людей.
Після початку російської агресії у 2014 році організація зосередилася на допомозі людям, які змінили місце проживання через війну. Зокрема, працювали в модульному містечку в Запоріжжі, де між мешканцями виник серйозний конфлікт.
Разом із психологинею Катериною Тарасовою там провели відкриті зустрічі. Людям показували, як вести діалог, слухати один одного та разом шукати вихід зі складних ситуацій.
Згодом організація почала працювати в населених пунктах Запорізької області. У 2020-2021 роках вони створювали групи взаємодопомоги, які навчалися відстоювати свої права та втілювати корисні для місцевих жителів ідеї. Так була облаштована інклюзивна бібліотека як місце зустрічі в селі Преображенка, з’явилася кімната соціальної підтримки в селі Семенівка Пологівської громади, і в цій же громаді комунікаційний майданчик в селі Ожерельне, сквер в Смирновській громаді.
Цей досвід став основою для наступних проєктів «Укрпростору», спрямованих на підтримку жінок.
Допомагали жителям окупованих територій і підтримували переселенок
Напередодні повномасштабного вторгнення в «Укрпросторі» працювали до семи людей. Після 24 лютого 2022 року вони долучилися до волонтерства та почали підтримувати жителів захоплених територій.
Уже в березні організація передавала в окуповані населені пункти медикаменти. Спочатку препарати купували власним коштом або отримували від інших волонтерів. Згодом вдалося знайти фінансування для регулярних закупівель.
«Люди, з якими працювала три роки в програмі U-LEAD з Європою, опинилися у складних умовах. Їм потрібно було допомагати. Згодом ми почали координаційну роботу: громади звертались із конкретними запитами, ми шукали серед благодійних фондів і різних організацій, де є необхідне, і спрямовували громади саме туди. Враховуючи обмеження в часі перебування в Запоріжжі і повернення на окуповані території, це було важливо», – розповідає Наталя.
Навесні 2022 року фахівці почали досліджувати потреби переселенців і жителів Запоріжжя, щоб зрозуміти, на чому варто концентрувати увагу. З’ясувалося, що до пунктів видачі гуманітарної допомоги відвідувачі приходили не лише по продукти чи речі. Для багатьох такі місця ставали можливістю поспілкуватися, познайомитися з іншими та не почуватися самотніми: «Люди залишилися не тільки без житла – вони втратили коло спілкування. Їм бракувало відчуття, що вони є частиною спільноти».
У вересні 2022 року ГО «Укрпростір» в Запоріжжі відкрила безпечний простір для жінок і дівчат, які постраждали через війну. Тут проводили індивідуальні та групові зустрічі з психологами. Водночас не кожна відвідувачка була готова одразу говорити про особисті переживання. Одним заважали стереотипи, інші раніше не зверталися до психолога або мали невдалий досвід. Тому шукали формати, які б могли допомогти.
Учасницям також розповідали, як розпізнати домашнє та гендерно зумовлене насильство і куди звертатися в небезпечній ситуації, адже ця проблема почала набирати додаткових обертів. Але й тут відходили від лекційних форматів. Доносили важливість теми і підсилювали знання в тому числі через кіноперегляди, ігри та квести.
«Ми працюємо за принципом не «удочерити» людей і вирішувати всі їх проблеми, а допомогти їм стати спроможними жити далі. Нам було важливо дати жінкам знання, навички й внутрішні сили, щоб надалі вони могли самостійно долати труднощі», – пояснює голова громадської організації «Укрпростір» Наталя Селюкова.
Формат Безпечного простору виявився затребуваним. На один із тренінгів із протидії гендерно зумовленому насильству прийшли 62 учасниці – у приміщенні навіть не вистачило місць. Зазвичай заняття збирали до 40 відвідувачок. Деякі з них із вересня 2022 року майже до кінця 2024-го приходили двічі на тиждень. Таких просторів в Запорізькій області саме від ГО «Укрпростір» було два – в місті Запоріжжя і в селі Лукашеве Широківської громади.
Допомогли опанувати нові професії та надали 139 грантів
Коли емоційний стан жінок покращився, постало інше питання – як повернутися до роботи та знову самостійно заробляти. Тому у 2023 році безпечний простір перетворили на Центр підтримки та розвитку жінок.
І до заходів Безпечного простору додались розвитковий напрямок. Відвідувачок навчали складати бізнес-плани, розраховувати майбутні витрати, подаватися на гранти та розповідати про свої товари чи послуги. Також на конкурсній основі жінки мали можливість отримати грант на навчання (підвищити кваліфікацію або опанувати нову спеціальність) або на відкриття власної справи.
«Ми не пропонували всім ставати перукарками, тому що це так не працює. Жінки самі обирали професію і навіть де вони хочуть навчатися. Цей вибір вже є певним усвідомленим вибором. Нашим завданням було покрити витрати та проконтролювати, щоб вони справді закінчили навчання», – зазначає Наталя Селюкова.
Одні опановували клінінг, кондитерську, швейну або перукарську справу, інші – грумінг, управління проєктами чи SMM. Серед обраних професій також були масаж, манікюр, перманентний макіяж і оформлення брів.
Із серпня 2023 року до березня 2024-го в межах роботи Центру підтримки та розвитку жінок надали 49 грантів. Із них 32 спрямували на започаткування або розвиток власної справи, ще 17 – на професійне навчання.
У 2025 році «Укрпростір» запустив програму «Фінансова та організаційна розбудова спроможності активних жінок» («ФОРСАЖ»). У її межах надали ще 90 грантів: 57 – на бізнес і 33 – на навчання. Перед наданням грантів пропонувались психологічні консультації, які саме були спрямовані на мотивацію та подолання страхів йти у нове.
Переможниці отримували не кошти, а безпосередньо необхідне обладнання для власної справи або оплату за навчання. Це було в певний спосіб перестрахуватися від «невдач» з боку організації.
Водночас придбання товарів для десятків різних напрямів виявилося адміністративно складним. Працівникам потрібно було знайти й оплатити кожну позицію, домовитися про доставку та підготувати документи: «Простіше було б віддати гроші учасницям, але нам було важливо, щоб люди, яким ми допомогли, справді працювали. Проєкт був дуже цікавим, але адміністративно складним, тому найближчим часом ми не готові його повторювати».
Після отримання грантів підприємиць продовжували консультувати за різними напрямками: подання звітності в податкову та сплату податків, просування в соцмережах, вдосконалення ідеї через коуч-сесії. Кожна грантерка мала змогу отримати професійну фотосесію та розробку логотипу, що використовували для просування своїх соціальних мереж.
Завдяки програмі у Запорізькій області відкрили Вальдорфську школу, кілька дитячих центрів, зокрема для дітей з розладом аутистичного спектру, дві клінінгові компанії та психологічні кабінети. Підприємиці почали виготовляти сири, свічки й солодощі, надавати послуги масажу та працювати у сфері краси, шити одяг, проводити майстер-класи, надавати послуги фотографів.
Ще однією частиною програми стала бізнес-школа в Івано-Франківську. До неї долучилися як отримувачки грантів, так і інші підприємиці із Запорізької області. Таку поїздку планують повторити, якщо вдасться знайти кошти.
У Запоріжжі та Люцерні допомагають жінкам ветеранської спільноти
У серпні 2025 року ГО «Укрпростір» почала досліджувати потреби жінки ветеранської спільноти Запорізької області. Йдеться про ветеранок, дружин і матерів військовослужбовців, ветеранів, загиблих захисників, полонених та зниклих безвісти.
Серед учасниць попередніх програм було чимало представниць цих груп. І вони проговорювали про потребу підтримки. Водночас частина жінок не зверталася до інших центрів, хоча в Запоріжжі вже діяли різні програми допомоги.
«Це, скоріш за все, пов’язано зі створенням вже певної усталеної спільноти, де жінки відчували себе комфортно», – пояснює Наталя Селюкова.
Після проведення дослідження команда підготувала новий проєкт – «Простори підтримки жінок ветеранської спільноти», який стартував 1 січня 2026 року. Майданчики відкрили у Запоріжжі та селі Люцерна Михайлівської громади. Другу локацію обрали тому, що місцеві жительки майже не мали можливості відвідувати подібні заходи.
На кожній із локацій щотижня проводять по два заняття. На сьогодні до них долучилися 215 жінок. З перших днів програму відвідують близько 20 запоріжанок і 10 мешканок села. При цьому на кожному з заходів в обласному центрі завжди є нові відвідувачки, зазвичай за рекомендаціями знайомих.
Більшості учасниць – від 35 до 50 років, однак приходять і старші. Наприклад, на майстер-класі з виготовлення ароматичних саше з лаванди серед 23 присутніх було вісім жінок віком понад 65 років. Переважно це матері чинних військових або загиблих захисників.
Перші зібрання давалися непросто. Відвідувачки насторожено ставилися до незнайомих людей, не одразу наважувалися розповідати про пережите й не завжди могли пояснити, якої саме підтримки потребують: «Люди приходили напруженими, з великою кількістю болю всередині. Було багато сліз і недовіри. Треба було поступово подолати цей бар’єр, щоб рухатися далі».
Жінки можуть отримати як групову, так і індивідуальну психологічну допомогу, дізнатися, як захищати свої права та як екологічно діяти, щоб не допустити домашнього насильства. Фахівці пояснюють, як зменшити тривожність, упоратися з емоціями, оформити необхідні документи або правильно звернутися до органів влади.
Ще одним форматом стали «шведські гуртки», де учасниці діляться з іншими своїми вміннями. Одна може навчити інших вишивати, інша – плести, малювати або створювати вироби власноруч.
«Людина може сказати: «Я це вмію і готова навчити інших». Так вона отримує можливість проявити себе. Цього часто бракує жінкам ветеранської спільноти, адже вони занурюються у своє горе й поступово втрачають себе як людину та як жінку», — пояснюють в організації.
Для ветеранок, а також родин полонених, зниклих безвісти й загиблих захисників проводять і окремі групи підтримки. Адже жінкам легше говорити в колі тих, хто має подібний досвід. Водночас творчі заняття та практики пошуку ресурсу відкриті для всіх.
Для кожної окремо категорії жінок провели чотири ретрити в селищі Маньківка Черкаської області. В колі «своїх» під час кількаденних поїздок жінки займалися арттерапією і тілесними практиками, відпочивали, висипалися та проводили час у тиші: «За чотири-п’ять днів неможливо позбутися травми. Її можна лише підняти й залишити людину у дуже поганому стані. Тому ретрити були не про роботу з травмою, а про пошук внутрішнього ресурсу».
Після поїздок чимало учасниць, які раніше ніколи не зверталися до психолога, записались на індивідуальні консультації. Жінки продовжують спілкуватися та підтримувати одна одну.
Від недовіри до взаємної підтримки: як змінюються учасниці програми
Приблизно раз на три місяці фахівці оцінюють емоційний стан жінок. За словами Наталі Селюкової, результати свідчать про позитивні зміни. Це помітно і під час звичайного спілкування.
На перших зустрічах багато відвідувачок мовчали, плакали та трималися осторонь. Згодом вони почали знайомитися, об’єднуватися в невеликі компанії та комунікувати поза заняттями. Нові учасниці нерідко приходять за рекомендацією тих, хто вже долучився до програми.
Дехто почав активніше відстоювати свої права. Після тематичних занять жінки писали звернення до міської ради та долучалися до обговорення законодавчих змін, які стосуються ветеранської спільноти.
Серед постійних відвідувачок – дружина військовослужбовця, який став на захист України на початку повномасштабного вторгнення. Вона сама виховує двох синів-підлітків. Спершу жінка насторожено ставилася до оточення, однак з часом стала однією з найактивніших у групі та почала ділитися своїми вміннями під час «шведських гуртків».
Постійно над проєктом працюють п’ятеро людей. До проведення занять також залучають психологинь, консультанток і тренерок. Більшість із них самі належать до ветеранської спільноти. Координаторка Простору у Запоріжжі – сама ветеранка, і є матір’ю ветерана і матір’ю загиблого захисника, а її колега у Люцерні – дружиною ветерана і матір’ю військовослужбовця.
Із 2022 року «Укрпростір» працює у Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці, однак власного приміщення не має. Фінансування нинішньої програми завершується 1 вересня 2026 року. Водночас кількість охочих долучитися продовжує зростати. Тому щонайменше до кінця року «Укрпростір» планує проводити зустрічі власним коштом.
Надалі напрацьований досвід хочуть передати іншим громадам. Проте перед початком нових програм Наталя Селюкова планує зробити кілька місячну перерву, підбити підсумки та визначити, як розвивати цей напрям далі: «Наскільки ми знаємо, це єдиний в Україні простір підтримки жінок ветеранської спільноти, який працює саме за такою моделлю і з чіткою регулярністю. Ми хотіли б передати цей досвід іншим територіям. Але спочатку потрібно подивитися на всю роботу збоку й зрозуміти, як рухатися далі ефективніше».
Текст – Анастасія Заводюк, фото з архіву громадської організації «Укрпростір»
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації не відображає офіційну позицію ІМІ та Королівства Нідерланди.
Читайте також:
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!