Декор з килимової вишивки: як запоріжанка Дар’я Хівренко створює власні крафтові вироби

Жителька Запоріжжя Дар’я Хівренко працює одразу у кількох напрямах хендмейду: створює фактурні текстильні вироби у техніці килимової вишивки та авторські прикраси з глини. 

За допомогою спеціальної голки й ниток майстриня виготовляє декоративні подушки, панно, брелоки й аксесуари з об’ємною поверхнею. Також розробляє власні дизайни прикрас, у яких поєднує сучасні форми з етнічними мотивами. Свої роботи представляє на локальних ярмарках і продає онлайн.

Детальніше про шлях Дар’ї Хівренко – у матеріалі «Першого Запорізького». 

Роками шукала себе в хендмейді

Дар’я Хівренко з дитинства тяжіла до творчості: відвідувала гурток ліплення з глини, шила одяг для ляльок, створювала прикраси з бісеру та плела фенечки. Цей інтерес поступово переріс у пошук власної справи вже у дорослому віці.

Після завершення університету у 2016 році почала експериментувати з різними напрямами хендмейду. Спершу виготовляла прикраси з мідного дроту та продавала їх на міжнародній платформі Etsy – замовлення надходили зі США, Німеччини та Великої Британії. Паралельно працювала з бісером, зокрема створювала джгути – щільно сплетені шнури у формі браслетів і намиста.

Через значне навантаження під час роботи від цього напряму довелося відмовитися. Виготовлення виробів із мідного дроту теж виявилося складним у побуті, адже потребувало окремого місця та спеціального обладнання, тому цей етап завершився.

З часом з’явився інтерес до акварельного живопису, а пізніше – до digital-малювання (створення зображень на комп’ютері за допомогою спеціальних програм і графічного планшета), яке стало її основною діяльністю. 

Працюючи довгий час ілюстраторкою, Дар’я відчула потребу у фізичному контакті з результатом своєї роботи – створювати речі, які можна потримати в руках.

Дівчина зацікавилася технікою килимової вишивки – спосіб створення об’ємних текстильних виробів за допомогою спеціальної голки, якою нитки набивають у тканину. У результаті з’являються фактурні зображення та візерунки, схожі на м’які мінікилимки. У такій техніці створюють декоративні подушки, панно, килимки й аксесуари.

У 2024 році майстриня бачила подібні роботи в інтернеті й вирішила спробувати зробити власну. Першою стала невелика декоративна подушка, яка й досі зберігається вдома. Згодом Дар’я почала глибше занурюватися у цей напрям: експериментувала з матеріалами, створювала нові вироби та публікувала їх у соцмережах.

Поступово хобі переросло у бажання продавати власні роботи. Восени 2025 року вперше взяла участь у ярмарку в запорізькому торговельному центрі City Mall.

«Люди ще не були знайомі з килимовою вишивкою – багато хто зупинявся біля стенду, розпитував, як створюються такі фактурні речі та де їх можна використовувати. Продажі були невеликі, але витрати вдалося покрити. Попри це, саме тоді з’явилися перші замовлення», – згадує Дар’я.

Як створюються килимові вироби 

Процес створення виробу поєднує як технічні, так і творчі етапи. Все починається з ескізу: майстриня самостійно розробляє ілюстрацію на комп’ютері, після чого друкує та переносить контури на основу. Далі полотно натягується на спеціальну раму, яка забезпечує щільність і стійкість під час роботи.

Наступний крок – вишивання. Спеціальною голкою нитка вводиться у матеріал, формуючи об’єм і фактуру. Робота йде по контуру, завдяки чому поступово вимальовується чіткий малюнок, а з іншого боку з’являється м’яка ворсиста поверхня, що створює характерну килимову текстуру. 

«Вмикаю якийсь фільм і просто вишиваю. Мені подобається цей процес саме тим, що ти розслабляєшся, відпускаєш думки, просто сидиш і працюєш руками. Це як своєрідна медитація, яка дозволяє відключитися від усього зайвого й повністю зануритися в роботу», – зазначає майстриня.

Після завершення основного етапу зворотний бік фіксується клеєм, щоб закріпити структуру, а далі додається підкладка, яка робить поверхню акуратною та завершеною. 

Тривалість виготовлення залежить від формату. Невеликі підставки створюються приблизно за півтори години, брелоки – менш ніж за годину. Великі панно потребують значно більше часу: на роботу середнього розміру може піти до п’ятнадцяти годин.

Дар’я розповідає, що речі у техніці килимової вишивки не потребують складного догляду, однак важливо ставитися до них обережно. Щоб зберегти форму та фактуру, майстриня радить уникати сильних забруднень і переважно використовувати сухе очищення. Невелике можна делікатно прати вручну, а декоративні подушки – очищати пилососом або легким вибиванням. 

Як майстриня почала створювати глиняні прикраси 

Інтерес до глини у Дар’ї з’явився торік: побачила в інтернеті популярні антистрес-камінці й вирішила спробувати цей напрям. Перші роботи представила на ярмарку і вони швидко знайшли своїх покупців. З часом почала створювати і прикраси.

«Знайома попросила зробити для неї декілька виробів до виставки. Я погодилася, зробила партію, і людям це сподобалося. Так ми поступово почали розвивати цей напрям. Спочатку більше працювала на її асортимент, але з часом побачила, що є попит і мені самій це подобається. Тоді вирішила розвивати вже власну лінійку, і зараз більше 50% мого асортименту – це глиняні прикраси», – розповідає Дар’я.

Формування прикраси займає відносно небагато часу – у середньому до пів години. На цьому етапі майстриня надає форму, опрацьовує деталі та закладає основу майбутнього дизайну.

Після цього заготовки залишають висихати. Дар’я працює із самозастигаючою глиною, тому цей процес відбувається природно і триває кілька днів. Лише після повного затвердіння можна переходити далі.

Наступний етап – ґрунтування, тобто покриття виробу спеціальним базовим шаром, який вирівнює поверхню і допомагає фарбі краще триматися. Після цього відбувається розпис – один із найважливіших моментів, адже саме він визначає зовнішній вигляд прикраси.

Завершують роботу покриттям лаком у кілька шарів. Кожен із них має добре висохнути, щоб виріб був міцним і довговічним. 

Як вироби ручної роботи знаходять свого покупця 

Наразі Дар’я намагається брати участь у ярмарках регулярно. Майстриня віддає перевагу камерним подіям у невеликих просторах – кав’ярнях або локальних закладах. Саме там, за її словами, формується більш своя атмосфера: відвідувачі приходять цілеспрямовано, розуміють формат і зацікавлені у виробах ручної роботи. 

Втім, серед усіх подій найуспішнішим став саме великий передноворічний ярмарок у запорізькому торговельному центрі City Mall, організований «Крафтовим містом». 

«Це був дуже вдалий період, бо люди активно купували подарунки. Було багато різдвяних виробів – козочки, баранчики, пташки. І тоді продажі були настільки хороші, що вдалося не лише покрити витрати, а й отримати значно кращий результат, ніж очікувала», – розповідає Дар’я.

Молодші покупчині частіше обирають яскраві, емоційні речі з характером – наприклад, декоративні фігурки чи стилізовані образи тварин. Натомість старша аудиторія більше звертає увагу на вироби з етнічними мотивами або символічним змістом.

Окреме місце в асортименті займають прикраси з етнічними та національними мотивами. Серед них – лунниці (виріб у формі півмісяця), які Дар’я створює ще з часів роботи з мідним дротом, а згодом переосмислила у глині. Цей образ вважає особливо гнучким у сенсах: він може виглядати стримано або, навпаки, мати більш декоративне чи ніжне оформлення. 

Не боятися починати та шукати однодумців

Майстриня готує майстер-клас із розпису прикрас, де учасники зможуть працювати з різними заготовками – від фігурок тварин до простих форм. Це для неї спосіб не лише поділитися досвідом, а й вибудувати ближчий контакт із людьми, які цікавляться хендмейдом.

Найбільше задоволення у своїй справі вона отримує від реакції людей: «Мене тішить, коли люди бачать виріб і буквально закохуються в нього. Вони дивляться і в них починають сяяти очі. І видно, що їм щиро подобається те, що вони побачили». 

Тим, хто лише замислюється перетворити хобі на щось більше, Дар’я Хівренко радить не відкладати ідеї та не боятися починати: «Треба просто виходити та спілкуватися з людьми на ярмарках. Коли йшла вперше на такий захід, взагалі не знала, чого очікувати. А зараз у мене є дуже хороші подруги в цій сфері, постійно допомагаємо одна одній, спілкуємося, ділимося досвідом. У нас таке невелике ком’юніті».

Текст – Анастасія Заводюк, фото з архіву Дар’ї Хівренко

Читайте також:

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!