
Підсумки 18.06: Удар по Москві і рішення Рамштайну
У Москві після масованого нальоту БпЛА масштабні пожежі; Зеленський назвав три головні рішення «Рамштайну». Кореспондент.net виділяє головні події вчорашнього дня.
У Москві після масованого нальоту БпЛА масштабні пожежі
Сили оборони України здійснили найбільшу атака на Москву з початку повномасштабного вторгнення РФ. В результаті удару близько 200 безпілотників вразили цілі навколо російської столиці. В результаті обстрілу масштабні пожежі спалахнули на Капотнянському нафтопереробному заводі на південному сході Москви. Цей НПЗ горить вже втретє за місяць і вдруге цього тижня. Пізніше жителі мікрорайону Залізничний у підмосковній Балашисі повідомили про появу темного нальоту на автомобілях, підвіконнях та одязі після «нафтового» дощу.
Палали також багато інших об’єктів, через що небо затягло густим чорним димом. У соцмережах було опубліковано десятки відео, на яких видно, як дрони вільно літають у небі серед білого дня та недолугу роботи московської ППО.
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що масований удар безпілотника був відповіддю на минулотижневу атаку Росії на Київ, в результаті якої постаждала території Києво-Печерської лаври.
Зеленський назвав три головні рішення «Рамштайну»
Президент Володимир Зеленський назвав «продуктивною» зустріч Контактної групи з питань оборони України і виділив три головні напрямки: нові внески в програму PURL на понад 1 мільярд доларів, підтримка чеської ініціативи та постачання далекобійних снарядів і внески на виробництво українських дронів і ракет.
Міністр оборони Михайло Федоров, підбиваючи підсумки зустрічі, заявив про зміни в якості підтримки партнерів, які полягають у зосередженні на визначених Україною пріоритетах. Щодо загальної суми нових зобов’язань учасників Контактної групи, включно з новими програмами, які відкриваються, мова може йти про загальну суму допомоги — близько 4 млрд доларів.
Пісторіус анонсував поставку Україні ракет
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус за підсумками засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» анонсував поставку Україні тризначної кількості ракет «повітря-повітря» із німецьких запасів, а також спільне виробництво наземних роботизованих комплексів. За словами Пісторіуса, Німеччина й надалі адаптуватиме свою підтримку до потреб України, а також наголосив, що увага його країни зосереджена на протиповітряній обороні.
Підписано угоду щодо антибалістики — Зеленський
Міністр оборони України Михайло Федоров та міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус підписали угоду про поєднання зусиль з розробки антибалістичних систем. «У нас є певні технології, певні технології є у Німеччині. І сьогодні наші міністри оборони вже підписали угоду, щоб поєднати ці спроможності разом. В Україні є компанія, яка спроможна виробляти балістичні ракети, Fire Point іде до цього. І у вас є спроможні компанії також. Ми обговорювали це», – сказав український президент Володимир Зеленський на відкритті засідання Контактної групи у форматі Рамштайн в Брюсселі. Він запропонував усім країнам-партнерам докластися до цих спільних зусиль якомога активніше.
У Пентагоні визнали прогрес ЗСУ на фронті
В останні місяці українській армії вдалося утримати лінію фронту і навіть покращити свої позиції на деяких напрямках. Про це сказав заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі на 35 засіданні Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн. За йогго словами, таким чином Україна продовжує закладати основу для міцного миру, побудованого на розумінні Росії того, що продовження цієї війни не тільки заслуговує на осуд, але й не окупиться для Москви».
Зеленський анонсував F-16 від Бельгії
Президент Володимир Зеленський провів у Брюсселі зустріч з премʼєр-міністром Бельгії Бартом де Вевером, під час якої обговорив графік постачань Україні винищувачів F-16. За його словами, перші надходження будуть уже цього року.
Рада розблокувала 1,56 трлн гривень на оборону
Верховна Рада провалила усі сім блокуючих постанов щодо скасування голосування у другому читанні та в цілому законопроєкту №15224 щодо змін до держбюджету на 2026 рік про збільшення видатків на 1,56 трлн грн на сектор безпеки та оборони і тим самим розблокувала підписання закону. Ініціатори блокуючих постанов (з фракції Європейська солідарність) вважають, що кошти, спрямовані до резервного фонду, будуть витрачені урядом без цільового спрямування. Також вони звернули увагу на грошове забезбечення військових, на яке, за словами ініціаторів постанов, коштів немає. Спікер Руслан Стефанчук одразу підписав закон. Надалі він буде спрямований на підпис президенту Володимира Зеленського.
Не удар ЗСУ: перехоплено документ РФ про автобус у Брянській області
Служба безпеки України опублікувала перехоплену інформаційну довідку від моніторингового центру Государственного казенного учреждения Брянской области Безопасный регион. У зведенні зазначається, що на момент інциденту з автобусом у повітряному просторі району не було українських безпілотників. «Таким чином, у СБУ є підстави вважати, що удар по автобусу з громадянами Білорусі у Брянській області РФ є спецоперацією російських спецслужб», — наголошується в повідомленні. СБУ звернула увагу, що раніше Росія неодноразово звинувачувала Україну у злочинах, скоєних представниками РФ.
Трампа «накачали» шкідливими ідеями — Кремль
Європейські лідери на саміті G7 у Франції «накачували» президента США Дональда Трампа «шкідливими ідеями». Про це сказав помічник російського правителя Володимира Путіна Юрій Ушаков. Він констатував, що після саміту у Франції контактів між Росією і США поки не було. Водночас у Москві сподіваються на швидкий візит предтавників Трампа – Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера.
РФ на 40 відсотків підніме витрати на війну — ЗМІ
Кремль планує збільшити військові витрати на 40%, незважаючи на значний дефіцит бюджету, який до червня 2023 досяг 6 трильйонів рублів, перевищивши показники за весь попередній рік.
Про це інформує Bloomberg з посиланням на обізнані джерела. Для покриття витрат уряд має намір скоротити фінансування цивільних статей та використати накопичені резерви. Обговорюється також залучення запозичень шляхом випуску додаткових державних облігацій, що може забезпечити близько 2-3 трлн.
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp
