Пішки виходили майже місяць: військові евакуювали останню мешканку Малої Токмачки, — ФОТО

13.11.2026 Дмитро Носов

Бійці 118 окремої механізованої бригади евакуювали останню мешканку Малої Токмачки – Світлану Подольску. Жінка сама прийшла до захисників, після того, як місцевого мешканця вбив російський дрон.

Про це повідомили у 118 окремій механізованій бригаді.

У Страсну п’ятницю, за два дні до Великодня, російські військові вбили останнього чоловіка в Малій Токмачці. Він пішов на пошуки цигарок і його атакував ворожий дрон. Тоді 64-річна пані Світлана вирішила виїжджати з рідного села в якому залишилася єдиною мешканкою. Триматися за дім уже не було сенсу – на її господарство прилетіло сім ворожих безпілотників.

«До останнього хату сторожувала. Город у мене. Свиню годувала, кіз та курей. Думала, а як завтра закінчиться війна? Що ж це зараз усе кидати? — розповідає жінка про свою мотивацію жити в рідному селі до останнього. — А коли хату остаточно розбили, пішла до хлопців на позицію, щоб виїхати з ними».

Пані Світлани з військовими 118 окремої механізованої бригади пробула на п’ять місяців. Через погодні умови, щільність ворожих дронів та заміновані шляхи військовий транспорт просто не міг доїхати до точки евакуації. Лише наприкінці вересня, коли у таврійські степи прийшли ранкові тумани, військовослужбовці Вікінг, Стеф, Січень, Віктор, Світлана Миколаївна та дві її собаки розпочали майже місячний піший вихід у безпечну зону.

«Йшли короткими перебіжками і лише «по сіряку», щоб нас «не змалювали», — пригадує Світлана Миколаївна. — Тричі перепливали річку. Тоді дуже боялася, щоб Віктор не втонув. Він же в бронежилеті, та ще й я «в нагрузку». Заплуталася в «путанці», то він мене рятував. Дуже переживала, щоб не стати для них клопотом, не підвести. Досі не знаю, як я це пережила і дійшла… Та що там розказувати — пройшли з хлопцями таке, що не кожному дано пережити. Стали один для одного ріднішими за рідних».

У безпечну зону жінка разом із піхотинцями бригади вийшла 21 жовтня. Нині вона перебуває поруч із донькою в оселі, яку Світлані Миколаївні допомогли винайняти воїни першого механізованого батальйону 118 ОМБр.