Цифровий хаб у Запоріжжі: які можливості отримує місцевий бізнес за підтримки ЄС
У Запоріжжі працює європейський цифровий інноваційний хаб, який допомагає малому та середньому бізнесу й установам впроваджувати сучасні технології. Серед його напрямів – штучний інтелект, робототехніка, кібербезпека, цифрові двійники, 3D-друк, інтернет речей та промислова автоматизація.
Хаб охоплює Запорізьку, Дніпропетровську та Херсонську області. Координує його Національний університет «Запорізька політехніка», а до партнерів входять Запорізька торгово-промислова палата та кластер «Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування».
«Перший Запорізький» розповідає, як хаб пов’язаний із європейською програмою Digital Europe, які послуги може отримати місцевий бізнес та з якими технологіями тут працюють.
Від Digital Europe до Запоріжжя: як працює європейська мережа цифрових хабів
Запорізький європейський цифровий інноваційний хаб входить до мережі центрів, створених для того, щоб сучасні технології ставали доступнішими для бізнесу та публічного сектору. Розвиток цієї мережі є одним з інструментів програми Європейського Союзу Digital Europe, або «Цифрова Європа».
Програма розрахована на 2021–2027 роки, а її бюджет становить понад 8,1 мільярда євро. Кошти спрямовують на високопродуктивні обчислення, штучний інтелект, кібербезпеку, поглиблені цифрові навички, широке використання сучасних технологій у бізнесі та державному секторі, а також розвиток напівпровідників.
Одна з відмінностей Digital Europe полягає в тому, що вона орієнтована не лише на створення нових розробок, а й на їх практичне використання. Технологія може вже існувати, але підприємству потрібні обладнання, експерти, навчання або можливість перевірити її перед тим, як витрачати гроші на впровадження.
Саме для цього працюють Європейські цифрові інноваційні хаби. Через них малий і середній бізнес та установи можуть отримувати технічну експертизу, тестувати рішення до інвестування, навчати працівників, шукати фінансування та партнерів.
За підсумками проміжної оцінки Digital Europe, станом на кінець 2025 року в Європі розгорнули 169 таких хабів, а їхніми послугами скористалися понад 90 тисяч компаній та організацій. Україна приєдналася до «Цифрової Європи» у 2022 році. У 2024-му сформували мережу з 12 українських цифрових інноваційних хабів. У січні 2026 року чотири з них отримали понад 3,6 мільйона євро фінансування ЄС. Це центри у Києві, Львові та Івано-Франківську.
Запорізький хаб також увійшов до European Digital Innovation Hubs. У 2025 році це зафіксувала Запорізька торгово-промислова палата. Проєкт має Seal of Excellence – відзнаку, яку отримують заявки, що успішно пройшли оцінювання Єврокомісії.
Запорізька політехніка, торгово-промислова палата і бізнес: що можна отримати через цифровий хаб
Запорізький європейський цифровий інноваційний хаб працює для Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей. Його основними користувачами в європейському каталозі визначені малий і середній бізнес та публічний сектор південного сходу України. Координатором є Національний університет «Запорізька політехніка». Партнерами виступають Запорізька торгово-промислова палата та Запорізький кластер «Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування». Як асоційований партнер у європейському каталозі також зазначений Інститут дослідження кібервійни.
Така структура дозволяє поєднати різну експертизу. «Запорізька політехніка» має технічну й наукову базу, кластер працює з підприємствами у сферах машинобудування, автоматизації та інжинірингу, а Торгово-промислова палата – безпосередньо з місцевим бізнесом.
У каталозі європейської мережі для запорізького хабу заявлений широкий перелік послуг. Серед них – прототипування, технологічні інновації, управління інноваціями, підтримка малого та середнього бізнесу, допомога з фінансуванням, трансфер технологій та професійне навчання.
Один із ключових принципів роботи цифрових хабів – «тестування перед інвестуванням»: підприємству не обов’язково одразу купувати дороге обладнання або програмне забезпечення. Спочатку можна оцінити технологію, перевірити, чи підходить вона для конкретного виробництва, і лише після цього ухвалювати рішення про витрати.
Наприклад, компанія хоче автоматизувати одну з операцій на виробничій лінії. Перед закупівлею техніки можна змоделювати процес, оцінити сумісність нового рішення з уже наявним обладнанням та зрозуміти, який результат воно дасть.
Ще одна послуга – прототипування. Замість того щоб відразу запускати новий виріб у серійне виробництво, можна створити цифрову модель або тестовий зразок, перевірити конструкцію, знайти недоліки та внести зміни.
Окремий напрям стосується пошуку коштів. Хаб не видає підприємству грант автоматично, але може допомагати орієнтуватися у доступних програмах, готувати проєкти та знаходити джерела для цифровізації.
Запорізька торгово-промислова палата серед своєї роботи в межах хабу називає технічне регулювання, аналітику та проєктну діяльність. Палата також допомагає підприємствам працювати з міжнародними ринками та долати технічні бар’єри.
У лютому 2025 року можливості цифрового хабу окремо представили Раді підприємців при Запорізькій міській раді. Для місцевих компаній тоді презентували можливості цифрової трансформації та доступу до нових інструментів підтримки.



Фото: Запорізький кластер ІАМ.
Навчання також є окремою частиною роботи. Впровадження нової технології часто потребує не лише обладнання, а й працівників, які розуміють, як ним користуватися. Тому професійна підготовка та підвищення цифрових навичок входять до переліку послуг запорізького центру.
Від цифрових двійників до робототехніки: з якими технологіями може працювати запорізький бізнес
Технологічна спеціалізація хабу значною мірою відповідає структурі економіки Запоріжжя та сусідніх промислових областей. Серед основних секторів у європейському каталозі зазначені виробництво і переробка, металообробка та промислове виробництво, енергетика, електроенергетика, освіта, фінанси, державне управління та розумні міста.
Сам центр називає серед важливих для регіону галузей металургію, машинобудування та відновлювану енергетику.
Тому його потенційними користувачами є не лише ІТ-компанії або стартапи. Йдеться, зокрема, про виробничі та машинобудівні підприємства, енергетичний сектор, навчальні заклади та державні установи.
Одна з технологій, з якою працює хаб, – цифрові двійники. Це віртуальна модель реального обладнання, виробничої лінії або іншого об’єкта. На ній можна перевірити, що станеться після певної зміни, ще до втручання у реальне виробництво.

Наприклад, підприємство планує встановити нове обладнання або перебудувати частину лінії. Спочатку майбутній процес можна відтворити у цифровій моделі, перевірити різні сценарії та побачити потенційні проблеми. Це дозволяє зменшити ризики під час реального запуску.
Інший напрям – адитивне виробництво, до якого належить 3D-друк. Деталь створюється пошарово за цифровою моделлю. Для машинобудівного підприємства це може бути способом швидко виготовити прототип, тестовий компонент або одиничний зразок без запуску повного виробничого циклу.



Фото: НУ «Запорізька політехніка».
Серед технологій хабу також заявлена робототехніка. Роботизовані системи можуть виконувати повторювані операції, працювати з деталями або допомагати автоматизувати окремі етапи виробництва.



Фото: НУ «Запорізька політехніка».
Ще один напрям – інтернет речей. Це системи, у яких обладнання та датчики автоматично збирають і передають інформацію. На підприємстві таким способом можна контролювати стан машин, температуру, енергоспоживання або інші показники без постійної ручної перевірки.
Робота з великими даними дозволяє аналізувати значні масиви інформації та шукати закономірності. Для виробництва це може бути аналіз показників обладнання, витрат ресурсів або причин простоїв.
Окремо в переліку є кібербезпека. Чим більше обладнання, систем управління та внутрішніх процесів підприємства переходять у цифрове середовище, тим важливішим стає їх захист від стороннього втручання, витоку інформації або кібератак.
Європейські партнери та фінансування: як бізнесу скористатися можливостями хабу
Для місцевого підприємства значення має не лише експертиза, яка є безпосередньо у Запоріжжі. Один із принципів мережі European Digital Innovation Hubs полягає в тому, що окремі центри можуть взаємодіяти між собою та залучати необхідні компетенції з інших регіонів і країн.
Якщо потрібної технології або фахівців немає у конкретному хабі, компанія може шукати відповідну експертизу через ширшу мережу. Це можуть бути інші технологічні центри, університети, компанії або організації, які вже працюють із потрібним рішенням.
Для запорізького бізнесу це може бути корисно і під час виходу на нові ринки. Партнерства з європейськими компаніями та університетами дозволяють не лише отримувати технологічні консультації, а й шукати учасників для спільних міжнародних проєктів.
Окремим напрямом залишається пошук фінансування. Через екосистему хабів підприємство може отримувати інформацію про доступні програми та грантові конкурси. Водночас участь у хабі сама по собі не означає автоматичного отримання коштів – для більшості програм потрібно подавати окрему заявку та проходити конкурсний відбір.
Мережа Digital Europe розрахована насамперед на те, щоб компанії не залишалися сам на сам із технологічним завданням. Підприємство може почати не з пошуку конкретного гранту, а з визначення своєї проблеми: наприклад, як скоротити ручну працю, автоматизувати контроль обладнання, створити цифрову модель виробничої лінії або краще захистити внутрішні системи.
Після цього вже можна визначати, яка технологія потрібна, чи варто її спершу протестувати, яких фахівців необхідно підготувати та де шукати кошти для впровадження.
Текст – Анастасія Гавриш
Читайте також:
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
