Загиблі журналісти та погрози: що було зі свободою слова в жовтні

У жовтні 2026 року в Україні зафіксували 14 випадків порушення свободи слова. Чотири з них пов’язані з російською агресією, ще десять сталися з вини українських громадян та інституцій. Про це повідомив Інститут масової інформації (ІМІ).

У жовтні стало відомо про загибель п’ятьох медійників

Однією з найтрагічніших подій місяця стала звістка про загибель п’ятьох медійників, які захищали Україну у лавах Сил оборони. Двоє з них тривалий час вважалися зниклими безвісти.

Йдеться про Самуїла Проскурякова, який працював в УНН, Забороні, Hromadske та Бабелі й зник під час бойового завдання у 2022 році, а також ведучого Хіт FM і телеканалу ТВ-5 Дмитра Хижняка, який вважався зниклим із 2024 року. Про загибель обох офіційно повідомили лише у 2026-му.

15 жовтня загинув YouTube-блогер Кирило Солошенко, відомий своїми відео та спільними проєктами з популярними блогерами у 2014–2016 роках. Наступного дня не стало колишнього телеоператора телеканалів ІРТ-Полтава та Місто Плюс Василя Величка.

Ще одна втрата сталася 27 жовтня в Херсоні. Військовослужбовець, фотограф і відеооператор Володимир Обертас супроводжував групу воєнних кореспондентів та самостійно знімав місто. За даними ІМІ, «під час знімання в перший день оголошеного припинення вогню чоловік підірвався на міні, яку, ймовірно, російські військові дистанційно скинули в центрі міста».

Обертас також зняв відео з дрона, яке показало світу масштаби трагедії в тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині. Загалом від початку повномасштабного вторгнення Росія забрала життя 144 медійників. Із них 15 загинули безпосередньо під час виконання професійних обов’язків.

Російські атаки пошкодили редакції та поставили під загрозу журналістів

Російські атаки у жовтні також пошкодили кілька редакцій та створили загрозу для журналістів. У Кушугумі на Запоріжжі знімальна група Суспільне Запоріжжя, яка фіксувала наслідки обстрілів, потрапила під атаку FPV-дронів. Понад три години журналісти не могли залишити селище, а один із безпілотників вибухнув поруч з їхнім автомобілем.

Від удару російської балістики пошкоджень зазнала й будівля філії Суспільне Запоріжжя: вибухова хвиля вибила вікна та двері. У Києві після ракетної атаки вночі 19 жовтня постраждав офіс газети Закон і Бізнес. Там зруйнувало міжкімнатні стіни, вибило вікна та пошкодило техніку й меблі.

У Кременчуці російський безпілотник атакував будівлю телеканалу Візит. Почалася пожежа, а руйнування обладнання та інфраструктури змусили редакцію тимчасово припинити випуск новин, хоча саме мовлення телеканалу продовжилося. На щастя, в усіх цих випадках працівники медіа не постраждали.

Журналістам погрожували, застосовували силу та обмежували доступ до інформації

Водночас десять порушень свободи слова, не пов’язаних безпосередньо з російською агресією, стосувалися дій українських громадян та установ. Найбільшою проблемою стало обмеження доступу журналістів до публічної інформації. На цю категорію припала половина таких інцидентів.

Ішлося про вибіркову акредитацію, недопуск на заходи та відмови в наданні документів.

Крім того, у трьох випадках журналістам погрожували фізичною розправою, а ще у двох перешкоджали їхній роботі силою або обмежували свободу пересування.

Порушення зафіксували у восьми областях: Рівненській, Волинській, Київській, Харківській, Сумській, Хмельницькій, Тернопільській та Кіровоградській. Найбільше інцидентів сталося на Хмельниччині — там двічі обмежували доступ до інформації. До порушень були причетні приватні особи, представники влади, правоохоронці та адміністрації державних установ.

У Києві, Харкові та Сумах сталися напади на журналістів

Серед резонансних випадків — погрози знімальній групі Еспресо в Києві. Жінка хапала журналістів за руки та намагалася пошкодити камеру й інше обладнання. Щоб припинити конфлікт, медійники викликали поліцію.

У Харкові поліцейські разом із чоловіком, який назвався охоронцем заводу, силоміць вивели трьох фотокореспондентів із території поліклініки, пошкодженої російською атакою. Охоронець намагався забрати камеру, а журналістів звинувачували в наведенні російських ударів.

У Сумах представники торговельного центру близько 20 хвилин утримували журналістку видання Цукр Владиславу Кріцьку, яка знімала наслідки російського обстрілу. Їй погрожували вилучити телефон і не дозволяли вийти з будівлі. Покинути приміщення вдалося лише за допомогою поліцейського.

Журналістів не допустили до виборів ректора та відмовили в документах

Ще два випадки стосувалися обмеження доступу до публічної інформації. У Кропивницькому журналістів місцевих медіа не допустили до висвітлення виборів ректора Центральноукраїнського державного університету.

А на Хмельниччині державне підприємство повторно відмовило журналістці ЖАР.INFO надати документи про консультанта тендерів на будівництво укриття, попри втручання представництва омбудсмана.

Як повідомлялось, Україна демонструє критично низькі показники у європейського рейтингу інтернет-свободи, опинившись серед аутсайдерів у своєму регіоні. Вона отримала лише 44 бали.

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp