Українці поділилися очікуваннями щодо майбутнього країни — опитування
Молоді українці частіше за старших респондентів вважають, що внутрішні суперечності ведуть країну до розколу. Загалом же більшість опитаних вірять у згуртованість суспільства та процвітаюче майбутнє України в ЄС.
У КМІС зазначають, що протягом останнього року рівень оптимізму українців дещо коливався, однак суттєвих змін не відбулося. Зокрема, дослідники не зафіксували помітного зниження оптимістичних настроїв і в останні тижні та місяці — попри посилення російських атак і тиск на Україну.
Також 59% опитаних вважають, що українці долають суперечності та рухаються до згуртованості як нація. Натомість 34% переконані, що внутрішні розбіжності поглиблюються і країна рухається до розколу.
Песимістичні оцінки щодо суспільної єдності частіше висловлює молодь. Якщо серед респондентів віком від 60 років таких 24%, то серед українців віком 18 — 29 років — 41%. Водночас у поглядах на майбутнє країни суттєвих відмінностей між віковими групами соціологи не виявили.
Дослідники також зіставили оцінки майбутнього та суспільної єдності зі ставленням до війни й можливих умов її завершення. За результатами аналізу, респонденти з песимістичними поглядами частіше вважають, що українська влада мала б бути поступливішою на переговорах, а також готові схвалити виведення українських військ із Донецької області.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький назвав нинішній рівень оптимізму високим з огляду на тривалість війни, посилення російських атак, тиск з боку окремих партнерів і внутрішньополітичні суперечності. На його думку, збереження віри в майбутнє та суспільну єдність важливе для морально-психологічної стійкості населення й обороноздатності країни.
Грушецький також наголосив, що відповідальність за підтримку суспільної стійкості лежить не лише на владі, а й на опозиції, громадянському суспільстві, медіа та самих громадянах.
Опитування проводили методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних номерів у всіх підконтрольних уряду регіонах України. У ньому взяв участь 1031 дорослий респондент.
За звичайних умов статистична похибка вибірки з урахуванням дизайн-ефекту 1,3 не перевищувала 4% для показників, близьких до 50%, та 1,7% — для показників, близьких до 5%. У КМІС зауважують, що в умовах війни до формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp