Новий глухий кут. Безвихідь на перемовинах з РФ

Державний секретар США Марко Рубіо констатував, що російсько-українська війна опинилася у «стратегічному глухому куті», а її завершення шляхом дипломатичних переговорів наразі є недосяжним. Основною перепоною для врегулювання він назвав категоричну вимогу Росії щодо повного контролю над Донбасом, яку Україна відкидає як неприйнятну. Водночас у Вашингтоні висловлюють серйозне занепокоєння можливістю неконтрольованої ескалації, вказуючи на плани Москви знищити українську електромережу взимку, скоординовані атаки дронів у Чорному морі та посилення здатності України завдавати ударів великої дальності по російській території.

Реакція на заяву Рубіо

Президент України Володимир Зеленський різко заперечив оцінку Держдепартаменту США. Він наголосив, що Україна не перебуває в дипломатичному глухому куті, і закликав Сполучені Штати натомість посилити економічний тиск на РФ та допомогти захистити українське небо, навівши приклад американської підтримки Ізраїлю під час атаки Ірану. За словами Зеленського, якщо Захід допоможе Україні домінувати в повітрі та надасть доступ до системи Starlink над Росією, Володимир Путін буде змушений сісти за стіл переговорів через ризик втратити все. Речник Кремля Дмитро Пєсков погодився зі словами Рубіо про відсутність перспектив для дипломатії, проте традиційно звинуватив у цьому «конфронтаційні заяви» президента України, які нібито свідчать про небажання Києва виходити на мирний шлях.

Переговори у США

Попри публічні заяви про безвихідь, процес пошуку компромісів триває на технічному рівні. За словами глави МЗС України Андрія Сибіги, Київ вже отримав чотири пропозиції щодо припинення вогню від США, Туреччини, Індії та Єгипту. Для обговорення подальших кроків українська делегація вирушила до Сполучених Штатів:  9–10 жовтня у США заплановані зустрічі української переговорної команди (Кирило Буданов, Сергій Кислиця, Давид Арахамія, Рустем Умєров) зі спецпредставниками Дональда Трампа — Джаредом Кушнером та Стівом Віткоффом.

До переговорної групи мають також долучитися представники європейських партнерів.

Головна тема обговорень — варіанти секторального припинення вогню, зокрема в енергетиці та на морі, а також питання посилення української ППО та наближення фінансової допомоги.

Внутрішня дискусія: від «фортеці» до поступок

Кривавий початок жовтня, що відзначився російськими ударами по Краматорську (33 загиблих), Прилуках (22 загиблих) та Києву (7 загиблих), спровокував гостру дискусію всередині українського суспільства щодо умов миру.

Найбільший резонанс викликала заява депутата Олексія Гончаренка, який на тлі проблем із фінансуванням та втратами закликав до масштабних поступок: відмови від вступу до НАТО, зміни мовних законів, дозволу на діяльність УПЦ (МП) та обмеження бойових дій лише Донбасом в обмін на припинення російських ударів по інфраструктурі та портах. Ця ініціатива зустріла жорстку реакцію: президент Зеленський заявив, що інтереси держави не можна здавати, а Гончаренка виключили з фракції Європейська солідарність за поширення позиції, що суперечить партійним принципам.

Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний також розкритикував «бізнес-логіку» в переговорах, попередивши, що за відсутності дієвого міжнародного права будь-які домовленості з РФ стануть лише прелюдією до нової війни. Експерти, зокрема Віталій Портников та Ігор Семиволос, підтримують цю думку, зазначаючи, що Путін продовжує війну не заради переговорів, а з метою повного знищення України.

Суспільні настрої на тлі війни

Попри важку ситуацію, соціологічні дані демонструють стійкість українського суспільства та готовність до боротьби. За даними дослідження КМІС (Київський міжнародний інститут соціології), 75% опитаних допускають проведення переговорів.

69% респондентів готові підтримати негайне припинення вогню, але з чіткими червоними лініями: без юридичного визнання окупованих територій частиною РФ, за умови подальшого озброєння ЗСУ та збереження курсу до ЄС і НАТО.

Опитування Rating Group свідчить, що 62% громадян вважають, що зараз у війні не перемагає жодна зі сторін. При цьому 50% опитаних ставлять мир вище за перемогу, а 41% — навпаки.

Водночас більшість українців (62%) висловлюють готовність терпіти війну стільки, скільки буде необхідно.