EU4PFM: як ЄС допомагає реформувати управління державними фінансами України
Україна продовжує реформувати систему управління державними фінансами за підтримки Європейського Союзу. Одним із інструментів такої співпраці є програма EU4PFM, яка допомагає змінювати бюджетне планування, роботу податкової та митниці, фінансовий контроль, аудит і публічні закупівлі. У червні 2026 року стартувала третя фаза програми з бюджетом 25 мільйонів євро, яка триватиме до 2029 року.
Що таке EU4PFM та як працює програма
EU4PFM – ініціатива Європейського Союзу, яка з 2019 року підтримує реформу управління державними фінансами в Україні у співпраці з Міністерством фінансів та іншими органами влади. Вона охоплює весь шлях бюджетних грошей: від прогнозування доходів і планування видатків до податків, митного оформлення, закупівель та контролю за їх використанням.
Програма не передбачає виплат громадянам чи бізнесу. ЄС надає експертну й технічну підтримку: фахівці долучаються до підготовки законодавчих змін, створення цифрових інструментів, навчання працівників та оновлення роботи фінансових установ.
Мета цієї співпраці – зробити управління публічними фінансами більш передбачуваним і контрольованим, щоб можна було заздалегідь планувати витрати, стежити за виконанням бюджету та оцінювати результати профінансованих проєктів і програм.
Окремий напрям – переведення фінансових процесів в електронний формат. Операції, які раніше потребували великої кількості документів і ручної обробки даних, поступово автоматизують. За участі EU4PFM запустили ІТ-систему бюджетного планування та моніторингу, яку вже використовували під час підготовки державних бюджетів на 2025 та 2026 роки. Для податкової та митниці також підготували плани цифрового розвитку, а фахівців навчають працювати з новими інструментами та механізмами запобігання корупційним ризикам.
Митниця та податкова: як Україна переходить на європейські правила
Одним із помітних напрямів EU4PFM стали зміни у роботі української митниці.
1 жовтня 2022 року Україна приєдналася до Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Для цього запровадили Нову комп’ютеризовану транзитну систему – NCTS (New Computerised Transit System).
Її використовують країни Європейського Союзу та інші учасники спільного транзиту. NCTS дозволяє перевозити товари через кілька держав за єдиною процедурою та передавати дані між митницями в електронному форматі.
Раніше Україна користувалася власними транзитними процедурами. Після приєднання до конвенції український бізнес отримав доступ до механізмів, які вже застосовують компанії в ЄС та інших державах-учасницях.
Фото: EU4PFM.
За участі EU4PFM спочатку запустили четверту фазу NCTS, потім перейшли на п’яту. 22 червня 2026 року почалося застосування NCTS Фаза 6.
Ще один елемент реформи – інститут авторизованого економічного оператора, або АЕО. Такий статус можуть отримати підприємства, які відповідають критеріям надійності та дотримуються митних правил. Для них передбачені спрощення під час оформлення товарів та інших процедур.
Паралельно оновлюється законодавство. У 2026 році уряд схвалив проєкт нового Митного кодексу України, який має узгодити українські правила з Митним кодексом ЄС. 19 серпня Верховна Рада прийняла законопроєкт за основу у першому читанні, зараз його готують до другого.
Перехід на європейські вимоги передбачає не лише новий кодекс. Необхідно також розробити та підготувати до міжнародного тестування цифрові системи митниці.
Реформи тривають і в податковій сфері. Одним із важливих кроків став автоматичний обмін даними з іншими країнами. Для цього створили та протестували ІТ-рішення: за стандартом CRS податкова може отримувати відомості про фінансові рахунки українських податкових резидентів за кордоном, а Country-by-Country Reporting дозволяє обмінюватися даними про доходи, прибутки та сплачені податки великих міжнародних груп компаній.
Такий механізм допомагає порівнювати задекларовані відомості з отриманими з-за кордону та виявляти можливі випадки приховування доходів.
Для Державної податкової служби також розробили програмне забезпечення для електронного аудиту на основі SAF-T. Воно передбачає передачу бухгалтерських і податкових даних у структурованому електронному форматі, що дозволяє автоматизувати частину перевірок і працювати з великими масивами відомостей без ручного опрацювання документів.
Окремі цифрові рішення створювали для трансфертного ціноутворення – операцій між пов’язаними компаніями, зокрема міжнародними. Контроль у цій сфері потрібен, щоб прибуток штучно не переводили до юрисдикцій із нижчим рівнем оподаткування.
Водночас Україна продовжує наближати податкове законодавство до вимог ЄС, зокрема у сфері міжнародної співпраці та боротьби з ухиленням від сплати податків.
Бюджет, закупівлі та контроль: як мають стежити за державними коштами
Ще одна частина реформи стосується того, як Україна планує видатки та перевіряє використання бюджетних грошей.
Один із напрямів – середньострокове бюджетне планування. Під час підготовки бюджету мають враховувати фінансові потреби не лише наступного року, а й кількох наступних. Це важливо для програм і проєктів, які тривають довше одного бюджетного року. Наприклад, соціальні ініціативи, інфраструктурні проєкти чи реформи можуть потребувати фінансування протягом трьох, п’яти або більше років.
Тому потрібно заздалегідь оцінювати не лише витрати першого року, а й майбутні потреби. Це допомагає зрозуміти, чи зможе бюджет виконати взяті зобов’язання, чи залишаться ресурси на інші пріоритети та які фінансові ризики можуть виникнути.
EU4PFM допомагає Міністерству фінансів та іншим установам удосконалювати підготовку, виконання і контроль бюджету, а також розвивати середньостроковий підхід.
Окрему роль відіграє внутрішній фінансовий контроль. Він діє безпосередньо в органах влади та установах, які розпоряджаються бюджетними коштами, і має допомагати вчасно виявляти помилки, ризики та випадки неефективного використання ресурсів.
Водночас оцінюють не лише правильність документів, а й результат. Наприклад, якщо на певну програму виділили гроші, перевірка має показати не тільки те, чи правильно провели платежі, а й чи виконали поставлене завдання та чи можна було досягти такого самого результату з меншими витратами.
Для цифровізації цієї сфери за участі EU4PFM підготували технічні вимоги до порталу державного внутрішнього фінансового контролю.
Інший рівень перевірки – зовнішній аудит. На відміну від внутрішнього контролю, він незалежно оцінює використання публічних коштів та отримані результати.
Парламентський контроль дозволяє Верховній Раді та її профільним комітетам отримувати інформацію про виконання бюджету й результати перевірок, щоб оцінювати роботу органів виконавчої влади у фінансовій сфері.
Окремий великий блок реформи – публічні закупівлі. Через них державні та комунальні установи купують товари, замовляють роботи й послуги: від медикаментів та обладнання для лікарень до транспорту, ремонту доріг і відновлення пошкоджених об’єктів.
EU4PFM допомагає наближати українські правила закупівель до вимог Європейського Союзу. Йдеться про конкуренцію між постачальниками, зрозумілі умови участі та можливість перевірити, кому і за що були сплачені гроші.
Також навчають фахівців, які проводять закупівлі. Від їхньої роботи залежить не лише дотримання процедури, а й те, чи отримає держава або громада потрібний товар чи послугу за обґрунтованою ціною.
Особливого значення це набуває під час відбудови. Держава та громади вже отримують міжнародне фінансування на відновлення житла, енергетики, транспорту, медичної, освітньої та іншої інфраструктури. У таких проєктах важливо простежити весь шлях грошей: скільки виділили, як обрали виконавця, скільки фактично витратили та чи виконали заплановані роботи.
Що вже вдалося змінити за сім років роботи EU4PFM
За роки роботи EU4PFM частина реформ уже перейшла від підготовки законів та ІТ-рішень до практичного використання.
Один із найбільш наочних результатів – робота системи спільного транзиту. За даними Державної митної служби, лише у другому кварталі 2026 року через NCTS оформили 56,3 тисячі транзитних декларацій. Від моменту приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту їх кількість сягнула 380,8 тисячі.
Зростає й використання митних спрощень. Станом на кінець другого кварталу 2026 року кількість виданих авторизацій перевищила 1 520. За цей же період статус авторизованого економічного оператора отримали ще 12 підприємств.
Практичні результати є і в податковій сфері. Україна вже проводить автоматичний міжнародний обмін інформацією про фінансові рахунки за стандартом CRS. За результатами кампанії за 2024 звітний рік Державна податкова служба отримала дані від 71 іноземної юрисдикції та передала інформацію до такої ж кількості країн і територій.
Тобто міжнародний обмін уже працює не як пілотний проєкт, а як постійний інструмент податкової.
Змінився і бюджетний процес. Нову ІТ-систему планування та моніторингу використовували під час підготовки державних бюджетів на 2025 та 2026 роки. За участі EU4PFM також підготували рішення для електронного обліку й звітності у державному секторі та цифрові інструменти для внутрішнього фінансового контролю.
Програма долучалася і до підготовки нового Митного кодексу, розвитку системи авторизованого економічного оператора, модернізації цифрових рішень податкової та митниці, а також змін у сфері закупівель і зовнішнього аудиту.
Після того як у 2022 році Україна отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, частина роботи EU4PFM стала безпосередньо пов’язана з підготовкою до переговорів про членство.
Зокрема, експерти допомагали українським установам готуватися до офіційного скринінгу – процедури, під час якої Європейська комісія порівнює українське законодавство з правилами ЄС та визначає, що ще потрібно змінити.
Ця робота охоплювала сфери оподаткування, митниці, фінансового контролю та бюджетних питань.
Третя фаза EU4PFM: що планують змінити до 2029 року
11 червня 2026 року Україна та Європейський Союз запустили третю фазу EU4PFM. На неї передбачили 25 мільйонів євро, а реалізація триватиме до січня 2029 року.
Визначили п’ять основних напрямів: бюджетне планування та внутрішній фінансовий контроль, публічні закупівлі, податки й митниця, розвиток управлінських процесів у фінансових установах, а також зовнішній аудит і парламентський нагляд.
Фото: Міністерство фінансів України.
У реалізації програми беруть участь Центральне агентство управління проєктами Литви, французьке агентство Expertise France та польський Фонд міжнародної солідарності.
Один із головних акцентів наступних років – подальше наближення українського законодавства та роботи державних установ до правил ЄС.
«Запуск третьої фази Програми EU4PFM на 2026–2029 роки та синергія з партнерами із CPMA, Expertise France і Solidarity Fund PL посилять цифрову трансформацію митниці та податкової, покращать управління ліквідністю та наблизять наше законодавство до стандартів ЄС та FATF», – наголосив заступник міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук.
Управління ліквідністю – це планування того, скільки коштів є на рахунках держави та коли вони потрібні для проведення платежів. Тобто недостатньо лише передбачити гроші у бюджеті – потрібно також розуміти, коли вони фактично надійдуть і коли мають бути виплачені.
Окрема частина роботи стосуватиметься стандартів FATF – міжнародних правил для протидії відмиванню грошей, фінансуванню тероризму та іншим незаконним фінансовим операціям.
Ще один пріоритет – сумісність цифрових рішень. Бази та електронні сервіси різних відомств мають автоматично обмінюватися потрібними даними.
Якщо інформація вже є в одній державній базі, іншій установі не доведеться повторно вводити її вручну або запитувати окремий документ. Для податкової, митниці та бюджетних органів це означає менше ручної роботи, швидший обмін даними та нижчий ризик технічних помилок.
Водночас українські ІТ-рішення мають поступово інтегруватися з європейськими системами.
Особливо це важливо для митниці. У серпні 2026 року Міністерство фінансів затвердило оновлений план цифрового розвитку Державної митної служби до 2030 року. Він передбачає інтеграцію українських сервісів із митними системами країн ЄС. Документ готували за участі експертів Європейської комісії, DG TAXUD та EU4PFM.
Чому реформа державних фінансів потрібна для вступу України до ЄС
Для вступу до Європейського Союзу недостатньо політичного рішення про членство.
Країна-кандидат має привести свої закони та роботу державних установ у відповідність до правил ЄС. Вони охоплюють десятки сфер – від торгівлі й конкуренції до податків, митної політики, бюджетних правил і фінансового контролю.
Міністерство фінансів України відповідає за чотири переговорні розділи: «Митний союз», «Оподаткування», «Фінансовий контроль» та «Фінансові й бюджетні положення». У кожному з них важливо не лише ухвалити необхідні закони, а й показати, що нові норми працюють на практиці. Для цього потрібні підготовлені фахівці, цифрові інструменти, обмін даними між установами та зрозумілі процедури.
Наприклад, європейські митні правила неможливо повноцінно застосовувати без електронних систем, через які країни передають дані про товари, транзит та митне оформлення.
Так само фінансовий контроль не зводиться до нормативних документів. Установи мають виявляти ризики, перевіряти використання коштів та реагувати на проблеми. Під час переговорів про членство Європейська комісія оцінює не лише зміни в законодавстві, а й здатність державних органів виконувати ці вимоги.
Паралельно Україна реалізує Стратегію реформування системи управління державними фінансами на 2026–2030 роки, яку уряд затвердив 25 лютого 2026 року. Вона охоплює євроінтеграцію, ефективність використання бюджетних коштів, підзвітність і стійкість фінансової системи. Прогрес оцінюватимуть за 56 цільовими показниками, а операційний план передбачає 157 заходів.
«Ефективне управління державними фінансами є фундаментом, на якому будується довіра міжнародних партнерів та спроможність нашої держави фінансувати ключові пріоритети – від оборони до соціальних гарантій» – зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко.
У результаті доходи й видатки мають планувати на кілька років, фінансові дані – дедалі більше обробляти в електронному форматі, а використання бюджетного та міжнародного фінансування – перевіряти на різних етапах.
Такі зміни потрібні не лише для вступу до ЄС. Від якості управління державними фінансами залежить і те, наскільки Україна зможе працювати з коштами на відбудову, контролювати їх використання та звітувати про результати перед суспільством і міжнародними партнерами.
Текст – Анастасія Гавриш
Читайте також:
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!