Естонія перекидає війська ближче до кордону з РФ та готується до можливої агресії

Естонія посилює оборонні спроможності на тлі потенційної загрози з боку Росії та поступово переміщує ключові військові підрозділи ближче до східного кордону. Зокрема, Перша естонська бригада буде передислокована з міста Тапа до Йихві, розташованого приблизно за 50 км від кордону з РФ. Про це повідомляє Financial Times.

Естонські посадовці зазначають, що країна не очікує повномасштабного зіткнення Росії з НАТО щонайменше у найближчі два роки. Водночас у Таллінні вважають, що Москва готується до потенційного конфлікту з країнами Балтії, через що Естонія переглядає власну оборонну стратегію.

Одним із ключових елементів нового підходу стала концепція «активної оборони». Вона передбачає готовність протистояти можливій агресії безпосередньо поблизу державного кордону, не допускаючи просування російських військ углиб території країни.

Першу естонську бригаду, яка є основною бойовою силою країни, планують остаточно перемістити з Тапи до Йихві. Там уже споруджують нову інфраструктуру для розміщення військовослужбовців. Крім того, неподалік кордону в Нарві створюють військову базу, розраховану приблизно на 1 тисячу військових.

Паралельно Естонія нарощує можливості для завдання ударів на значній відстані. Протягом останнього року країна уклала контракти на придбання дев’яти американських реактивних систем залпового вогню HIMARS, балістичних ракет M57 із дальністю до 300 км, а також дев’яти південнокорейських систем Chunmoo, здатних уражати цілі на аналогічній відстані. При цьому від окремих естонських військових позицій до Санкт-Петербурга близько 260 км.

Зміна підходу до оборони стала результатом переосмислення військового досвіду Росії у війні проти України. Раніше естонська стратегія передбачала швидку мобілізацію резервістів і ведення тактичної оборони, зокрема із застосуванням партизанських методів, до моменту прибуття підкріплення від союзників по НАТО.

Однак естонські військові вважають, що події в Україні продемонстрували обмеженість такої моделі. На їхню думку, Росія готова зазнавати значних втрат заради утримання захоплених територій, навіть якщо внаслідок бойових дій вони зазнають масштабних руйнувань.

Тому нинішня концепція передбачає оборону кожної ділянки естонської території з перших годин можливого вторгнення та одночасне завдання ударів по військових цілях противника на значній відстані від лінії зіткнення. Військові розглядають це як необхідність створити оборонні рубежі заздалегідь, а не розраховувати на можливість відступу та подальшого маневру.

Окреме занепокоєння естонської розвідки викликає можливість обмеженої операції Росії проти прикордонних районів. Серед потенційних цілей називають Нарву — місто, де значна частина населення є російськомовною. На думку естонських військових, подібний сценарій міг би бути використаний Москвою для перевірки готовності НАТО реагувати на обмежену агресію та спроби посіяти розбіжності всередині Альянсу.

Водночас у Міністерстві оборони Естонії наголошують, що головне завдання країни полягає у створенні таких умов, за яких потенційна агресія проти неї стане для противника неприйнятним ризиком. У Таллінні вважають, що посилення оборони на східному напрямку має не лише забезпечити захист території, а й посилити стримування Росії.

Нагадаємо, РФ модернізувала «Герань-4»: ГУР розкрило нові системи навігації та бойову частину. ГУР розкрило деталі нової модифікації російських «Герань-4» із оптичною навігацією, магнітометром і новою бойовою частиною.