Країна на межі? Загрози від діри в бюджеті України

Україна зіткнулася з критичним фінансовим викликом: несподівано великим дефіцитом оборонного бюджету, який до кінця 2026 року становить $27 мільярдів. Цей масштабний розрив здивував та стривожив європейських союзників, поставивши під загрозу стабільність фінансової підтримки в один із найнебезпечніших періодів війни.

Європейські лідери змушені шукати баланс між підтримкою України та власними внутрішніми видатками, щоб не викликати невдоволення своїх виборців.

Причини дефіциту

Офіційний Київ поки що не оприлюднив повну розбивку короткострокових бюджетних потреб, проте відомо, що вони включають витрати на озброєння, зарплати військовим і виплати родинам загиблих. Причини виникнення дефіциту викликають дискусії як всередині країни, так і серед партнерів.

24 серпня президент Володимир Зеленський заявив про дефіцит у $27 млрд. Він пояснив це тим, що через особливості функціонування бюджету на початку року Міноборони було змушене використати кошти, які передбачалися на кінець року.

Натомість колишній міністр оборони Михайло Федоров відкинув звинувачення, заявивши агентству Reuters: “Я не знаю, звідки Зеленський узяв цю цифру”. За його словами, під час його роботи відомство розробило план видатків, і прогнозований дефіцит на кінець року становив лише $5 млрд. Федоров припустив, що нове керівництво могло ініціювати нові дороговартісні проєкти.

29 серпня yовий міністр оборони Євген Хмара офіційно підтвердив наявність дефіциту в $27 млрд, але запевнив, що відомство вже має варіанти вирішення проблеми.

2 вересня голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа повідомила, що за січень-серпень 2026 року держбюджет отримав на 33,1 млрд грн доходів менше від плану. За її словами, лише у 2025 році атаки РФ на металургійні заводи та зернові коридори позбавили бюджет половини очікуваних надходжень.

За даними ЗМІ, дізнавшись від прем’єр-міністра Сергія Корецького про реальні масштаби бюджетної «діри», Володимир Зеленський був глибоко вражений і «телефонував депутатам із криками».

Режим жорсткої економії та ризики

З 1 вересня уряд перейшов у режим жорсткої економії. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що Кабмін економитиме на всьому, що безпосередньо не пов’язано з обороною. Завдяки аудиту вже знайдено 70 млрд грн резервів.

Водночас міністр фінансів Сергій Марченко, який назвав бюджетну ситуацію найгіршою від початку вторгнення, попередив парламент про такі ризики:

—       Усі програми підтримки та капітального будівництва перенесено на грудень.

—       Затримки соцвиплат. Хоча пенсії та зарплати поки не скорочують, можливі їхні затримки через брак коштів на єдиному казначейському рахунку.

—       Девальвація та інфляція. Якщо Верховна Рада не ухвалить необхідні закони для наповнення бюджету, Мінфін буде змушений вдатись до емісії (друку грошей), що вдарить по курсу гривні та ускладнить співпрацю з кредиторами.

Реакція Європи: пошук рішень та сумніви

Європейські дипломати у приватних розмовах висловлюють сумніви, чи ефективно Київ витрачає кошти та чи не перебільшує свої потреби. Єврокомісія наразі проводить технічні консультації з урядом України та МВФ, щоб вирахувати реальну потребу в фінансах на 2026 рік, перш ніж обговорювати нові транші.

Окрім ЄС, Україна вже звернулася за допомогою до Великої Британії, Канади та Японії.

Роксолана Підласа зазначила, що до кінця 2026 року Україна може отримати $12,7 млрд міжнародної допомоги, але ці кошти жорстко прив’язані до ухвалення конкретних реформаторських законів.

На рівні ЄС наразі обговорюються два сценарії покриття дефіциту:

1. Прискорення наявних виплат

У квітні 2026 року ЄС схвалив надання Україні кредиту понад $100 млрд (половина на 2026 рік, половина — на 2027). Вісім дипломатів повідомили NYT, що найреалістичнішим варіантом є швидка виплата частини цих коштів. Проте це створить нову проблему: Україні забракне грошей на другу половину 2027 року. Пріоритетом Єврокомісії зараз є виплата 45 млрд євро, запланованих на поточний рік.

2. Використання заморожених російських активів

Україна та деякі країни ЄС (зокрема Швеція) пропонують конфіскувати понад $200 млрд російських активів, заморожених у бельгійському депозитарії Euroclear.

Влада Бельгії категорично проти, оскільки побоюється, що це спровокує масовий відтік іноземних капіталів з європейських установ через політичні ризики та викличе юридичні позови від РФ.

Україна передала Брюсселю план — змінити не лише спосіб використання цих грошей, а й місце їхнього зберігання. Пропонується перенести активи з Бельгії під контроль загальноєвропейської інституції (нової чи чинної). Тоді відповідальність за потенційні позови нестиме весь ЄС колективно, а не одна держава.

Однак у Європі цю ідею поки розглядають лише як теоретичну. Навіть за оптимістичного сценарію, розробка правової бази та досягнення угоди триватиме багато місяців.