УКРАЇНА

Напади на українців в Польщі. Як змінити ситуацію

Політикам та медійним особам варто припинити використовувати побутові конфлікти чи кримінальні інциденти для підняття рейтингів.

 

Останнім часом у Польщі спостерігається тривожна тенденція до зростання кількості інцидентів із застосуванням насильства, у яких фігурують громадяни України. Протягом початку серпня 2026 року в різних регіонах Польщі зафіксовано кілька випадків агресії проти українців.Деякі з них мають відверті ознаки ксенофобії. Кримінальні інциденти миттєво стали інструментом внутрішньополітичної боротьби в Польщі. 

Напади

У Вроцлаві група польських чоловіків напала на молоду українську пару, почувши їхню розмову з українським акцентом. Нападників оперативно затримали та взяли під варту на три місяці. У Гдині 76-річний громадянин Польщі жорстоко побив 40-річну українку. Зловмисник двічі вдарив жінку по голові дерев’яною прогулянковою палицею і втік. Згодом його розшукали та затримали слідчі-криміналісти. У місті Кожухів відбулася сутичка, внаслідок якої побили трьох громадян України. Безпосередньою причиною конфлікту стало гучне відтворення музики з автомобіля та порушення нічного спокою. 4 серпня поліція затримала у Вроцлаві жінку в стані сильного алкогольного сп’яніння, яка посеред ночі ходила вулицями міста з ножами в руках і вигукувала образи на адресу українців.

На тлі цих подій Міністерство внутрішніх справ Польщі наголосило, що подібні вчинки зустрічатимуть жорстку реакцію правоохоронних органів. Своєю чергою прем’єр-міністр Дональд Туск звернувся до президента Кароля Навроцького із закликом перервати мовчання щодо актів ненависті.

Ситуацію значно ускладнив інцидент, що стався 1 серпня у Вроцлаві. 18-річний громадянин України на сходах будинку жорстоко поранив ножем 30-річну громадянку Польщі. За попередньою версією, юнак цілеспрямовано простежив за жертвою.

Жінка перебуває в лікарні у важкому стані. 4 серпня суд відправив нападника під арешт на три місяці, вказавши на ризик його втечі. Юнаку, який заперечує свою провину, загрожує довічне ув’язнення за замах на вбивство.

Генеральне консульство України у Вроцлаві рішуче засудило цей злочин. У відомстві наголосили: «Окремі злочинні дії не можуть і не повинні кидати тінь на всю українську громаду. Водночас кожен, хто порушує закон, має усвідомлювати неминучість відповідальності за свої вчинки».

Політичний вимір та спекуляції

Представники опозиційної партії Право і справедливість (ПіС) використали напад 18-річного українця для жорсткої критики чинного уряду. Заступник голови ПіС Пшемислав Чарнек звинуватив уряд Дональда Туска у бездіяльності та висунув вимогу негайно ухвалити запропонований його партією законопроєкт про швидку депортацію іноземців, які порушують закон.

У Міністерстві внутрішніх справ різко відкинули ці звинувачення. Речниця МВС Кароліна Галецька навела статистику депортацій: у 2025 році чинний уряд депортував понад 10 000 іноземців-порушників. За часів восьмирічного правління ПіС ця цифра становила лише 2 000 – 3 000 осіб щороку.

Як зупинити ескалацію

Зниження рівня напруги та недопущення нових конфліктів вимагає комплексного підходу. Вирішення цієї проблеми залежить не лише від поліції, а й від політиків, дипломатів та самих громадян обох країн.

Експерти та правозахисники виділяють кілька ключових кроків для нормалізації ситуації:

—       Невідворотність покарання (Нульова толерантність). Фундаментом безпеки є ефективна робота поліції та судів. Кожен злочин — чи то напад на українця через акцент, чи то кримінальний вчинок самого мігранта — має розслідуватися максимально швидко й об’єктивно. Демонстрація того, що закон діє однаково для всіх, знімає суспільне роздратування і стримує потенційних злочинців.

—       Відмова від політичних маніпуляцій. Політикам та медійним особам варто припинити використовувати побутові конфлікти чи кримінальні інциденти для підняття рейтингів. Публічне засудження актів ксенофобії з боку вищого керівництва держави (як це зробив Дональд Туск) є важливим сигналом для суспільства.

—       Протидія російським інформаційним операціям. Жодна сторона не зацікавлена у ворожнечі між поляками та українцями так сильно, як Росія. Російські спецслужби (через соцмережі, ботоферми та радикальні угруповання) штучно роздмухують будь-який кримінальний епізод, намагаючись перетворити його на міжнаціональний конфлікт. Урядам обох країн необхідно оперативно виявляти та спростовувати такі фейки.

Зрештою, збереження добросусідських відносин — це вулиця з двостороннім рухом, де польське суспільство має протидіяти радикальним проявам ксенофобії, а українська громада — демонструвати повагу до країни, яка надала їй прихисток у найважчі часи.