У США знайшли слабкі місця санкцій проти Росії: чому закон Грема викликав суперечки

Новий законопроєкт США про посилення санкцій проти Росії, ініційований сенатором Ліндсі Гремом, може завдати відчутного удару по російській економіці та енергетичному сектору. Водночас документ містить низку суперечливих положень, які здатні спровокувати масштабні торговельні конфлікти та суттєво розширити повноваження президента США щодо запровадження мит. Про це йдеться в аналітичній статті колумніста та старшого наукового співробітника Ради з міжнародних відносин Макса Бута, опублікованій у The Washington Post.

Автор матеріалу зазначає, що давно підтримує посилення санкційного тиску на Росію, однак нинішня редакція законопроєкту викликає в нього неоднозначну оцінку. На його думку, документ містить ефективні механізми економічного впливу, проте окремі положення можуть значно послабити очікуваний результат або створити нові ризики для міжнародної торгівлі.

Законопроєкт передбачає масштабне розширення санкцій проти російського політичного та військового керівництва, державних компаній, олігархів, фінансових установ, енергетичних проєктів, а також іноземних підприємств, які співпрацюють із російським оборонно-промисловим комплексом. Окремий блок обмежень стосується так званого тіньового флоту, який використовується для експорту російських енергоносіїв в обхід чинних санкцій.

Крім того, документ передбачає жорсткі фінансові наслідки для компаній, які співпрацюватимуть із підсанкційними структурами. Зокрема, вони можуть втратити доступ до міжнародної банківської системи SWIFT, що фактично унеможливить проведення більшості міжнародних фінансових операцій і зробить ведення бізнесу з Росією значно ризикованішим.

Втім, як зазначає Бут, однією з головних проблем законопроєкту є положення, яке дозволяє президенту США тимчасово призупиняти дію санкцій після відповідного повідомлення Конгресу. На думку автора, така норма створює можливість фактичного пом’якшення або навіть блокування санкційного механізму незалежно від намірів законодавців.

Ще більше занепокоєння викликає розділ, який наділяє главу держави правом запроваджувати мита до 100% проти найбільших імпортерів російської нафти та природного газу. Для окремих російських товарів, що постачаються до США, передбачена можливість встановлення тарифів до 500%.

За даними, наведеними у статті, серед найбільших покупців російської нафти залишаються Китай, Індія, Туреччина, країни Європейського Союзу та М’янма, тоді як основними імпортерами російського газу є ЄС, Китай, Японія, Південна Корея та Туреччина. Усередині Євросоюзу найбільші закупівлі здійснюють Угорщина, Франція, Іспанія, Бельгія та Словаччина.

Документ передбачає можливість винятків для держав, які поступово скорочують імпорт російських енергоносіїв. Однак остаточне рішення щодо того, чи є такі кроки достатніми, залишатиметься за адміністрацією президента США.

Також законопроєкт дозволяє застосовувати аналогічні мита до країн, які сприяють обходу санкцій проти Росії. Серед потенційних держав, яких це може стосуватися, згадуються Китай, Туреччина, Об’єднані Арабські Емірати, Вірменія та Казахстан. Водночас Дональд Трамп пропонує поширити відповідні тарифні механізми і на Іран.

На думку автора публікації, закон фактично відкриває президенту США можливість використовувати митну політику не лише для тиску на Росію, а й для запровадження масштабних торговельних обмежень проти інших держав. Він наголошує, що документ не містить достатніх запобіжників, які б унеможливили застосування цих інструментів з інших політичних або економічних причин.

Бут також звертає увагу на попередню тарифну політику Дональда Трампа, зазначаючи, що президент уже використовував різні юридичні підстави для введення нових мит після скасування окремих тарифних рішень судами. Саме тому, на його думку, Конгресу не варто розширювати президентські повноваження у сфері торговельної політики.

Автор вважає, що Палата представників під час розгляду документа має вилучити положення про масштабні мита, водночас зробивши інші санкції обов’язковими для виконання. Крім цього, він пропонує об’єднати законопроєкт із ініціативою щодо передачі Україні заморожених російських активів, які перебувають під контролем США.

На завершення Бут наголошує, що підтримує жорсткіші санкції проти Росії, однак переконаний: документ слід доопрацювати до остаточного ухвалення. На його думку, усунення суперечливих норм дозволить зробити закон більш ефективним і водночас мінімізувати ризики нових міжнародних торговельних конфліктів.

Нагадаємо, у Волгограді після атаки БпЛА горіли НПЗ «Лукойл» і логістичний центр Wildberries. У Волгограді після атаки безпілотників спалахнули пожежі на нафтопереробному заводі «Лукойл» і складському комплексі Wildberries.