За лайк, коментар чи старий допис: як Росія переслідує жителів окупованої Запорізької області за активність у соцмережах
На захопленій частині Запорізької області російські силовики дедалі активніше переслідують місцевих жителів за будь-яку активність в інтернеті. Допис, коментар, репост чи навіть лайк на підтримку України можуть стати підставою для затримання, великих штрафів або кримінального переслідування з реальними строками ув’язнення.
Такі справи стали одним із ключових інструментів залякування населення та придушення проукраїнських настроїв на окупованих територіях.
Як Росія відстежує активність жителів окупованої частини Запорізької області у соцмережах, за що їх переслідують і які вироки виносять – у матеріалі «Першого Запорізького».
Окупанти посилюють переслідування за активність в інтернеті
Після встановлення окупаційної влади Росія поступово вибудувала систему тотального контролю над інформаційним простором. Українські телеканали, сайти й мобільних операторів витіснили російські медіа та інтернет-провайдери. У результаті інформаційне середовище опинилося під повним впливом кремлівської пропаганди, а будь-які прояви проукраїнської позиції стали приводом для репресій.
Виявленням «неблагонадійних» жителів займаються ФСБ, Центр протидії екстремізму МВС РФ, Слідчий комітет та окупаційна поліція. Вони постійно відстежують цифрову активність людей – публікації, коментарі, репости, участь в спільнотах, а також відкривають кримінальні справи та проводять затримання.
Додатковими інструментами контролю залишаються перевірки на блокпостах, обшуки й затримання, під час яких силовики оглядають мобільні телефони, перевіряють листування в месенджерах, фотографії, підписки, контакти та історію браузера.
Про масштаби переслідувань свідчать результати моніторингу «Локатор Медіа». Лише із січня до травня 2026 року журналісти зафіксували на окупованій частині Запорізької області щонайменше 45 випадків затримань і засуджень цивільних. У значній частині цих справ підставою стала саме активність у соцмережах.
«Екстремізм», «дискредитація» та «підтримка тероризму»: за що окупаційна влада судить людей
Для репресій проти жителів окупованих територій Росія використовує власне кримінальне законодавство.
Підставою для кримінального переслідування можуть стати публікації з українською символікою, підтримка Збройних сил України, поширення інформації про російські воєнні злочини, коментарі із засудженням окупації, фотографії з українськими прапорами, репости матеріалів українських медіа чи навіть позитивні реакції на них.
Сам факт критики Росії чи підтримки України росіяни нерідко трактують як «заклики до насильства» або «екстремістської діяльності», навіть якщо такі публікації не містять жодних закликів до дій.
Водночас у багатьох випадках окупаційні силовики знаходять дописи, коментарі або репости, опубліковані ще до вторгнення чи окупації, використовуючи їх як доказ «злочинної діяльності».
Найчастіше проти цивільних застосовують статті Кримінального кодексу РФ про «публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності» (стаття 280 КК РФ), «публічне виправдання тероризму» (стаття 205.2 КК РФ), а також «публічні заклики до здійснення діяльності, спрямованої проти безпеки держави» (стаття 280.4 КК РФ).
В окремих випадках людей також обвинувачують у «державній зраді», зокрема адміністраторів проукраїнських телеграм-каналів або тих, кого підозрюють у передачі інформації Україні. Нерідко одночасно інкримінують кілька статей, що дозволяє суттєво збільшити можливий строк ув’язнення.
Покарання залежать від статті обвинувачення. Якщо за окремі адміністративні правопорушення передбачені штрафи або адміністративний арешт, то більшість кримінальних справ завершується реальними строками позбавлення волі. За найпоширенішими статтями, які застосовують за активність у соцмережах, російське законодавство передбачає до семи років ув’язнення, а за обвинуваченням у «державній зраді» – від 12 до 20 років.
Водночас самі судові процеси працюють як конвеєр: рішення ухвалюють формально, а «доказами» стають скріншоти сторінок у соцмережах.
За коментар – до колонії
Від початку 2026 року на окупованій частині області вже зафіксовано низку випадків, коли активність у соцмережах оберталася багаторічними строками ув’язнення.
Однією з перших таких справ цього року став вирок 19-річному сироті з інвалідністю Віталію Трофимчуку із села Велика Білозерка. У січні Південний окружний військовий суд РФ засудив його до п’яти з половиною років позбавлення волі через кілька коментарів у Telegram. У них він нібито розповідав про життя в окупації, критикував дії російських військових та схвально висловився про розправу над прихильниками Росії.
У лютому той самий суд засудив жителя окупованого Токмака Дениса Шевченка до семи років позбавлення волі за статтями про поширення нібито «фейків» про російську армію та «публічні заклики до терористичної діяльності». Причиною стали дописи у Telegram, де він нібито називав російських військових дезертирами та закликав убити Володимира Путіна.
У березні окупаційні органи повідомили про завершення розслідування щодо 46-річної жительки Кам’янки-Дніпровської. Її обвинувачують у «публічних закликах до здійснення екстремістської діяльності» через коментар, залишений ще у грудні 2022 року в одному з проукраїнських Telegram-каналів. Справу передали до підконтрольного Росії суду, санкція статті передбачає до п’яти років позбавлення волі.
Того ж місяця стало відомо про затримання 42-річного жителя Молочанська. За версією росіян, у 2024–2025 роках він публікував у соцмережах матеріали, які нібито містили заклики до екстремістської й терористичної діяльності, а також інформацію про дії російських військових. Проти чоловіка відкрили кілька кримінальних проваджень і взяли його під варту.
Навесні співробітники ФСБ затримали 63-річного жителя окупованого Бердянська, звинувативши його у коментарях, що нібито виправдовували екстремізм і містили заклики до насильства щодо громадян Росії. Після затримання силовики оприлюднили відео з так званим зізнанням, у якому чоловік під примусом заявив, що писав коментарі «під впливом української пропаганди». Такі відео окупаційні силові структури регулярно використовують як інструмент інформаційного тиску.
Ще одна справа стосується 49-річної жительки Бердянська Тетяни Дев’яткіної. Її звинуватили у «публічних закликах до здійснення екстремістської діяльності» та «публічному виправданні тероризму» через коментарі й дописи у Telegram, опубліковані у 2023–2024 роках. Згодом суд засудив жінку до шести років позбавлення волі.
У травні реальні строки за коментарі у Telegram отримали ще двоє жителів окупованої частини Запорізької області. До п’яти років і шести місяців колонії засудили 38-річного жителя Енергодара Романа Славича. Слідство стверджувало, що його коментар нібито виправдовував удари Збройних сил України по Кримському мосту та містив заклики атакувати нафтопереробні заводи в Росії.
Того ж місяця до шести років позбавлення волі засудили жителя окупованого Мелітополя Олексія Марченка. Підставою стали два коментарі у Telegram, залишені ще у 2023 році. Російська сторона кваліфікувала їх як «публічне виправдання тероризму», однак самих коментарів так і не оприлюднила.
Переслідування за старі публікації продовжилися і в червні. Російські силовики затримали 30-річного жителя села Костянтинівка Мелітопольського району через два коментарі, залишені у Telegram ще у квітні та грудні 2023 року.
За версією окупаційної прокуратури, вони містили заклики до дій проти об’єктів освітньої та медичної інфраструктури на території Росії, а також висловлювання щодо групи осіб за національною ознакою. Наразі чоловік перебуває під вартою.
Штрафи за інакодумство
Також окупаційні суди регулярно призначають великі штрафи, використовуючи їх як ще один інструмент тиску на місцевих жителів.
На початку 2026 року окупаційний «Мелітопольський міжрайонний суд» оштрафував 39-річну жительку Мелітополя на 30 тисяч рублів через коментар у Telegram, залишений ще в серпні 2025 року. Підставою стала фраза: «Я знаходжусь в окупації, зрозуміло?».
У лютому 23-річну мешканку Мелітополя оштрафували майже на 70 тисяч рублів. За версією окупаційних органів, у 2022 році вона публікувала в Telegram-каналах заклики «територіально зруйнувати РФ».
У березні суд у Ростові-на-Дону призначив штраф у 350 тисяч рублів 56-річній жительці Бердянська. Причиною стали коментарі в Telegram, залишені у 2024 році, які, за версією слідства, містили заклики до дій проти окупаційної влади.
Це лише частина випадків, про які Росія повідомила публічно від початку 2026 року. Насправді таких переслідувань значно більше, адже далеко не всі затримання, кримінальні справи та вироки стають відомими громадськості.
Політичні репресії під виглядом «правосуддя»
Постійна загроза переслідувань через будь-яку цифрову активність змушує жителів окупованих територій видаляти акаунти в соцмережах, «чистити» телефони перед кожним виходом з дому та уникати розмов на політичні теми.
Росія прагне встановити тотальний контроль над інформаційним простором, переводячи людей на власні цифрові сервіси, зокрема державний застосунок MAX. Він розширює можливості для стеження та збору даних про користувачів. Детальніше про його функції та пов’язані ризики «Перший Запорізький» розповідав в окремому матеріалі.
Головна мета цих дій полягає не лише в покаранні конкретних людей. Насамперед вони мають створити атмосферу страху, у якій будь-який прояв незгоди з окупаційною владою стає небезпечним і слугує застереженням для інших.
Переслідування цивільних за висловлення поглядів у соцмережах на окупованій території суперечить нормам міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевським конвенціям. Попри спроби Росії представити такі вироки як правосуддя, вони є частиною системи політичних репресій, спрямованої на залякування населення та придушення будь-якого інакомислення.
Текст – Олександр Носок
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації не відображає офіційну позицію ІМІ та Королівства Нідерланди.
Читайте також:
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!