«Таємна ядерна зброя Європи» та «дезертири ЗСУ у Франції»: яку брехню про ЄС навесні поширював ворог у Запорізькій області
Проти України воюють не лише російські військові, а й велика мережа пропагандистів, які перетворили слова на зброю.
«Захід готує напад на Росію та таємно створює ядерну зброю», «Німецькі пожежники зняли пародію на українські ТЦК», «Україна готує атаки на Росію з території Латвії та Норвегії », «Європарламент закликав припинити фінансування України та скасувати бойкот російських спортсменів», «Німецька преса повідомила, що 62% німців хочуть бачити Путіна канцлером Німеччини», «Українська влада витрачає міжнародну допомогу на предмети розкоші і викрадені цінності».
Подібні неправдиві антиукраїнські меседжі російська пропаганда системно тиражує за допомогою цілої мережі ресурсів.
Які ще фейки про ЄС та підтримку України протягом березня-травня 2026 року поширював у Запорізькій області ворожий агітпроп, аналізуємо у матеріалі за результатами моніторингу проросійських Telegram-каналів.
Фейк: німецька преса повідомила, що 62% німців хочуть бачити Путіна канцлером Німеччини
«62% опрошенных немцев предпочли бы чтобы канцлером Германии был Владимир Путин, чем кто-либо из немецких политиков» (Токмак Сегодня, 18.03.2026).
Проросійські Telegram-канали поширили повідомлення про те, що нібито німецьке видання Der Spiegel опублікувало результати опитування, за якими 62% громадян Німеччини хотіли б бачити канцлером російського диктатора Володимира Путіна замість будь-кого з німецьких політиків.
Пропагандисти використовують відео з нібито скриншотом матеріалу Der Spiegel та результатами соціологічного опитування. Також у ролику наводять буцімто коментар німецького політолога Крістофа Бібера, який критикує чинного канцлера Фрідріха Мерца, ставить під сумнів його лідерські якості та порівнює його з образом батька родини з комедійного телесеріалу «Альф».
Ці твердження подають як доказ розчарування німців власною владою та нібито зростання симпатій до російського диктатора в країнах-членах ЄС.
Спростування: Der Spiegel не публікував такого матеріалу, а політолог Крістоф Бібер не робив заяв, які йому приписують пропагандисти.
На офіційному сайті та в соцмережах видання немає відео чи опитування, які б підтверджували твердження про «62% прихильників Путіна як канцлера». У відкритому доступі також відсутні будь-які дані про соціологічне дослідження з такими результатами.
Ознаки підробки помітні й у самому ролику. Відео зроблене англійською мовою, хоча Der Spiegel веде соцмережі німецькою. Крім того, ролик суттєво відрізняється від звичного формату видання: він змонтований із загальнодоступних фото, супроводжується фоновою музикою та не містить прямої мови. Натомість оригінальні сюжети Der Spiegel зазвичай містять звук із місця подій, коментарі журналістів або повноцінний відеоряд.
Відрізняється й оформлення: у справжніх відео субтитри менші та розміщені на напівпрозорому темному фоні, а логотип видання – напівпрозорий. У фейковому ролику використано великий шрифт без фону та непрозорий логотип.
Також немає підтверджень слів, нібито озвучених Крістофом Бібером. У відкритих джерелах відсутні його заяви про підтримку Путіна в Німеччині чи порівняння канцлера Фрідріха Мерца з персонажем серіалу «Альф».
Мета таких вкидів – посилити наратив про «ослаблений Захід» і штучно перебільшити вплив Росії в Європі.
Маніпуляція: українські школярі в Польщі масово обирають російську мову замість української
«Украинские школьники в Польше выбирают русский язык. Жесткий удар по киевской языковой политике: в Польше около 75% восьмиклассников из незалежной на экзамене по второму иностранному выбрали русский язык. Украинский, также бывший в доступе, предпочли лишь несколько учащихся… Этот школьный экзамен – идеальный социологический срез: украинцы, имея выбор, массово голосуют за русский язык» (Токмак Сегодня, 22.03.2026; На самом деле в Запорожье, 22.03.2026).
Пропагандисти поширюють твердження про те, що українські школярі в Польщі нібито масово відмовляються від української мови та обирають російську як другу іноземну. Як «доказ» посилаються на результати іспиту восьмикласників, стверджуючи, що близько 75% українських учнів нібито надали перевагу російській.
На основі цього агітпроп просуває тезу про «провал» мовної політики України та нібито «природний потяг» українців до російської мови. Вибір школярів подають як доказ того, що без «тиску» українці масово відмовляються від української й зберігають «культурний зв’язок» із Росією.
Спростування: ці твердження є маніпуляцією.
Журналісти проєкту StopFake з’ясували, що ці заяви ґрунтуються на спотвореній інтерпретації інтерв’ю мовознавця Павла Левчука для NV. В оригінальному матеріалі йшлося про ситуацію 2022 року – перші місяці після повномасштабного вторгнення, коли українські діти масово інтегрувалися в польську систему освіти.
За словами Левчука, частина українських восьмикласників тоді справді обирала російську мову для іспиту з другої іноземної. Однак це пояснювалося не «відмовою» від української, а особливостями освітньої системи того часу. Хоча скласти іспит з української формально можна було, на практиці цьому часто заважали організаційні труднощі та недостатня поінформованість у польських школах. Через це багато учнів не знали про таку можливість або не могли нею скористатися.
Пропагандисти також замовчують, що відтоді ситуація змінилася. У Польщі запровадили програми вивчення української як другої іноземної, а з 2026 року – можливість складати випускний іспит з української мови. Уже нині українські школярі дедалі частіше обирають її для навчання та іспитів, що свідчить про посилення її присутності в польській освітній системі.
Водночас вибір іноземної мови для іспиту не свідчить про ставлення до рідної мови чи національної ідентичності. Найчастіше це прагматичне рішення, пов’язане з доступністю навчання та рівнем володіння мовою.
На це звертав увагу й посол України в Польщі Василь Боднар. У коментарі для Українського радіо він наголосив: українські учні в частині польських шкіл обирають російську не через особисті вподобання, а через відсутність можливості вивчати українську.
Фейк: німецькі пожежники зняли пародію на українські ТЦК
«Немецкие пожарные сняли пародию на украинское ТЦК. Таким образом «пропавших» вербовали на службу в пожарную часть баварского Имменштадта» (Запорожский фронт, 18.03.2026).
Проросійські ресурси поширили відео, нібито зняте пожежниками з німецького міста Імменштадт у Баварії, яке подають як «пародію» на роботу українських ТЦК. На кадрах чоловіка буцімто силоміць саджають до автомобіля пожежної частини.
У такий спосіб агітпроп просуває тезу про нібито негативне ставлення європейців до української мобілізації та намагається представити діяльність ТЦК як предмет насмішок за кордоном.
Спростування: відео справді створила пожежна команда міста Імменштадт у Баварії, однак воно не має жодного стосунку до України, мобілізації чи ТЦК. Насправді це гумористичний ролик, підготовлений у межах кампанії із залучення добровольців до пожежної служби.
Його метою було привернути увагу до кадрового дефіциту в добровільних пожежних дружинах Німеччини – проблеми, про яку регулярно повідомляють місцеві рятувальні служби. В описі до відео автори використовували хештеги із закликом долучатися до лав рятувальників.
Жодних згадок про Україну, війну чи ТЦК у ролику немає. Політичний зміст йому надали вже пропагандистські ресурси.
Мета такої дезінформації – дискредитувати мобілізаційні процеси в Україні.
Фейк: кожен третій український військовий після лікування у Франції не повертається до України
«Каждый третий всушник, лечившийся в 2025-м во Франции, предпочел не возвращаться на Украину. По данным газеты Le Point, число украинских дезертиров, решивших остаться во Франции после лечения уже превышает 20 тысяч человек. В связи с этим, программы лечения всушников в Европе пересматривают и предпочитают вывозить только тех кто потерял конечности и скорее всего не сможет вернуться в строй» (На самом деле в Запорожье, 11.04.2026).
Анонімні Telegram-канали поширюють повідомлення про те, що нібито французьке видання Le Point заявило, що кожен третій український військовий, який проходив лікування у Франції у 2025 році, буцімто відмовився повертатися до України. Також стверджується, що кількість таких «дезертирів» уже перевищила 20 тисяч.
Пропагандисти стверджують, що європейські країни буцімто скорочують програми реабілітації та відправлятимуть на лікування лише військових із тяжкими пораненнями.
Ці повідомлення просувають наратив про нібито масове дезертирство серед українських військових і втрату мотивації до служби, а також мають створити враження про нібито втрату довіри до України з боку європейських партнерів.
Спростування: видання Le Point не публікувало ані такого відео, ані матеріалів із подібними твердженнями. Відповідний ролик відсутній як на офіційному сайті медіа, так і в його соцмережах.
На підробку вказує вже те, що відео зроблене англійською мовою, тоді як Le Point публікує матеріали французькою. Жодне авторитетне французьке чи міжнародне медіа також не повідомляло про «20 тисяч українських дезертирів» у Франції – цю тезу поширювали лише проросійські ресурси.
Автором «розслідування» у ролику вказаний Борис Ганзель, однак він не займається політичною журналістикою чи темами України. Його матеріали для Le Point стосуються переважно здоров’я та науки. Творці фейку використали фрагмент реального відео, доповнивши його вигаданим змістом.
Також у ролику безпідставно стверджують, що французька поліція нібито повідомляла про масове неповернення українських військових після лікування. Жодних таких заяв правоохоронці не робили. Не підтверджується й нібито цитата речниці партії «Боротьба трудящих» Наталі Арто про «небезпечних» українських військових.
Ознаки фейку помітні й у стилі відео: воно змонтоване із загальнодоступних фото без доказів і перевірених джерел.
Нереалістичною є і цифра «20 тисяч дезертирів». За даними МОЗ України, станом на квітень 2026 року від початку програми лікування за кордоном медичну допомогу та реабілітацію пройшли понад 6 тисяч українців – утричі менше, ніж пропагандисти називають «дезертирами».
Такі меседжі покликані дискредитувати ЗСУ та підірвати підтримку України серед партнерів.
Фейк: українська влада витрачає міжнародну допомогу на предмети розкоші і викрадені цінності
«Жена министра обороны Украины Михаила Фёдорова “внезапно” стала владелицей яхты Tankoa S501 Vertige стоимостью €26 млн – это 50-метровая яхта, построенная итальянской верфью Tankoa Yachts в 2017 году» (Токмак Сегодня, 02.05.2026).
Ворожий агітпроп поширив повідомлення про те, що представники української влади нібито використовують західну фінансову допомогу для особистого збагачення. Зокрема, пропагандисти стверджують, що дружина міністра оборони України Михайла Федорова Анастасія буцімто придбала 50-метрову яхту вартістю 26 мільйонів євро.
Паралельно пропагандисти тиражують інший сюжет – нібито в кабінеті Володимира Зеленського помітили викрадену з музею в італійській Пармі картину французького художника Поля Сезанна «Чашка і блюдо з вишнями». Як «доказ» використовують відео із зображенням картини позаду президента та стверджують, що запис нібито швидко видалили після того, як користувачі звернули на це увагу.
«Месяц назад из музея в Парме, Италия были украдены три картины французских художников – Сезанна, Ренуара и Матисса общей стоимостью более $10 млн. И вдруг… вуаля – на BBC News выходит видео, на котором на стене за спиной наркофюрера висит «Чашка и блюдо из вишни» кисти Поля Сезанна. Та самая украденная картина» (На самом деле в Запорожье, 22.04.2026).
«Украденную месяц назад картину Поля Сезанна обнаружили в офисе Зеленского во время стрима… Эксперты заявляют, что подобные предметы искусства редко крадут, не имея покупателя заранее» (Токмак Сегодня, 23.04.2026).
Спростування: ця інформація є черговою вигадкою Кремля.
У першому випадку автори фейку поширюють нібито сертифікат реєстрації судна та стверджують, що яхту буцімто оформили у співволодіння з французькою компанією CentraLease, щоб обійти юридичні обмеження. Однак цей документ є підробкою.
Вказаний номер судна відсутній у реєстрі, а модель Vertige S501 досі доступна для продажу й оренди на міжнародних майданчиках.
Бланк сертифіката перебуває у відкритому доступі, а дані про Анастасію Федорову, ймовірно, внесли вручну. На фейк вказують і технічні помилки – неправильна транслітерація імені та некоректно оформлені реєстраційні дані.
Фейковим виявився і сюжет про нібито викрадену картину Поля Сезанна в кабінеті президента. BBC News такого відео не публікувало, що підтвердили представники медіа у коментарі France 24 Observers.
Пропагандисти змонтували справжнє відео із Володимиром Зеленським, опубліковане на його YouTube-каналі 19 січня. В оригіналі за спиною президента видно не картину Сезанна, а пейзаж сучасного українського художника Андрія Чеботару.
Обидва фейки просувають один наратив – нібито українська влада наживається на міжнародній допомозі та веде розкішний спосіб життя під час війни. У такий спосіб пропаганда намагається переконати західну аудиторію у тому, що підтримка України нібито використовується не за призначенням.
Фейк: Захід готує напад на Росію та таємно створює ядерну зброю
«Поскольку через Украину Европа не способна достичь своих целей, она мечтает об открытии второго фронта… Реальная задача европейской стороны – заманить Россию в ещё более масштабную войну. Вчера глава МИД Литвы помечтал о захвате НАТО Калининграда… У НАТО есть средства, чтобы при необходимости сравнять с землей российские базы ПВО и ракетные комплексы» (Запорожский фронт, 19.05.2026).
«Ранее глава МИД Литвы Кестутис Будрис призвал союзников по НАТО напасть на Калининград, заявив, что у блока “есть необходимые средства для уничтожения российских баз в эксклаве”» (Бердянск.Актуально, 19.05.2026).
«НАТО готовит удар по Калининграду? … Мы уже писали, что нападение на Калининград – это последняя надежда Европы на организацию полномасштабного конфликта с Россией» (На самом деле в Запорожье, 20.05.2026).
Окупаційні медіа поширюють повідомлення, нібито країни-члени ЄС готуються до прямого військового конфлікту з Росією. Пропагандисти наводять заяви міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса, трактуючи їх як заклик НАТО до нападу на Калінінградську область РФ.
Паралельно російська пропаганда стверджує, що країни-члени ЄС буцімто готуються створити власну ядерну зброю для війни з Росією. Підставою для таких заяв називають повідомлення Служби зовнішньої розвідки РФ про нібито «таємну підготовку» Євросоюзу до формування ядерного потенціалу.
«Евросоюз намерен создать собственное ядерное оружие… В бесконечных коридорах штаб-квартиры Евросоюза уже приступили к тайной проработке вопроса о создании собственного потенциала производства ядерного оружия» (Запорожское Агентство Новостей, 08.04.2026).
Спростування: ця інформація є російською дезінформацією.
Першоджерелом маніпуляції про «атаку на Калінінград» стало інтерв’ю міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса швейцарській газеті Neue Zürcher Zeitung. Пропагандисти вирвали його слова з контексту. Насправді Будріс відповідав на запитання про безпекові ризики, пов’язані з Калінінградом, і зазначив, що НАТО здатне нейтралізувати російські системи ППО та ракетні комплекси лише im Ernstfall – «у разі крайньої необхідності» або війни. Саме цей контекст російські медіа проігнорували, щоб створити враження про нібито підготовку першого удару.
В інтерв’ю литовський міністр говорив про оборону й стримування, а не наступальні плани НАТО. Зокрема, йшлося про посилення обороноздатності країн Балтії та військової присутності Альянсу.
Безпідставними є й заяви про нібито «таємну» підготовку ЄС до створення ядерної зброї. Жодних доказів існування такої програми немає, а звинувачення ґрунтуються виключно на твердженнях російської Служби зовнішньої розвідки.
ЄС не має власної ядерної зброї та підтримує режим нерозповсюдження ядерного озброєння. Єдиною країною-членом Євросоюзу з ядерним арсеналом залишається Франція. Дискусії про європейське ядерне стримування стосуються можливого ширшого використання французької «ядерної парасольки», а не створення «секретної зброї».
Аналітики Інституту вивчення війни та Центру протидії дезінформації вважають ці заяви частиною російської інформаційної кампанії, спрямованої на посилення страхів навколо ядерної теми та виправдання власного ядерного шантажу Росії.
Фейк: Україна готує атаки на Росію з території Латвії та Норвегії
«ТАСС со ссылкой на источник заявляет, что Украина отправила в Норвегию 50 ВСУшников для совершения терактов на северных морских путях при помощи БЭКов… Киевский преступный режим при содействии военных специалистов ВМС Норвегии готовит проведение террористических акций против российских судов» (Запорожский фронт, 09.04.2026).
Російські медіа поширюють новину про те, що нібито Україна за підтримки країн НАТО готує атаки по території Росії. Спочатку агітпроп заявляв, що Київ буцімто разом із норвезькими військовими фахівцями готує «теракти» проти російських суден у Баренцевому та Норвезькому морях, для чого до Норвегії нібито відправили українських військових.
Згодом з’явився новий сюжет – нібито Україна планує запускати безпілотники по російських регіонах із території Латвії, де буцімто вже розмістили військовослужбовців Сил безпілотних систем ЗСУ.
«Украина готовит удары по России с территории Латвии, заявили в СВР… Вместо воздушных коридоров ВСУ планируют запуск БПЛА непосредственно из Прибалтики… В Латвию уже направлены дроноводы ВСУ, их разместили на базах “Адажи”, “Селия”, “Лиелварде”, “Даугавпилс” и “Екабпилс”» (На самом деле в Запорожье, РИА Мелитополь, 19.05.2026).
«В СВР сегодня заявили, что Украина готовит удары по тыловым регионам России с территории Латвии. В страну уже направлены военнослужащие Сил беспилотных систем ВСУ» (ЗАПОРОЖСКИЙ ФРОНТ, 19.05.2026).
Через ці історії пропаганда намагається переконати аудиторію у тому, що країни-члени ЄС нібито безпосередньо залучені до підготовки ударів по Росії, а Україна використовує територію союзників для розширення війни. Так агітпроп створює враження, що конфлікт буцімто вже переростає у пряме зіткнення Росії з ЄС і НАТО.
Спростування: повідомлення про нібито «українсько-норвезькі теракти» проти російських суден не мають підтверджень. У Центрі протидії дезінформації спростували заяви про підготовку диверсій за участі українських військових і норвезьких фахівців, наголосивши, що Росія не надала жодних доказів.
У Центрі зазначили, що подібна риторика є типовою для російських інформаційних операцій, які мають на меті представити Україну як «терористичну державу» та послабити міжнародну підтримку. Там також не виключили, що такі вкиди можуть передувати провокаціям із подальшими спробами перекласти відповідальність на Україну чи країни НАТО.
Норвегія справді навчає українських військових, однак ці програми спрямовані на посилення обороноздатності України. У норвезькій владі підкреслили, що підготовка не пов’язана з атаками на морське судноплавство.
Фейковими є й заяви про нібито підготовку ударів по Росії з території Латвії. Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже назвала ці твердження дезінформацією та наголосила, що країна не надає свій повітряний простір для атак на Росію. Аналогічно в МЗС України заявили, що Київ не використовує і не планує використовувати територію Латвії для операцій проти РФ.
Маніпуляція: у ЄС Україну сприймають як «мафіозну структуру»
Пропагандисти заявили про те, що нібито громадяни країн-членів ЄС дедалі частіше сприймають Україну як «мафіозну структуру», що не виправдала очікувань ЄС через корупцію та неефективне використання міжнародної допомоги. Як підтвердження агітпроп посилається на нібито матеріали німецьких медіа про проблеми реформ і боротьби з корупцією в Україні.
«Украина не оправдала ожиданий ЕС и всё больше ассоциируется с мафиозной структурой… финансовая помощь ЕС Украине продолжается, однако реформы тормозятся, а коррупция мешает прогрессу» (Запорожский фронт, 31.03.2026).
Спростування: ці заяви є маніпуляцією, побудованою на перебільшенні реальних проблем і викривленні позиції європейських партнерів.
Тема корупції та реформ в Україні справді регулярно з’являється в європейських медіа й політичних дискусіях. Однак критика окремих проблем не означає, що Україну вважають «мафіозною державою». Пропагандисти підміняють поняття, подаючи обговорення реформ як нібито загальну позицію ЄС.
Факти свідчать про протилежне: Євросоюз продовжує підтримувати Україну та пов’язує фінансову допомогу саме з реформами. У квітні ЄС погодив новий пакет підтримки, який передбачає вимоги щодо прозорості, бюджетного управління та антикорупційних змін.
Деякі німецькі медіа справді публікували критичні матеріали про корупцію в Україні, зокрема щодо «справи Міндіча» – масштабного антикорупційного розслідування у сфері енергетики. Зокрема, німецьке видання Die Zeit писало, що цей скандал може завдати репутаційного удару українській владі та ускладнити переговори про вступ України до ЄС.
Втім, критичні матеріали про конкретні корупційні справи не є доказом того, що «Європа вважає Україну мафіозною державою». Навпаки, сам факт розслідування демонструє роботу українських антикорупційних органів – НАБУ та САП.
Неправдивими є й твердження про нібито «зупинку реформ». Україна продовжує виконувати вимоги для вступу до ЄС, зокрема в антикорупційній та судовій сферах. У травні уряд схвалив проєкт Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки, що передбачає посилення незалежності антикорупційних органів і прозорості державного управління.
Водночас Євросоюз і надалі фінансує програми підтримки антикорупційних інституцій та реформ правосуддя. Це свідчить, що процес реформ триває, а прогрес України регулярно оцінюють у межах переговорів про вступ до ЄС.
Маніпуляція: Європарламент закликав припинити фінансування України та скасувати бойкот російських спортсменів
«В Европарламенте призвали остановить финансирование Украины и прекратить бойкот российских спортсменов. Первый заместитель председателя политической партии „Альтернатива для Германии“ (АдГ) Томаш Фрелих потребовал от Европарламента прекратить финансирование войны на Украине… Кроме того, евродепутаты призвали остановить бойкотирование спортсменов из России» (Главное в Мелитополе, 02.05.2026).
Окупаційні ресурси поширили повідомлення про те, що нібито в Європарламенті зростає підтримка припинення допомоги Україні та повернення російських спортсменів до міжнародних змагань.
Пропагандистські канали стверджують, що Європа нібито втомилася від підтримки України, а позиція ЄС поступово змінюється на користь Росії.
Спростування: джерелом цієї новини стала заява німецького євродепутата Томаша Фреліха з партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD). Політик справді критикував підтримку України та виступав за перегляд ставлення до російських спортсменів. Однак він представляє позицію окремої політичної сили, а не Європарламенту загалом.
AfD давно відома скептичним ставленням до підтримки України та критикою санкцій проти Росії, а її риторика часто збігається з кремлівськими наративами. Пропагандисти ж подають заяву одного депутата як ознаку зміни курсу всього ЄС.
Насправді офіційна позиція Євросоюзу залишається незмінною: підтримка України триває. Європарламент послідовно ухвалює резолюції на підтримку Києва та схвалює фінансову й військову допомогу. Зокрема, 11 лютого депутати більшістю голосів підтримали надання Україні позики на 90 мільярдів євро.
Маніпулятивним є і твердження про нібито загальний заклик повернути російських спортсменів до міжнародних змагань. Такі рішення ухвалюють спортивні федерації та МОК, а не Європарламент, тоді як окремі політики можуть висловлювати лише власну позицію.
У такий спосіб агітпроп намагається створити враження, нібито підтримка України в Європі слабшає, хоча на практиці вона залишається системною та підкріплюється конкретними політичними й фінансовими рішеннями.
Читайте також:
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!