Гра у війну: як на окупованій частині Запорізької області через «Зірницю 2.0» Росія готує з дітей майбутніх солдатів

Росія вже третій рік поспіль залучає дітей з окупованої території Запорізької області до масштабної військово-патріотичної гри «Зірниця 2.0». Попри заяви про «патріотичне виховання» та «спортивну командну гру», на практиці це військовий вишкіл: учасників навчають поводженню зі зброєю, тактичній медицині, роботі з дронами та залучають до імітації бойових дій під наглядом російських військових.

У 2026 році окупаційна влада заявляє про нові масштабні плани і прагне залучити до гри тисячі дітей із захопленої частини області, розширюючи вікові межі та посилюючи ідеологічний тиск на найменших мешканців регіону.

«Перший Запорізький» розповідає, як «Зірниця» перетворилася на інструмент формування майбутнього мобілізаційного резерву російської армії.

«Зірниця» як частина радянської системи виховання

Гра «Зірниця» з’явилася в СРСР у середині 1960-х як частина політики мілітаризації молоді. Її проводили в піонерських таборах як підготовку до армії.

У радянській версії учасники ділилися на команди та розігрували умовні бойові дії: захоплювали «штаб» і прапор суперника, відпрацьовували базові тактичні дії та командну взаємодію. Ключовим елементом була система «ураження» – паперові погони на плечах, які потрібно було зірвати під час гри. Втрата одного означала «поранення», обох – «смерть». Такий підхід привчав дітей до війни й поступово робив її чимось звичним.

Загалом гра була інструментом пропаганди: вона формувала відданість державі, готовність служити та романтизувала військову службу.

З 1967 року «Зірниця» набула всесоюзного масштабу, охопивши мільйони школярів. Надалі її популярність лише зростала, і вона перетворилася на масовий інструмент виховання радянської молоді.

«Зірниця» бере початок із радянської системи мілітаризації молоді.Фото з російських пропагандистських медіа

Після розпаду СРСР гра не зникла повністю. У Росії її продовжували проводити, хоча вже без єдиної централізованої системи. Подібні ігри існували й в інших країнах, зокрема в Україні, але без виразного ідеологічного змісту.

Оновлена «Зірниця 2.0» спирається на радянський досвід гри, яка впроваджувала військові елементи у дитяче життя. Водночас Росія не лише відновила цей формат, а й значно посилила його пропагандистське наповнення, пристосувавши до умов сучасної війни.

Через гру молоді прищеплюють обов’язок служити Росії

«Зірниця 2.0» стала одним із головних інструментів Росії з мілітаризації дітей. Проєкт реалізують «Рух перших», «Юнармія» та військово-спортивний центр «Воїн» – структури, безпосередньо пов’язані з підготовкою молоді до служби. Ініціативу також підтримують Міністерство освіти РФ і «Росмолодь».

Посилення цієї політики пов’язане із затяжною повномасштабною війною проти України. Через великі втрати на фронті Кремль шукає нові джерела поповнення армії, зокрема, формуючи майбутній резерв ще з дитинства.

Кремль розглядає дітей як майбутній мобілізаційний резерв.Фото з російських пропагандистських медіа

Першу спробу оновити формат зробили у 2023 році. Тоді «Рух перших» провів гру «Зірниця: Легенди майбутнього», у якій взяли участь 240 підлітків із різних регіонів Росії, зокрема й діти з окупованої частини Донецької області. Того ж року Володимир Путін публічно підтримав відновлення проєкту, назвавши його «затребуваним» форматом військово-патріотичного виховання.

У 2024 році гру за уніфікованими правилами масштабували на всю територію РФ та окуповані нею регіони України.

Сучасна «Зірниця 2.0» суттєво відрізняється від радянського прототипу. Йдеться вже не про базові навички, а про підготовку, максимально наближену до реальних умов війни. Учасники опановують складні військові дисципліни та працюють із сучасними технологіями.

Офіційно метою гри називають формування у дітей «почуття причетності до спільної перемоги» та «боргу перед країною». Насправді вона є засобом ідеологічного впливу та асиміляції. Під виглядом змагання відбувається відбір і підготовка молоді, яку згодом можуть використати як ресурс для війни.

Як влаштована дитяча «армія» Кремля

Сезон «Зірниці 2.0» має чітку багаторівневу структуру. Відбір починається у школах і коледжах, далі учасники проходять муніципальний і регіональний етапи, після цього – окружні збори, а завершується все всеросійським фіналом у Волгоградській області.

Організація гри побудована за принципом військової ієрархії. Учасників об’єднують у загони по десять людей, де кожен виконує визначену роль – подібно до армійського підрозділу. Це дозволяє відпрацьовувати командну взаємодію під час виконання завдань.

Учасників об’єднують у загони з ролями, подібними до військових підрозділів.Фото з російських пропагандистських медіа

У третьому сезоні передбачені ролі командира, оператора БПЛА, сапера, штурмовика, медика, військового кореспондента та зв’язківця – остання з’явилася цього року.

Підготовка учасників охоплює тактичну медицину, вогневу та інженерну підготовку, роботу з безпілотниками і протидію їм, орієнтування на місцевості та основи інформаційної безпеки. Під час занять використовують лазертаг для імітації бойових дій і тренажери для керування дронами.

Навчання завершується польовою військово-тактичною грою, під час якої учасники долають смугу перешкод, форсують водойми, відпрацьовують «розмінування» та «штурм» позицій.

Учасники з окупованої частини Запорізької області під час фіналу гри.Фото з російських пропагандистських медіа

Важливу роль відіграє система наставництва. До проєкту активно залучають учасників війни проти України, ветеранів бойових дій, педагогів і представників військово-патріотичних організацій. Вони передають дітям знання про історію Росії та її «військові традиції», а також навчають прикладних військових навичок.

Присутність військових надає грі пропагандистського змісту: діти спілкуються з ними напряму, сприймають їх як авторитет і поступово починають бачити війну як щось звичне й навіть привабливе.

Залучення молоді стрімко збільшується з кожним роком

Окупована частина Запорізької області стала одним із головних осередків «Зірниці 2.0». Мелітополь, який окупаційна влада називає «адміністративною столицею», разом із Бердянськом перетворюється на центр підготовки «молодих бійців».

Регіон активно залучають до цього проєкту, а очільник окупаційної адміністрації Євген Балицький відкрито підтримує мілітаризацію місцевої молоді.

До підготовки дітей залучають російських військових і ветеранів.Фото з російських пропагандистських медіа

Про масштаби гри свідчать загальноросійські показники. У 2024 році до «Зірниці 2.0» залучили понад 800 тисяч учасників із майже 9 тисяч шкіл. Уже у 2025 році кількість зареєстрованих зросла до понад 3 мільйонів із 89 регіонів Росії, включно з окупованими територіями, а охоплення шкіл – до близько 35 тисяч.

На цьому тлі зростає і залучення дітей із окупованої частини Запорізької області. За даними окупаційної адміністрації, у 2024 році до гри долучили 860 дітей, а у 2025-му ця кількість майже подвоїлася – до приблизно 1,8 тисячі. Загалом було сформовано 117 загонів.

Новий сезон – нові завдання

У 2026 році третій сезон гри «Зірниця 2.0» стартував 23 лютого – у день російського «захисника Вітчизни». Урочисте відкриття відбулося в московському Музеї Перемоги за участі «героїв Росії».

У Москві стартував новий сезон гри, який має охопити ще більше дітей.Фото з російських пропагандистських медіа

Відбірковий, муніципальний і регіональний етапи триватимуть із лютого до травня, влітку заплановані окружні збори, а фінал має відбутися у вересні 2026 року. Реєстрація команд тривала до 31 березня.

На окупованій частині Запорізької області плани масштабні: загарбники хочуть залучити щонайменше дві тисячі дітей і підлітків. Для цього розширили вікові межі – тепер гра охоплює дітей і молодь віком від 7 до 23 років і поділена на чотири категорії. Для наймолодших запровадили окремий спрощений формат – «Зірничка 2.0», який передбачає базову стройову підготовку та навички першої медичної допомоги.

До участі в проєкті почали активно долучати молодших школярів.Фото з російських пропагандистських медіа

Саме в молодшому віці формуються базові уявлення про світ і межі «свого» та «чужого». Тому залучення дітей до квазівоєнних практик свідчить не про «патріотичне виховання», а про формування мілітаризованого світогляду з ранніх років.

Показово, що учасники згодом публічно заявляють про намір вступити до російської армії та готовність воювати за Росію. Так під виглядом «виховання» українських дітей на окупованих територіях привчають до лояльності державі-окупанту та військової служби.

Такі дії суперечать міжнародному гуманітарному праву, яке забороняє залучення дітей до війни. Це не лише порушення прав дитини, а й воєнний злочин.

Текст – Олександр Носок

Читайте також:

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!