Постановка чи загроза? ЗМІ про атаку на Кремль

Аналітики та експерти вивчають відео, на якому безпілотники вибухають над Кремлем. Поки західні чиновники обережно коментують ймовірний удар, дослідники намагаються сформулювати можливі версії та деталі атаки на Кремль.

Замаху не було?

Кремль назвав вибухи над Кремлем замахом на Путіна. Але, наприклад, The Washington Post з посиланням на експертів відкидає звинувачення у замаху на Путіна і формулює дві найімовірніші гіпотези інциденту: або це символічний «попереджувальний постріл» з боку Києва, або операція під фальшивим прапором з боку Москви.

Україна категорично відкинула свою причетність до атаки: про це заявили президент Володимир Зеленський, радник голови ВП Михайло Подоляк, міністр оборони України Олексій Рєзніков.

Аргументи на користь інсценування

Американський Інститут вивчення війни (ISW) дійшов висновку, що «атака дронів на Кремль» може бути інсценуванням. На користь цієї версії ISW наводить кілька аргументів.

По-перше, звертають увагу аналітики, російська влада в останні місяці послідовно посилювала ППО навколо Москви, так що малоймовірно, щоб два безпілотники могли прорватися через стільки верств протиповітряної оборони.

По-друге, якби атака була справжньою, то вона стала б сюрпризом для російської влади, і спочатку вони б пропонували пояснення, що суперечать один одному, як вони робили після військових невдач, таких як у Балаклії та Херсоні.

Натомість Москва одразу подала докладний звіт, і така швидка, злагоджена та скоординована реакція може говорити про те, що «атака готувалася зсередини таким чином, щоб задумані політичні наслідки переважували конфуз».

На думку аналітиків ISW, за допомогою такого інсценування влада намагалася показати населенню, що війна близько і в ній має брати участь кожен. Також вона може бути приводом для скасування або сильного урізання святкових заходів 9 травня, що ще більше посилить у росіян відчуття, що жити як раніше неможливо.

Розбір від BBC

Журналісти дійшли висновку, що над Кремлем вибухнули невеликі бензинові безпілотники.

Український безпілотник UJ-22 Airborne, уламки якого, як стверджується, були виявлені в Підмосков’ї наприкінці лютого та наприкінці квітня, здатний пролетіти 800 кілометрів, але розмах його крила становить 4,6 метра.

Однак в Україні розроблено дрон Raybird-3 з розмахом крила в три метри та максимальною дальністю понад тисячу кілометрів.

Мінімальна відстань від російсько-українського кордону до Кремля становить приблизно 450 кілометрів прямою. З огляду на те, що по дорозі літальний апарат має маневрувати, а також, можливо, долати зустрічний вітер, запускати безпілотник на таку дальність ризиковано – у нього може просто скінчитися пальне до підльоту до мети. Але, судячи з характеру спалахів на відео, в обох дронів, ймовірно, залишалося достатньо пального, щоб воно могло спалахнути.

Проте не обов’язково, що ті, хто запускав ці дрони, перебували на території України. Поки що місце запуску не було офіційно оголошено жодною зі сторін.

4 травня видання База з посиланням на джерела повідомило, що дрони, що летять, були помічені ще в Підмосков’ї на підльоті до міста. Їх виявили в тому числі й місцеві жителі, проте, як стверджують джерела видання, екстрені служби вирішили, що це був прояв істерії, пов’язаної з нещодавніми повідомленнями про атаки дронів на інші об’єкти.

Коли ж вони перетнули МКАД, то екстрені служби просто не встигли на них відреагувати. Якщо це повідомлення підтвердиться, це означатиме, що протиповітряна оборона Москви була готова до такого нальоту.

Це здається неймовірним, оскільки і саме місто, і, тим більше, Кремль повинні бути дуже добре захищені від атак з повітря. На території Кремля розміщені системи радіоелектронної боротьби – біля його стін навіть погано працюють супутникові навігатори.

Системи РЕБ можуть перешкодити управлінню дроном по радіозв’язку або порушити систему супутникової навігації, але якщо безпілотник використовує інерційну навігаційну систему і летить до мети автономно, то впливати на нього за допомогою РЕБ важко.

В результаті дрони, звідки б їх не запускали, долетіли до Кремля і, ймовірно, вибухнули там, де було заплановано — ймовірність того, що два апарати, що летіли з різних напрямків з різницею в 15 хвилин, були збиті практично в одній точці, не дуже велика, зазначають у ВВС.