ЗАПОРІЖЖЯ

Троє козаків, яких знають покоління українців: як запоріжець Володимир Дахно створив легендарний мультсеріал

Троє козаків, які варили куліш, грали у футбол, рятували наречених і навіть зустрічали інопланетян, стали одними з найвідоміших героїв української анімації. Їх придумав режисер Володимир Дахно, який народився в Запоріжжі. За освітою він був архітектором, проте згодом змінив професію та присвятив життя мультфільмам.

Як Володимир Дахно прийшов у мультиплікацію, хто допомагав створювати Ока, Тура та Грая і чому герої майже не розмовляли – розповідає «Перший Запорізький».

Від шкільних карикатур до мультфільмів: як запоріжець Володимир Дахно став аніматором

Володимир Дахно народився 7 березня 1932 року в Запоріжжі. Його батько Авксентій був військовим, а мати працювала бібліотекаркою. Змалку хлопець захоплювався історією України, особливо минулим Запорозької Січі. Згодом згадував, що читав праці Михайла Грушевського та Миколи Костомарова, хоча за радянських часів знайти такі книжки було непросто.

Ще школярем він любив малювати карикатури та шаржі на друзів, помічав кумедні риси людей і вмів передавати їх кількома штрихами. Проте пов’язувати майбутню професію з мистецтвом спочатку не планував.

Після закінчення школи Володимир вступив до медичного інституту, але невдовзі перевівся до Київського інженерно-будівельного інституту. Там навчався на архітектурному факультеті в майстерні Йосипа Каракіса, за проєктами якого у Києві звели будівлі Національного музею історії України та Центрального будинку офіцерів.

Український режисер-мультиплікатор Володимир Дахно
Володимир Дахно – український режисер і творець мультсеріалу «Як козаки…».

Разом із товаришами Дахно випускав гумористичну стінгазету «Метла», для якої малював карикатури про студентське життя. За його спогадами, видання було настільки популярним, що подивитися на нові випуски приходили навіть з інших факультетів. Серед них був Давид Черкаський – майбутній режисер відомих мультфільмів «Пригоди капітана Врунгеля», «Лікар Айболить» та «Острів скарбів».

У 1955 році запоріжець здобув диплом і почав працювати архітектором у Києві. Він проєктував будівлі, навчався в аспірантурі та готував дисертацію. Однією з його реалізованих робіт стала столична школа №204.

Однак захоплення малюванням не зникло. Змінити професію Дахну допомогли Марк Драйцун і Давид Черкаський. Побачивши його незвичайні роботи, вони запропонували спробувати себе в мультиплікації.

29 лютого 1960 року колишній архітектор прийшов на студію «Київнаукфільм», де тоді формувалося творче об’єднання художньої анімації.

Серед перших його робіт були «Пригоди Перця», над якими він працював як художник-мультиплікатор. Згодом долучився до створення стрічок «Непосидюк, М’якиш і Не-так», «Золоте яєчко», «Заєць і їжак» та інших.

А вже у 1967 році на екрани вийшов мультфільм про трьох запорозьких козаків, який приніс режисерові найбільшу популярність.

Три фігури на папері: як з’явилися козаки Око, Тур і Грай

Ідея створити мультфільм про запорожців виникла в середині 1960-х років. За спогадами художника Едуарда Кірича, поштовхом став лист від жителя Запоріжжя, який запропонував кіностудії зняти історію про трьох козаків.

Однак реалізувати задум одразу не наважилися. За радянських часів українська історична тематика могла викликати запитання в керівництва. Спочатку навіть розглядали можливість створити повнометражний художній фільм, але зрештою зупинилися на мультиплікації.

Володимир Дахно запропонував зробити головними героями трьох нерозлучних друзів із різними характерами та зовнішністю.

Перші ескізи були напрочуд простими. Високого й худорлявого Грая режисер намалював у вигляді довгої лінії, кремезного Тура – великого кола, а маленького рухливого Ока – невеликого кружечка.

Грай став розважливим і кмітливим козаком, який знаходив вихід зі складних ситуацій. Око вирізнявся швидкістю та винахідливістю, а Тур – надзвичайною силою й добродушністю.

За словами Дахна, створюючи цю трійцю, він надихався образами трьох мушкетерів – відданих товаришів, які завжди приходили один одному на допомогу.

Проте знайомого глядачам вигляду запорожці набули завдяки спільній роботі кількох митців. Над першою серією працював художник Анатолій Вадов, а згодом до розвитку персонажів долучився Едуард Кірич.

Малюнок козаків Ока, Тура та Грая з виставки робіт Володимира Дахна
Образи трьох козаків стали одними з найвідоміших в українській анімації.
Фото: Запорізька ОДА.

Останній отримав від режисера початкові малюнки та почав їх удосконалювати. Він опрацьовував риси облич, пропорції тіл, одяг і характерні рухи, завдяки чому герої стали легко впізнаваними.

Ще однією особливістю мультсеріалу була майже повна відсутність діалогів. Замість розмов друзі спілкувалися жестами та мімікою. Їхні імена також не звучали у звичайних сценах, тому глядачі часто називали персонажів просто довганем, коротуном і силачем.

Важливу роль відігравала музика, яка допомагала передавати емоції та підкреслювала гумор. Над різними частинами працювали українські композитори Мирослав Скорик, Ігор Поклад і Володимир Губа.

Завдяки виразним рухам і мелодіям пригоди козаків були зрозумілими навіть без слів. Це допомогло мультсеріалу здобути популярність за межами України.

Футбол, пірати та інопланетяни: куди потрапляли герої Дахна 

Перший мультфільм із серії «Як козаки…» вийшов у 1967 році. У десятихвилинній стрічці «Як козаки куліш варили» троє друзів збиралися приготувати традиційну страву, але одного із запорожців захопили в полон. Його товаришам довелося вирушити на порятунок.

У 1970 році глядачам представили «Як козаки у футбол грали». Цього разу герої вирушили на змагання, де зустрілися із суперниками з різних країн.

Наступною частиною стали «Як козаки наречених визволяли», що вийшли у 1973 році. За сюжетом, Око, Тур і Грай рятували дівчат, викрадених піратами. Робота отримала нагороду «Срібний сестерцій» на Міжнародному кінофестивалі у швейцарському Ньйоні.

Через два роки з’явився мультфільм «Як козаки сіль купували», у якому звичайна покупка обернулася для друзів новою пригодою.

У 1978 році запорожці потрапили до світу античних міфів у стрічці «Як козаки олімпійцями стали». Вони взяли участь у давньогрецьких спортивних змаганнях, демонструючи силу, спритність і винахідливість. Мультфільм відзначили бронзовою медаллю на Всесоюзному кінофестивалі спортивних фільмів у Ленінграді.

Уже наступного року на екрани вийшли «Як козаки мушкетерам допомагали». Цього разу трійця опинилася у Франції та долучилася до пригод відомих мушкетерів.

У 1984 році Володимир Дахно представив мультфільм «Як козаки на весіллі гуляли», присвячений одруженню Тура. Шукаючи черевички для коханої, він потрапив у пастку нечистої сили, і друзі знову вирушили на допомогу.

Більше незвичайний сюжет режисер запропонував у 1987 році. У стрічці «Як козаки інопланетян зустрічали» запорожці познайомилися з прибульцями, які зовні нагадували їх самих. Гості з іншої планети потребували мастила для космічного корабля. Намагаючись допомогти їм, друзі вирушили в подорож Європою та потрапили в низку кумедних ситуацій.

Завершальною частиною класичного циклу став мультфільм «Як козаки у хокей грали», випущений у 1995 році. Через 25 років після футбольних змагань персонажі спробували свої сили вже в хокеї.

Загалом за 28 років Володимир Дахно створив дев’ять анімаційних історій про Ока, Тура та Грая. За цей час запорожці побували в різних країнах та історичних епохах, зустрічали піратів, мушкетерів, міфічних істот та інопланетян.

У 1988 році режисер став лауреатом Державної премії України імені Тараса Шевченка за внесок у розвиток української анімації.

Чому Дахно не завершив десятий мультфільм і як його герої повернулися до Запоріжжя 

Окрім знаменитого мультсеріалу про козаків, Володимир Дахно долучився до створення понад 20 анімаційних стрічок. Однією з наймасштабніших стала «Енеїда» – повнометражна екранізація поеми Івана Котляревського, яка вийшла у 1991 році.

Історію троянського героя Енея автори передали через українські традиції, народний гумор, національний одяг і побутові деталі. Над художнім оформленням працював Едуард Кірич, який раніше допомагав створювати образи запорозьких козаків.

Виробництво мультфільму тривало кілька років і завершилося в період розпаду Радянського Союзу та відновлення незалежності України.

У наступні роки Дахну ставало дедалі складніше знаходити гроші на нові роботи. Через кризу в українській анімації багато його задумів так і не вдалося реалізувати.

Зокрема, режисер хотів створити серію навчальних мультфільмів із математики, фізики та біології. Він вважав, що за допомогою малюнків можна цікаво пояснювати дітям складні шкільні теми.

Митець також планував продовжити пригоди Ока, Тура та Грая. Він навіть розпочав роботу над десятою частиною, проте через нестачу фінансування завершити її не зміг.

У 1996 році Володимиру Дахну присвоїли звання народного артиста України.

Останні роки життя він провів у Києві. Режисер помер 28 липня 2006 року у віці 74 років. Його поховали на Байковому кладовищі.

У 2013 році компанія Google присвятила Дахну святковий малюнок на головній сторінці пошуковика. До 81-річчя від дня народження митця там з’явилися образи знаменитої козацької трійці.

Google із зображенням козаків до 81-річчя Володимира Дахна
У 2013 році Google присвятив Володимиру Дахну святковий логотип.

Пам’ятають про свого земляка й у Запоріжжі. У вересні 2018 року обласний художній музей представив пересувну виставку його робіт. Відвідувачі могли побачити оригінальні малюнки, ескізи, розкадрування мультфільмів і карикатури.

Матеріали для експозиції надав художник Андрій Кулагін, який після смерті режисера придбав частину його творчого архіву. Виставка також показувала, як створювали анімацію до появи сучасних комп’ютерних технологій, коли кожен рух потрібно було розкладати на послідовні малюнки.

А в жовтні 2026 року герої Володимира Дахна з’явилися безпосередньо на вулицях Запоріжжя. У місті встановили три мініскульптури Ока, Тура та Грая.

Першу фігурку – козака Ока – розмістили біля кінотеатру імені Олександра Довженка. Ще дві, присвячені Туру та Граю, встановили в районі майдану Митців. Після відкриття для містян організували квест із пошуку всіх трьох персонажів.

Ініціатором проєкту став кінотеатр імені Довженка. Його реалізували за підтримки міського департаменту культури і туризму, Українського культурного фонду та Довженко-Центру. До відкриття також провели лекцію про життя режисера та показали три мультфільми із серії «Як козаки…».

Так персонажі, яких понад пів століття тому вигадав уродженець Запоріжжя, стали частиною міського простору. Тепер Ока, Тура та Грая можна побачити не лише на екранах, а й під час прогулянки рідним містом їхнього творця.

Текст – Анастасія Гавриш


Читайте також

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!