НАТО готується бити по цілях углиб Росії
Досвід України переконав військових стратегів НАТО, що ефективна оборона потребує ударів по військовому потенціалу противника далеко за лінією фронту.
Військові стратеги НАТО вважають, що для захисту території недостатньо лише зупиняти потенційний наступ Росії: необхідно бути готовими завдавати ударів по його військовій інфраструктурі далеко за лінією фронту, зокрема на території Росії. Про це пише The Wall Street Journal.
Під керівництвом верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерала Алексуса Ґринкевича розробляють заходи на випадок російського вторгнення. Вони передбачають удари по військових базах, складах, логістичних маршрутах і промислових об’єктах противника.
У НАТО зробили важливий висновок із досвіду України: оборона передбачає здійснення ударів у відповідь.
Як зауважив генерал-майор польської армії Іренеуш Новак, у разі конфлікту з Росією Альянс прагнутиме уразити її військово-промислову базу, тоді як високоточні удари вглиб російської території слід розглядати як інструмент стримування.
Новак також зазначив, що якби Україна мала такі можливості на початку повномасштабної війни, бойові дії не перетворилися б на позиційні бої, подібні до тих, що відбувалися під час Першої світової.
Удари вглиб території противника передбачають застосування високоточних ракет і дешевших засобів ураження, зокрема безпілотників, на відстані від приблизно 150 км до кількох тисяч кілометрів за лінією фронту. Цілями можуть стати не лише традиційні військові об’єкти — аеродроми та армійські бази, — а й промислові підприємства, критична інфраструктура та сировинна база Росії.
За даними WSJ, план передбачає автоматичне здійснення ударів у разі російського нападу.
Нещодавно Ґринкевич представив нову стратегію «теорії перемоги».
Вона передбачає кілька етапів протидії противнику. Спершу оборонні сили НАТО мають зупинити першу хвилю наступу, після чого — підірвати здатність противника продовжувати бойові дії. Якщо він спробує відновити наступ, Альянс зосередиться на руйнуванні системи ведення війни.
За словами Ґринкевича, удари завдаватимуть не лише по силах, які безпосередньо наступають, а й по всіх об’єктах і структурах, що їх підтримують, забезпечують або контролюють.
Тож нині європейські країни поспішають поповнити запаси крилатих ракет Storm Shadow, SCALP і Taurus, а також розробити й поставити на бойове чергування нові зразки озброєння.
Наразі в Європі щонайменше 20 виробників реалізують 48 проєктів зі створення недорогих крилатих ракет.
Однак експерти звертають увагу на іншу проблему: чи вистачить європейським політикам політичної волі для реалізації нової доктрини НАТО.
Колишній керівник апарату Міністерства оборони Німеччини Ніко Ланге вважає, що між військовим плануванням і політичними уявленнями про оборону існує розрив. За його словами, військові розглядають наступальні компоненти як необхідну частину захисту від Росії, тоді як частина політиків досі зводить оборону до побудови фізичної стіни або підготовки так званої «стіни від дронів».
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp