Студент із Запоріжжя провів семестр в одному з кращих університетів Європи: як Erasmus+ змінив його погляд на навчання
Програма академічної мобільності Erasmus+ відкриває українським студентам широкі можливості для здобуття освіти в найпрестижніших європейських університетах. Водночас участь у програмі дає змогу познайомитися з культурою іншої країни, розширити світогляд і здобути нові професійні та особисті навички.
Одним із таких студентів став Кирилл Філіппенков із Запорізької політехніки. Весняний семестр 2026 року він провів у Католицькому університеті Льовена (KU Leuven) у Бельгії – одному з провідних дослідницьких університетів Європи.
Під час навчання Кирилл опановував нові дисципліни, працював із сучасним обладнанням, розробив власний науковий проєкт і налагодив професійні контакти.
Про те, як проходило навчання, чим європейська система освіти відрізняється від української та що дав йому досвід академічної мобільності, Кирилл Філіппенков розповів «Першому Запорізькому».
Erasmus+ дав можливість провести весняний семестр у Бельгії
Кирилл навчається в магістратурі на кафедрі комп’ютерних систем та мереж Національного університету «Запорізька політехніка». Про програму академічної мобільності Erasmus+ він дізнався від викладачки. Ще під час бакалаврату Кириллу пропонували поїхати за обміном до Бельгії або Іспанії, однак тоді він відмовився. Вступивши до магістратури, студент зрозумів, що до завершення навчання залишилося лише півтора року, а другого шансу на такий досвід може не бути.
«Я вирішив, що це буде цікавим досвідом. Хоча я не палкий фанат мандрівок і взагалі доволі домашня людина. Але, щоб потім не жалкувати, вирішив, що варто спробувати», – пригадує Кирилл.
Для навчання він обрав кампус De Nayer факультету інженерних технологій KU Leuven (Католицький університет Льовена) у містечку Сінт-Кателейне-Вавер, розташованому між Брюсселем та Антверпеном.
Поїздку профінансувала програма Erasmus+, яка надала стипендію, що повністю покрила витрати на дорогу та проживання.
Рішення вирушити до Бельгії далося Кириллу непросто. Навіть після подання документів він продовжував вагатися.
«Було дуже важко насправді емоційно це вирішити, особливо в останні дні зібрати валізу – мало не сльози на очах», – ділиться студент.
Зрештою сумніви виявилися марними: попереду на Кирилла чекали насичені місяці навчання, новий досвід і яскраве студентське життя, яке він запам’ятає надовго.
Робота з реальним обладнанням стала однією з найцінніших частин навчання
У KU Leuven Кирилл обрав три дисципліни та працював над власним студентським проєктом. Навчання поєднувало теорію з практикою на реальному обладнанні.
Зокрема, на курсі «Проєктування вбудованих систем у реальному часі» студенти вивчали принципи розробки вбудованих систем – від планування завдань і роботи операційних систем до лабораторних занять на спеціальних платформах.
Підсумковим завданням Кирилла став проєкт зі створення конвеєра для виявлення контурів зображення, який працював у реальному часі на вбудованій платформі.
«Сучасні мережі для обробки зображень не вміщуються в пам’ять невеликих пристроїв, тому порядок обчислень доводиться ретельно планувати. Я розробив інструмент, який автоматично визначає такий порядок і допомагає знаходити оптимальний баланс між обсягом пам’яті на кристалі та обміном даними. У результаті я захистив проєкт перед дослідницькою групою, а також підготував разом із керівниками чернетку майбутньої наукової статті», – ділиться студент.
Ще одна дисципліна – «Оптимізація алгоритмів для вбудованих систем» – була присвячена оптимізації алгоритмів з урахуванням обмежень пам’яті та енергоспоживання. Курс «Управління інформацією» охоплював проєктування інформаційних систем і роботу з даними.
Через пандемію та повномасштабну війну значна частина його університетського навчання проходила дистанційно. Повернення до аудиторій і лабораторій дало змогу отримати досвід, якого бракувало в онлайн-форматі.
«Я був радий попрацювати з апаратурою. Звісно, багато чого можна вивчати дистанційно – за допомогою симуляторів та емуляторів. Але безпосередня робота з обладнанням для мене була особливо цінною!», – зазначає студент.
Очне навчання також змінило його ставлення до самого формату занять. До поїздки Кирилл вважав, що дистанційна освіта цілком може замінити лекції в аудиторіях. Однак під час навчання в Бельгії переконався, що фізична присутність допомагає краще зосереджуватися та активніше долучатися до навчального процесу.
Відрізнявся і підхід до практичних завдань. Замість детальних покрокових інструкцій студентам давали базові знання та визначали кінцеву мету, а спосіб її досягнення вони мали обрати самостійно. Виконану роботу потрібно було не просто здати у вигляді звіту, а презентувати перед одногрупниками та викладачами.
На думку Кирилла, такий формат спонукає більше аналізувати, шукати власні рішення та проявляти творчість. Важливе місце посідала й командна робота: студенти разом працювали в аудиторії, обговорювали проєкти, створювали схеми та розподіляли завдання.
Окремо українського студента вразила залученість бельгійських викладачів.
«Усі викладачі там справді захоплені своєю роботою. У них є хороша матеріально-технічна база та доступ до сучасного обладнання, і вони дійсно хочуть займатися наукою», – підкреслює Кирилл.
Обмін відкрив можливість подорожувати Європою під час навчання
Проживання на кампусі De Nayer було зручним: гуртожиток розташовувався за кілька хвилин ходьби від навчальних корпусів.
Щомісячна стипендія Erasmus+ становила 850 євро. Із них 458 євро Кирилл витрачав на гуртожиток, ще 50 євро коштувала оренда велосипеда на весь семестр. Решти вистачало на повсякденні витрати.
Окремо студента вразила велосипедна інфраструктура Бельгії.
«Усюди є велодоріжки, тому почуваєшся безпечно і хочеться їздити на велосипеді. Є навіть окремі магістралі обабіч доріг зі своїми розв’язками. В Україні я б не ризикнув їздити дорогами загального користування, а там це було справжнім задоволенням», – розповідає студент.
Зручне залізничне сполучення та можливість заощаджувати на повсякденних витратах дали Кириллу змогу подорожувати під час навчання. За час обміну він побував у Парижі, Амстердамі, Люксембурзі та німецькому Аахені, а також відвідав бельгійські Остенде, Антверпен, Брюссель, Мехелен і Лір.
Побутові питання та спілкування не викликали труднощів, адже більшість бельгійців вільно володіють англійською, зазначає Кирилл.
«Розуміння мови на слух і читання в мене й до цього були на нормальному рівні, а от говоріння та письмо точно покращилися, бо з’явилася постійна практика. Треба було ходити до муніципалітету під час реєстрації, обговорювати проєкт із керівником. Мовного бар’єра в побуті я практично не відчував».
Не лише нові знання: які можливості Кирилл отримав після Erasmus+
Завдяки академічному обміну в межах Erasmus+ Кирилл Філіппенков знайшов нових друзів серед українських та іноземних студентів і налагодив важливі професійні контакти. Він продовжує спілкуватися з бельгійськими викладачами та колегами й працює над спільною науковою статтею для міжнародної конференції.
Після завершення навчання в Бельгії Кирилл також взяв участь у літній школі в німецькому Штутгарті.
За словами студента, програма обміну допомогла йому розвинути важливі особисті якості: «Це самостійність і впевненість у собі – розуміння, що ти сам не пропадеш. Для особистісного розвитку це хороші умови для зростання, адже ти стикаєшся з новими ситуаціями, живеш в іншій країні та спілкуєшся іншою мовою».
Тим, хто вагається, студент радить не чекати ідеального моменту.
«Ідеально готовими ви навряд чи будете. Просто подумайте, чи матимете таку можливість після завершення навчання. Якщо ви хоча б іноді читаєте та дивитеся відео англійською, цього достатньо – решту надолужите на місці. Вам допоможуть на кожному етапі – і колеги з рідного університету, і з бельгійського боку. Поки така можливість є у студентів, краще нею скористатися!».
Для самого Кирилла Erasmus+ став окремою «главою життя».
«Це не “канікули в Європі”, а інтенсивна робота з елементами туризму, яка повертається сторицею: професійними контактами, упевненістю у власних силах і чітким розумінням, куди рухатися далі», – підсумовує він.
***
Erasmus+ – програма Європейського Союзу у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту. Вона спрямована на підтримку особистісного й професійного розвитку людей як у межах ЄС, так і за його межами. Її завдання – сприяти стійкому економічному зростанню, створенню якісних робочих місць, соціальній згуртованості, розвитку інновацій, а також зміцненню європейської ідентичності та активного громадянства.
Програма надає можливості навчання, стажування, академічної мобільності, а також підтримує молодіжні ініціативи, партнерства й професійні мережі.
За понад 30 років Erasmus+ допомогла більш ніж чотирьом мільйонам студентів здобути міжнародний досвід. У період 2021–2027 років її бюджет перевищує 28 мільярдів євро, а українські організації можуть брати участь у 40 конкурсах.
Текст – Олександр Носок, фото – з архіву Кирилла Філіппенкова
Читайте також:
Erasmus+ для українських студентів: як знайти програму обміну та подати заявку
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!