Екологічна катастрофа під Мелітополем: як через недбалість окупантів річка Домузла втратила майже 70 тисяч риб

На окупованій території Запорізької області через осушення ділянки річки Домузла поблизу Мелітополя загинули майже 70 тисяч риб. 

Пересохло близько 20 гектарів водойми, що знищило умови для існування водних біоресурсів. Збитки російське слідство оцінило у понад 66 мільйонів рублів. 

Що відомо про роботи загарбників на Домузлі, як вони призвели до осушення водойми та масової загибелі риби – читайте в матеріалі «Першого Запорізького».

Водна артерія степового Приазов’я

Домузла – невелика річка, що протікає територією нині окупованої частини Мелітопольського району Запорізької області. Її довжина становить близько 23 кілометрів, площа водозбірного басейну – близько 568 квадратних кілометрів. 

Річка бере початок поблизу Приазовського, протікає через села Гамовка, Білорічанське та Новокостянтинівка й впадає в Азовське море, утворюючи Тубальський лиман. Її основна притока – Акчокрак. Домузла живиться атмосферними опадами, підземними джерелами та невеликими притоками. 

Для річки характерний типовий для рівнинних водотоків режим: навесні рівень води підвищується, восени можливий ще один підйом, а влітку настає межень. У цей період у верхів’ях русло може розпадатися на окремі плеса, зарослі очеретом, рогозою та осокою. 

У степовому регіоні, де водні ресурси обмежені, значення навіть невеликої річки не зводиться лише до обсягу води. Русло, заплави, ставки, лимани та прибережна рослинність формують середовище існування для риб, безхребетних, водних рослин, птахів та інших організмів. Вони пов’язані між собою харчовими ланцюгами, тому зміни стану водойми можуть впливати на всю екосистему. 

У межах Приазовського частину русла Домузли перегородили дамбами, перетворивши її на став. 

Важливу роль у цій екосистемі відігравала й риба. Зокрема, у водоймі штучно розводили білого товстолобика. Він живиться дрібними водоростями та іншими мікроорганізмами, тому міг стримувати надмірне цвітіння води, накопичення органічних решток і погіршення її стану. 

Регулювання невеликих водотоків може мати відчутні наслідки, оскільки від рівня води залежить стан не лише самої водойми, а й пов’язаних із нею водних та прибережних екосистем. 

Особливо чутливими до різкого падіння рівня води є мілководні ділянки. Тут першими потерпають ікра, молодь риби та дрібні водні організми. Зі скороченням їхньої чисельності зменшується і кормова база для дорослої риби. Подальші зміни водного режиму можуть позначитися й на інших елементах екосистеми. 

Окупанти взялися за «розчищення» Домузли у 2024 році

Після захоплення Мелітопольського району окупаційні структури почали заявляти про «відновлення та розчищення» водних об’єктів Запорізької області. Про розчищення Домузли заговорили у 2024 році. Її внесли до переліку першочергових об’єктів, про які заявляли окупаційні посадовці, зокрема самопроголошений «губернатор» Євген Балицький. 

Російські та окупаційні ресурси називали роботи частиною «програми соціально-економічного розвитку», а саму Домузлу описували як водойму, що тривалий час перебувала в занедбаному стані. 

У 2024 році окупаційні структури відзвітували про розчищення шестикілометрової ділянки. За їхніми повідомленнями, з русла та берегів прибрали сміття, рослинність, мул і зарості очерету. У пропагандистських сюжетах роботи пояснювали необхідністю підвищити безпеку та покращити екологічний стан території. 

Водночас із заяв окупаційних структур випливало, що розчищення Домузли мало й ширшу мету. Представники окупаційного «управління охорони та використання водних об’єктів і біологічних ресурсів Запорізької області» заявляли, що очищення річок від рослинності та мулу може бути одним із варіантів «опріснення» Азовського моря. На їхню думку, збільшення проточності та повноводності річок, які впадають у море, мало знизити його солоність. 

У цьому ж контексті окупаційне відомство повідомляло, що у 2024 році реалізувало три проєкти з розчищення ділянок річок Запорізької області – Обитічної, Домузли та Малого Утлюка. Водночас там визнали, що результат був мінімальним: за їхніми словами, рівень води піднявся лише на 10–15 сантиметрів, а місцями не змінився взагалі. Після цього представники відомства заявили про необхідність розчищати значно довші ділянки – від 30 до 50 кілометрів. 

Роботи виконувала державна бюджетна установа «Меліорація», заступником директора якої значиться Расул Семенов. Нагляд та «обґрунтування» робіт забезпечувало окупаційне управління охорони та використання водних об’єктів під керівництвом Олексія Жаховського. 

Втім, після завершення розчищення на Домузлі виявили проблеми з гідротехнічною спорудою. 

Пропагандисти заявляли, що проєкт капітального ремонту передбачає відновлення донного водоскиду, ремонт гідровузлів та укріплення укосів. Окупаційна влада подавала ці роботи як необхідні для покращення стану водойми, її проточності та безпеки населення. 

Восени 2025 року окупаційні медіа вже показували ремонт споруди. Йшлося про водовипускну конструкцію, якій, за їхніми словами, було понад 40 років. Під час робіт демонтували старі елементи, розкривали конструкцію та планували відновити її методом торкретування – нанесення спеціальної бетонної суміші. 

Частину робіт планували завершити до кінця 2025 року, а продовження ремонту перенести на 2026-й. У лютом в документах окупаційної адміністрації Приазовського вже зазначалося, що на Домузлі триває капітальний ремонт гідротехнічної споруди. Серед виконаних робіт називали відновлення водоскиду, гідровузлів та укріплення укосів. 

Ремонт гідроспоруди обернувся екологічною катастрофою: через осушення загинули понад 69 тисяч риб

Про наслідки робіт стало відомо у вересні 2026 року, коли Слідчий комітет РФ повідомив про завершення розслідування кримінальної справи. 

За версією російського слідства, у червні 2026 року під час капітального ремонту гідротехнічної споруди в Приазовському директор будівельної організації не забезпечив виконання робіт відповідно до правил і проєктної документації. Як стверджують слідчі, він доручив найманому працівнику організувати скидання води з гідроспоруди шляхом демонтажу щитового затвора на зарегульованій ділянці річки. 

Раніше окупаційний телеканал «За!ТВ» пояснював зниження рівня води необхідністю отримати доступ до конструкції донного водоскиду. Зазначалося, що частину зношених елементів уже демонтували, через що вода з водойми почала надходити в русло річки. Окупаційні фахівці тоді заявляли, що осушення водойми може тривати близько 20 днів.

Наслідки виявилися значними. Судова іхтіологічна експертиза, на яку посилаються слідчі, зафіксувала загибель понад 69 тисяч екземплярів білого товстолобика та інших мешканців водойми. Згідно з її висновком, умови на цій ділянці річки стали непридатними для життя риби. 

Загальну шкоду окупаційні слідчі оцінили більш ніж у 66 мільйонів рублів – приблизно 782 тисячі доларів США. Кримінальну справу з обвинувальним висновком направили до суду. За твердженням окупаційних правоохоронців, на майно обвинуваченого наклали арешт. 

Водночас за відкритими даними неможливо оцінити весь масштаб екологічних наслідків для басейну Домузли. Через окупацію території та відсутність незалежного моніторингу немає достатньої інформації, щоб встановити, як осушення вплинуло на водойму та пов’язані з нею екосистеми. 

Навіть якщо після завершення ремонту рівень води в Домузлі повернеться до попередніх показників, це не означатиме миттєвого відновлення екосистеми. Осушення змінює стан донних відкладень, рослинності та мікроорганізмів, а відновлення порушених природних зв’язків може потребувати значно більше часу. 

Екологія регіону потерпає від окупації 

Окупована частина Запорізької області вже тривалий час стикається зі змінами стану водних об’єктів. Українські медіа повідомляли про обміління Молочної та Великого Утлюка, зниження рівня води й проблеми з природними водоймами Мелітопольського району. Екологи пов’язують частину цих процесів зі змінами рівня ґрунтових вод та погіршенням водного балансу півдня області. 

На цьому тлі додаткові ризики виникають, коли роботи на водних об’єктах проводять без належної оцінки їхнього впливу на екосистеми. Зниження рівня води, перекриття русла чи демонтаж затворів можуть безпосередньо впливати на рибу, безхребетних, водну рослинність і пов’язані з ними харчові ланцюги. 

Особливо небезпечним є проведення таких робіт без комплексної оцінки стану водойми. Локальне втручання без урахування особливостей витоків, русла та гирла може не дати очікуваного результату, водночас створюючи додаткові ризики для екосистеми. 

Ситуація на Домузлі є частиною цієї ширшої проблеми. Окупаційна сторона намагається представити її як окремий випадок недбалості конкретного підрядника, водночас демонструючи роботу своїх правоохоронних органів. Водночас проблеми з водними об’єктами на окупованій частині Запорізької області виникають на тлі тривалого неналежного господарювання та нехтування екологічними наслідками. 

Перекладання всієї провини на директора будівельної компанії є намаганням замаскувати системну некомпетентність окупаційної адміністрації. Ситуація на Домузлі є одним із прикладів того, до яких наслідків може призводити такий підхід. 

Раніше «Перший Запорізький» також розповідав про погіршення стану Азовського моря через окупацію та дії загарбників, а також про плани окупаційної влади боротися зі зростанням кількості медуз у морі.

Текст – Олександр Носок

---

Читайте також:

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!