Залишила роботу в університеті та відкрила творчу студію: історія запоріжанки Вікторії Сухіної
Запоріжанка Вікторія Сухіна кілька років поєднувала викладання в університеті з власною справою: створювала свічки й аромадифузори та проводила майстер-класи. Згодом залишила роботу в освітніх закладах, щоб повністю зосередитися на бізнесі.
У лютому 2026 року вона відкрила у Запоріжжі творчу студію DreamArt, а навесні отримала 500 тисяч гривень за програмою «Власна справа». Тепер підприємиця готується до відкриття другої локації, орієнтованої зокрема на дітей і родини.
Як захоплення свічками перетворилося на бізнес – у матеріалі «Першого Запорізького».
Викладала мистецтво у школах і виші, а свічками спочатку займалася для себе
Вікторія Сухіна за освітою педагогиня та художниця. Її перша спеціальність пов’язана з мистецтвом і художнім оформленням. Крім того, навчалася графічному дизайну.
У 2017 році запоріжанка почала викладати у школі №40, де пропрацювала близько трьох років. Після переїзду до Дніпра продовжила кар’єру в освіті, а пізніше повернулася до рідного міста. Тут влаштувалася до Запорізького національного університету та економіко-правничого коледжу.
У ЗНУ Вікторія навчала студентів творчих спеціальностей. Серед її дисциплін були живопис і пластична анатомія. Також готувала абітурієнтів до вступу та проводила заняття з малювання.
Паралельно у її житті з’явилося нове захоплення. Приблизно на початку 2022 року вона вирішила спробувати виготовляти свічки.
Спершу це було лише хобі: «Хотілося створювати щось своє. Я творча людина, тому було цікаво спробувати ще один напрям і зрозуміти, чи зможу це робити. Але ця сфера мене дуже затягнула».
Зі зростанням досвіду з’явилося бажання не лише займатися творчістю, а й передавати свої знання іншим. Тут став у пригоді педагогічний досвід.
«Мені завжди подобалося пояснювати людям, показувати, як щось зробити так, щоб було зрозуміло і в результаті людина отримала красиву річ. Коли знань про свічки стало достатньо, захотілося ними ділитися», – розповідає майстриня.
Так Вікторія почала проводити майстер-класи. Перші заняття організовувала у запорізьких закладах, пізніше – у міському туристичному центрі.
З часом хобі переросло у власну справу. Деякий період майстриня поєднувала роботу в університеті та коледжі з виготовленням продукції, виконанням замовлень і творчими заняттями.
У 2024 році Вікторія пішла із Запорізького національного університету, а пізніше – з коледжу. За її словами, справ ставало дедалі більше, тому врешті довелося обирати між роботою в освітніх закладах і розвитком бізнесу.
Робить свічки з соєвого воску, аромадифузори та автопарфуми
Основою для свічок Вікторія обрала соєвий віск, однак час від часу експериментує й з іншими видами, зокрема бджолиним. Для виробів майстриня підбирає перевірені та сертифіковані компоненти. Це стосується воску, ароматичних композицій і баз для дифузорів.
Натхнення Вікторія шукає у роботах інших авторів, зокрема на Pinterest, але не копіює побачене: «Можна побачити якусь цікаву ідею, а потім починаєш думати, як її змінити, вдосконалити, використати інші матеріали. Надивленість дуже допомагає, але хочеться зробити щось своє».
Найбільше їй подобаються вироби у різних ємностях. Для них використовує кашпо, квіти, мушлі та інший декор. Свого часу популярністю користувалися свічки у половинках кокосів.
Швидкість залежить створення свічок від температури у приміщенні. Влітку віск застигає довше, тому робота потребує більше часу. Після виготовлення свічки залишають на кілька днів, а перед продажем майстриня перевіряє їхню поверхню та тестує горіння.
Ароматичні композиції Вікторія теж спершу випробовує сама. Під час вибору враховує власні вподобання та смаки покупців. Зрозуміти, які запахи подобаються людям найбільше, допомагають заняття, де учасники самостійно обирають аромат для свого виробу.
Одним із незмінних фаворитів залишається лимонний пиріг: «Він пахне теплою домашньою випічкою та лимоном і дуже добре розповсюджується у просторі. Скільки років проводжу майстер-класи, він усе одно залишається серед найпопулярніших».
Попитом користується і білий чай – легкий та ненав’язливий запах, який обирають як для свічок, так і для іншої ароматичної продукції.
Приблизно через рік після початку роботи з воском Вікторія розширила асортимент. До нього додалися дифузори для дому, аромасаше та автопарфуми. Останні з часом стали одним із найбільш затребуваних товарів бренду.
«В автомобілі простір невеликий, тому люди частіше вибирають щось свіже й легке, щоб аромат не був занадто насиченим», – пояснює майстриня.
Свічки краще продаються з осені до початку весни, тоді як попит на автодифузори, за спостереженнями Вікторії, майже не залежить від сезону.
Великі замовлення раніше вона брала рідко, оскільки вдома бракувало місця для роботи. Одним із найбільших стала партія для весілля у співпраці із запорізькою компанією «Серпантин». Для приблизно 30–35 гостей майстриня виготовила невеликі свічки та аромасаше.
Свої вироби Вікторія продавала через Instagram, ярмарки та магазини партнерів. Деякий час користувалася Prom.ua, однак згодом відмовилася від платформи, оскільки більше замовлень надходило через соцмережі. Продукцію також можна було придбати у квіткових крамницях в інших містах України.
Нині продаж готових виробів відійшов на другий план. Більше уваги Вікторія приділяє творчим студіям і проведенню занять.
Відкрила творчу студію у Запоріжжі, де проводять артпобачення, дні народження та майстер-класи
Про власний творчий простір Вікторія думала давно, проте через повномасштабну війну довго не наважувалася втілити задум. Зрештою вирішила більше його не відкладати. 7 лютого 2026 року у Запоріжжі разом зі своїм чоловіком Володимиром відкрила студію DreamArt на проспекті Соборному, 109.
Приміщення вдалося знайти швидко. Раніше там уже працювала творча студія, яку виставили на продаж. Запоріжанка придбала готовий бізнес і облаштувала локацію відповідно до свого бачення.
Тепер у DreamArt вистачає місця не лише для занять, а й для виготовлення великих партій продукції, які раніше було складно робити вдома.
У студії організовують групові та індивідуальні майстер-класи, артпобачення для двох, творчі дні народження, дівич-вечори та корпоративи.
Також тут проходять заняття з живопису. З вересня Вікторія планує набрати окремі групи для регулярного навчання. Локацію можна орендувати для фотозйомок і фотоднів.
«У Запоріжжі дуже багато майстринь і майстрів, які створюють красиві речі. Мені хотілося не тільки урізноманітнювати майстер-класи, а й знайомити людей із нашими митцями. Показувати, що місто, хоч і прифронтове, продовжує жити та розвиватися», – говорить Вікторія.
Вкладати гроші у власну справу в прифронтовому місті було непросто: «Страшнувато, бо неможливо знати наперед, що буде відбуватися в місті. Але хотілося створити місце, де люди можуть хоча б на годину відволіктися від усього, що відбувається навколо, зробити щось руками, відпочити, провести час із собою».
Через війну під час пошуку локації доводилося зважати на район, безпеку та можливі ризики. Водночас постійно відкладати задум через страх Вікторія більше не хотіла: «Я зрозуміла: час іде, і можна боятися ще дуже довго, але від цього студія сама не відкриється. Навіть якщо колись доведеться починати заново, це вже досвід. Коли знаєш усі етапи, можна відкрити студію і вдруге, і втретє. Головне – не опускати руки».
Отримала 500 тисяч гривень гранту та готується відкрити другу студію
Навесні 2026 року підприємиця подалася на державну програму «Власна справа» та отримала грант у 500 тисяч гривень. Кошти спрямує на запуск ще одного творчого простору в Запоріжжі, який хоче відкрити до кінця осені.
Нова локація матиме дещо інший формат. Якщо нинішню DreamArt переважно відвідують жінки віком від 20 до 40 років, то наступний простір буде більше орієнтований на дітей і родини. Там проводитимуть дитячі та сімейні майстер-класи, водночас залишаться заняття для дорослих.
Після вибору приміщення залишиться зробити ремонт і придбати необхідне обладнання.
Шлях від першої домашньої свічки до розвитку творчих просторів був поступовим. Спочатку запоріжанці доводилося самостійно розбиратися не лише у виготовленні продукції, а й у підприємництві.
Вона проходила курси, читала профільні матеріали, спілкувалася з іншими майстрами та підприємцями. За її словами, обмін досвідом допомагав краще розуміти, куди рухатися далі.
Тим, хто також хоче перетворити хобі на бізнес, Вікторія радить не чекати, поки страх повністю зникне: «Звісно, будь-який бізнес може не спрацювати, можуть виникнути різні обставини. Треба стежити за процесами й намагатися мінімізувати ризики. Але головне – пробувати. Якщо людина не почне, вона ніколи не дізнається, чи могло в неї вийти».
Для самої майстрині підприємництво стало можливістю поєднати те, що завжди було їй близьким: мистецтво, викладання, творчість і спілкування з людьми: «Коли занурюєшся в цей процес, уже не хочеться з нього виходити. Мені подобається працювати на себе, створювати щось цікаве. Власна справа дає відчуття незалежності».
Текст – Анастасія Гавриш, фото з архіву Вікторія Сухіна
Читайте також:
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!