Німеччина обговорює участь у європейській миротворчій місії в Україні

Обговорення потенційного залучення європейських миротворчих контингентів до України викликало значне занепокоєння в Німеччині, країні, що досі відчуває наслідки свого мілітаристського нацистського минулого. Про це повідомляє Reuters. 

Незважаючи на те, що перспектива реальної місії поки що далека, тема вже стала предметом активних політичних дискусій у Берліні.

Канцлер Фрідріх Мерц висловив готовність розглянути можливість участі Німеччини, підкресливши, що будь-яке рішення потребуватиме тісної координації з європейськими партнерами та його власною коаліцією. За його словами, відправка військ, найімовірніше, потребуватиме схвалення Бундестагу — завдання складного навіть для чинного канцлера, який отримав підтримку парламенту лише з другого разу.

Критики цієї ідеї вже виступили в публічному просторі. Лідерка крайньоправої партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD) Аліс Вайдель звинуватила консерваторів Мерца у «підбурюванні війни заради самої ідеї введення сухопутних військ», назвавши такий крок «небезпечним та безвідповідальним». Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль також попереджав, що відправка солдатів може перевантажити німецьку армію та створити небажані політичні ризики.

Історичне минуле та недавній досвід військових операцій підсилюють обережність громадськості. На тлі невдалих місій у Афганістані та Малі німці стурбовані як можливими фінансовими витратами на підтримку України, так і ризиком прямого протистояння з ядерною державою. Марсель Дірзус, експерт Інституту політики безпеки при Кільському університеті, зазначив, що будь-яка ініціатива викликає суперечливі оцінки й уряд діятиме вкрай обережно, щоб не витратити політичний капітал на проєкт, який може так і не відбутися.

Для Мерца, який після перемоги на виборах пообіцяв зробити Бундесвер найпотужнішою армією Європи, питання участі у миротворчій місії залишається особливо складним. Голова фракції ХДС у Бундестазі Єнс Шпан закликав депутатів уникати публічних спекуляцій щодо теми, адже це може дестабілізувати коаліційні домовленості.

Популярність Мерца поступово знижується, тоді як AfD, що виступає проти постачання зброї Україні та займає проросійські позиції, утримує лідерство у загальнонаціональних опитуваннях перед місцевими виборами наступного року. Партія навіть поширила карикатурне зображення канцлера над групою молодих німців із підписом, що вони не бажають брати участь у місії в Україні.

Французький президент Еммануель Макрон та британський прем’єр Кір Стармер підтримують ідею залучення європейських сил у рамках післявоєнного врегулювання, але німецьке суспільство налаштоване набагато обережніше. Згідно з опитуванням Forsa, лише 49% німців готові відправити солдатів на миротворчу місію, тоді як 45% виступають проти. Найбільше сумнівів спостерігається на сході країни, де наступного року відбудуться вибори в трьох землях. Очільник ХДС у Саксонії-Ангальт Свен Шульце наголосив, що Бундесвер поки що не готовий до масштабного розгортання, а пріоритетом має залишатися побудова сильної європейської системи безпеки.

Соціал-демократи, партнери Мерца по коаліції, також виступають проти відправки військ, апелюючи до історичних причин. Законодавець Ральф Штегнер закликав утриматися від активних дій у цьому напрямі, підкреслюючи, що розгортання солдатів у регіоні буде надзвичайно складним.

Деякі прихильники участі, зокрема голова парламентського комітету з оборони від ХДС Томас Роекамп, вважають, що німецькі війська можуть знадобитися у разі укладення постійного перемир’я між Росією та Україною для ефективного стримування конфлікту. Мерц же зауважив, що наразі зарано ухвалювати остаточне рішення щодо можливого розгортання сил.

Нагадаємо, ракети та дрони РФ атакували Україну: ППО збила 577 цілей. У ніч на 21 серпня Росія здійснила масований повітряний напад на Україну понад 600 засобами: дрони Shahed, балістичні та крилаті ракети.