Парламентська ТСК: НАЗК не справляється з перевірками, ініціюватимемо законодавчі зміни – Сергій Власенко

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) опинилося в центрі критики з боку Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування можливих фактів корупції в правоохоронних і судових органах. У ТСК заявляють, що НАЗК не спроможне якісно опрацьовувати масив декларацій та забезпечувати належний контроль.

Сьогодні відбулося  чергове засідання ТСК Верховної Ради з розслідування можливих фактів корупції або повʼязаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади. Комісія заслухала голову НАЗК Віктора Павлущика та висловила низку принципових зауважень до роботи цього антикорупційного органу.

«Такої системи декларування нема ніде: вона заплутана, недружня до користувача й фактично штовхає добросовісних людей на помилки. НАЗК у нинішньому вигляді не справляється з перевірками. За даними самого агентства, станом на березень 2025 року подано майже 627 тисяч декларацій. Уявіть, скільки часу та фахівців потрібно, щоб якісно опрацювати кожну з них. Чи має відомство на це ресурси? Сумніваюся. Саме тому ми бачимо тотальну неефективність», – заявив голова ТСК Сергій Власенко.

Окремий акцент – недостатність перевірок декларацій співробітників правоохоронних органів. За даними, озвученими на засіданні, щодо працівників НАБУ за рік проведено лише одну повну перевірку декларації, а перевірки співробітників САП взагалі є поодинокими та несистемними.

За словами Власенка, комісія готує пропозиції щодо оновлення правил е-декларування та пов’язаних процедур контролю. «Будемо ініціювати законодавчі зміни, які спростять подання декларацій, запровадять ризикорієнтований підхід, унеможливлять дублювання перевірок та забезпечать пріоритетну перевірку декларацій співробітників правоохоронних органів», –додав він.

У ТСК також звертають увагу на технічні та процедурні вади реєстру декларацій, відсутність прозорих строків йпріоритизації перевірок. На думку комісії, це підриває довіру до інституції та гальмує антикорупційну політику. Наслідки, наголошують у ТСК, відчутні й для бізнесу з інвесторами, адже через зростання комплаєнс-витрат та повільні рішення, й для громадян, адже «форма карає більше, ніж зміст», що знижує мотивацію добросовісно декларуватися.

Власенко підкреслив, що без усунення виявлених дефектів посилення формального контролю лише підживлюватиме «пастку помилок» й далі послаблюватиме довіру – до НАЗК, антикорупційної політики та держави загалом.

Нагадаємо, основними завданнями ТСК є, зокрема, збір, аналіз та перевірка інформації щодо можливих фактів корупції у діяльності органів прокуратури, Нацполіції, СБУ, ДБР, НАБУ, а також інших правоохоронних органів і судів усіх рівнів.