Україна не в НАТО та Путін. Мемуари Меркель
26 листопада в Німеччині виходять мемуари колишнього канцлера Ангели Меркель, яка обіймала цю посаду з листопада 2005 по грудень 2021 року.
Ангела Меркель, яка очолювала Німеччину протягом 16 років і тривалий час вважалася найвпливовішим європейським політиком, написала мемуари. Книга називається «Свобода». Спогади 1954-2021. Меркель згадує свої дитинство та юність у НДР та саміт НАТО 2008 року. Саме на цьому саміті розпочалося обговорення вступу України до НАТО. Німецькі видання вже опублікували уривки з книги.
Що пише про Україну
Останнім часом її політична спадщина опинилася під питанням. Багато хто вважає, що нерішуча позиція Меркель щодо Росії багато в чому призвела до нинішнього стану справ у Європі та, зокрема, до війни в Україні.
Важливу частину своїх спогадів Меркель присвячує саме Україні та своїм ваганням щодо її потенційного вступу до НАТО.
На саміті у Бухаресті у 2008 році вирішувалося питання про надання Україні статусу країни-претендента на членство в альянсі, і це був ключовий момент для Києва, визнає екс-канцлер, але цього не сталося.
У своїх мемуарах Меркель стверджує, що на той час їй здавалося, що бажання України приєднатися до НАТО має бути збалансовано з міркувань безпеки військового альянсу загалом.
Її турбувало те, як складалися взаємини між Україною та Росією у той період, особливо присутність російського Чорноморського флоту біля берегів Криму, який пізніше Москва незаконно анексувала.
Меркель також вважала ілюзією, що статус країни-претендента на членство в НАТО стане стримуючим механізмом і захистить Україну від Володимира Путіна, якого вона у своїй книзі називає людиною, «завжди готовою покарати» і не зацікавленою у побудові «демократичних структур».
«Хіба було б мислити, щоб держави-члени НАТО відповіли військовим шляхом – як матеріальними засобами, так і військами – і втрутилися? Хіба було б мислимо мені, як федеральному канцлеру, звернутися до нашого Бундестагу за мандатом для наших збройних сил на участь у цьому і отримати підтримку більшості?», — згадує Меркель свої міркування в той момент.
Вона пише, що якось Путін сказав їй: «Ти не будеш канцлером вічно. І тоді вони (українці) стануть членами НАТО, а я хочу це запобігти».
Про Путіна
«Людина, яка завжди була насторожена, щоб її не застигли зненацька, завжди була готова нападати, у тому числі демонструвала, хто тут головний, за допомогою собаки або змушуючи інших чекати на неї. Все це можна було вважати дитинством і несхвально похитати головою. Але Росія від цього не зникла б із карти світу», — пише Меркель.
Під епізодом із собакою Меркель очевидно має на увазі її зустріч із Путіним у Сочі у 2007 році, коли російський президент, знаючи, що його гостя боїться собак, покликав до кімнати для переговорів свого пса.
«Він не був зацікавлений у побудові демократичних структур чи процвітанні економіки, яка добре функціонує, у своїй країні чи деінде», — вважає екс-канцлер.
«Швидше, він хотів протистояти тому, що Сполучені Штати вийшли переможцями з холодної війни. Він хотів, щоб Росія залишалася незамінним полюсом у багатополярному світі після закінчення холодної війни. Для досягнення цієї мети він насамперед спирався на свій досвід роботи у спецслужбах».
Про Трампа
Ангела Меркель визнає, що її стосунки з Дональдом Трампом у період його першого терміну у Білому домі складалися настільки складно, що вона навіть попросила поради у папи римського Франциска.
Це сталося під час їхньої аудієнції у 2017 році якраз у той час, коли Трамп погрожував вивести США з Паризьких кліматичних угод (пізніше він це зробив).
«Гни, гни, гни, але не ламай», — відповів їй тоді Папа. За словами Меркель, їй так сподобалася ця порада, що вона застосовувала її у низці наступних переговорів за участю президента США.
Він дивився на все з точки зору забудовника, девелопера, яким він був до того, як зайнявся політикою. Кожну ділянку землі можна було продати лише один раз, і якщо це не зробить вона, то зробить хтось інший. Саме так він бачив світ», – пише Меркель.
«Протягом багатьох років численні німецькі автомобілі на вулицях Нью-Йорка були скалкою в оці Трампа. Те, що американці купували їх, могло, на його думку, бути пов’язане лише з демпінговими цінами та передбачуваними маніпуляціями з обмінним курсом між євро та доларом».
Дійшло до того, згадує Меркель, що на зустрічі у Білому домі у 2017 році Трамп не подав їй руку під об’єктивами фотографів.
За спостереженнями колишнього лідера Німеччини, Трамп був зачарований Володимиром Путіним, а згодом у неї склалося враження, що його взагалі залучали політики з особливостями автократів та диктаторів.