Мобілізація в’язнів: хто піде на фронт

Верховна Рада в середу, 8 травня, прийняла у другому читанні законопрєкт №11079-1, яким дозволила деяким категоріям ув’язнених мобілізуватися до лав Збройних сил України. Очікувано, що така ініціатива викликала бурхливу реакцію в суспільстві і багато пересторог, але нардепи запевняють, що документ продуманий і забороняє мобілізувати засуджених за тяжкі злочини.

Як буде відбуватися призов

За словами очільниці партії Слуга Народу Олени Шуляк, мобілізація в’язнів буде відбуватися тільки за рішенням суду. Для цього сам засуджений має прийняти добровільне рішення вступити до лав ЗСУ. Підтримати таку ініціативу має командир однієї з військових частин.

Потім ув’язнений має пройти попередній медичний огляду у в’язниці (відповідність психічного стану та стану здоров’я вимогам служби в ЗСУ), а далі – традиційне ВЛК.

Обов’язковою умовою є й те, що до завершення терміну покарання повинно лишитися не більше трьох років.

«Така категорія мобілізованих буде проходити службу в спеціальних підрозділах. Адміністративний нагляд за такими звільненими здійснюватиметься командиром військової частини, куди вони потрапляють», — додала Шуляк.

Кого не візьмуть на фронт

Законопроєкт забороняє мобілізувати засуджених за тяжкі злочини, зокрема:
проти основ національної безпеки України;

• умисне вбивство двох або більше осіб, або поєднане із зґвалтуванням;
• сексуальне насильство;
• судимість за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156/1, 258-258/6, частиною четвертою статті 286/1 Кримінального кодексу України, якщо такі судимості не погашені або не зняті в установленому законом порядку.
• ті, хто посягав на життя правоохоронців;
• ті, хто вчинив особливо тяжкі корупційні порушення;
• ті, хто займав особливо відповідальне становище незалежно від статті злочину (міністри, депутати, їх заступники та помічники тощо).

«Вистояти в умовах тотальної війни проти противника з більшою кількістю ресурсів можна тільки консолідуючи всі сили. Цей законопроєкт про нашу боротьбу і збереження української державності», — пояснила прийняття документу Шуляк.

Скільки можуть призвати

Ресурс ув’язнених для мобілізації становить 15-20 тисяч осіб, повідомив лідер фракції Слуга народу Давид Арахамія.

«Це загальний ресурс ув’язнених, які можуть підпадати під відповідні критерії. Скільки з них підпишуть контракт, ми не знаємо, бо це відбуватиметься за згодою сторін. Орієнтуємось, що це буде орієнтовно кілька тисяч людей», – сказав Арахамія.

Мобілізація обвинувачених

Напередодні видання NGL.media повідомило, що через мобілізацію або майбутній призов вже обвинувачених осіб, зупинено розгляд близько 11 тисяч кримінальних проваджень. Серед них — справи про зґвалтування неповнолітніх, смертельні ДТП та пособництво у замовних вбивствах.

Журналісти вибірково проаналізували 400 проваджень і виявили, що близько 100 обвинувачених (майже 25%) у цих справах вчинили інкриміновані їм злочини вже у статусі військових. Із решти справ у 95% випадків суди припинили розгляд після мобілізації обвинувачених. І лише у 5% справ суд відмовився це зробити.

ЗМІ вказує, що у частини з таких мобілізованих було природне бажання долучитися до лав ЗСУ, однак деякі, ймовірно, можуть у такий спосіб ухилятися від відповідальності.

Так, наприклад, ексдепутата Хмельницької обласної ради Миколу Харкавого підозрювали в підбурюванні до давання хабаря та шахрайстві. Його засудили до семи років ув’язнення, однак його адвокати подали апеляцію, а вже за кілька днів, 24 лютого 2022 року, почалася повномасштабна війна. Згодом, у травні 2022 року, Харкавий мобілізувався до ЗСУ, а Вища рада правосуддя призупинила розгляд його справи.

Іншим прикладом є справа, яку розглядали у Броварському міськрайонному суді Київської області з 2019 року — про зґвалтування неповнолітньої. Журналісти з’ясували, що у травні 2022 року суд зупинив розгляд провадження через мобілізацію підозрюваного. Той влаштувався заступником командира військової частини з морально-психологічного забезпечення.

Повідомляється також, що йдеться не тільки про чоловіків.

Журналісти наводять приклад, коли 48-річна Людмила Яценко, яка раніше працювала в суді і яку обвинувачують у схилянні до хабаря, уникала судових засідань, мотивуючи це тим, що у березні 2022 року стала добровольцем тероборони Козинської ОТГ на Київщині, але потім з’ясувалося, що блокпости, на яких нібито чергує Яценко, давно розформовані. А її адвокат подав у березні 2023 року заяву про зупинку розгляду справи через її мобілізацію.

Прокурор заперечував проти зупинки справи, бо вважав, що жінка таки ухиляється від суду, але справу зупинили і не відновили.

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp