Юрист: Справа ексзаступника міністра оборони Шаповалова – не корупція, але люди люблять скандали

Колишній заступник міністра оборони Вячеслав Шаповалов, арештований за клопотанням ДБР, не завдав жодних збитків державі, і в його справі про корупцію не йдеться. Але суспільство у деталі не вникає, і в його очах Шаповалов – корупціонер. Про це в ефірі YouTube-каналу APASOV сказав юрист Андрій Вігірінський.

«На жаль, наша суспільна думка настільки любить скандали, зраду і не хоче вникати… У нас у період «яєчного скандалу» Резнікова залітало просто все у корупцію. Його заступника, Шаповалова, теж лупили як корупціонера», — зазначив експерт.

За його словами, у цій справі йдеться не про корупцію, а про постачання неякісної продукції для потреб ЗСУ. Однак важливо розуміти, що ці поставки були здійснені з країн НАТО.

«Люди в цьому розбиратись не будуть, – продовжив юрист. — Але те, як влада рефлексує на корупційний скандал: «Ось тут посадили, тут посадили, і всіх перемогли», — у людей залишиться думка, що корупція була скрізь. Хоча це не корупція по суті!»

Незважаючи на відсутність заподіяних збитків з боку Шаповалова, як розповів Вігірінський, йому призначили заставу у 400 млн гривень і продовжують тримати під вартою. Таким чином, вважає юрист, сторона звинувачення реагує на запит із боку суспільства.

Нагадаємо, Вячеслава Шаповалова, ексзаступника Олексія Резнікова, звинувачують у тому, що Міністерство оборони у перші дні повномасштабної війни уклало 9 контрактів на постачання бронежилетів, касок та іншої амуніції для ЗСУ, кількість яких різко збільшилася. Частина поставленої продукції виявилася неякісною. Шаповалову інкримінують те, що Міноборони мало до договорів з постачальниками внести пункт про відповідність українським нормам якості. Крім цього, необов’язковою, на думку слідства, була повна передоплата. Про це нещодавно розповів адвокат Сергій Мітюрін, захисник Шаповалова.

При цьому, за словами адвоката, згадані контракти сам Шаповалов навіть не підписував, і їх було укладено з компаніями з країн НАТО, які вже мали власні сертифікати якості, зокрема натівського зразка. Неякісні товари на фронт не потрапили, і постачальники замість них постачають нові або здійснюють фінансове відшкодування.

Щодо передоплати, то без неї, за словами Мітюріна, домовитися про постачання було неможливо – ніхто у виживання України тоді не вірив.