Зловживання на «ігорці»: хто наступний на вихід?

Останні кілька тижнів гральний ринок України буквально лихоманить. Крім того, під санкції РНБОУ потрапив найбільший український букмекер, Бюро економічної безпеки (БЕБ) та СБУ продовжують розслідувати схеми ухилення від сплати податків. У них, як стверджують правоохоронці, були задіяні учасники азартного ринку, банків, мереж АЗС, супермаркетів. За даними співробітників силових органів, річний оборот у сфері азартних ігор становить близько 180 млрд грн, з якого гравці ринку завдяки використанню, зокрема, банків приховують 54 млрд. Як виглядає схема, хто вже покараний, і кому варто бути готовим його понести?

Як ухилисти організували свою схему – версія силовиків

Згідно з заявою представників СБУ на одному з лютневих  засідань тимчасової слідчої комісії парламенту (ТСК ВР), вперше інформацію про існування цієї схеми в правоохоронних органах дізналися 7 місяців тому. Так, валовий дохід організаторів ринку азартних ігор становить близько 30% загальної виручки. Інші 70% у вигляді виграшів повертаються назад на ринок. За даними СБУ, згадані 30% або 54 млрд грн на рік виводяться на карти інших фізичних осіб у вигляді звичайних карткових переказів. Потім ці кошти конвертуються через онлайн-сервіси обміну криптовалюти, виводяться за кордон на рахунки компаній-нерезидентів. Левову частку в розмірі 97% від усіх 54 млрд відмитих гривень генерують саме компанії з українськими ліцензіями!

Співробітники «служби» стверджують, що частину нелегальних грошей отримували оператори паливного ринку, які володіють АЗС, великі торгові мережі продовольчих та господарських товарів. Натомість переказів «зарплат на картку» вони видавали організаторам схем готівку. Далі готівка у розмірі 54 млрд грн передавалася операторам схем викупу зерна у фермерів.

Таким чином, у СБУ дійшли висновку, що, використовуючи такі масштабні схеми, їхні організатори завдали прямих втрат держбюджету у 2022 році близько 10,5-12 млрд грн. У календарному перерахунку – 1 млрд грн на місяць, 32,8 млн грн на день, 1,36 млн грн на годину, 22,831 грн на хвилину.

Банки – один із ключових елементів схем зловживання

Як заявил після засідання ТСК ВР нардеп Олексій Жмеренецький, одним із механізмів у вищезгаданій угоді є «метчинг». Ним користувалися 6 комерційних та державних банків, а також співробітники регулятора – Національного банку України.

Суть, за словами парламентаря, полягає в тому, що гравець онлайн-казино поповнює рахунок та отримує віртуальні бали для гри. У цей час заведені гроші йдуть на сервер платіжної системи у формі переказу приватній особі. Але фактично перераховуються продавцю магазину чи прибиральниці заправки (згадуємо про «зарплати на картку»).

Такий переказ клієнта онлайн-казино може затримуватись у платіжній системі банку до того моменту, поки не буде визначено кінцевого одержувача коштів. Наприклад, «зарплата в конверті» працівника заправки або продовольчого супермаркету, яка надходить протягом місяця на картку частинами, і є переказом на азартні ігри від випадкових гравців казино.

Другий варіантом, який використовувався у схемі, називався «міскодинг». Його суть полягає в тому, що при поповненні гравцями рахунків в онлайн-казино ці платежі надходять до банку з кодом купівлі квітів або фільмів. Або перерахування гравцями коштів банку провадиться з правильним кодом транзакцій – 7995, а далі у змові з операторами азартних ігор, ці кошти вирушають на фіктивні рахунки.

За словами Жмеренецького, у такий спосіб працювало 9 українських банків. А один із них обслуговував половину всіх незаконних операцій. У схемах було масово задіяно платіжні термінали (пейбокси), де на них генерувалися тисячі фіктивних транзакцій нібито між картками фізосіб. Загалом у злочинних схемах використовувалося 2 млн банківських карток та 120 платіжних терміналів.

У ході ТСК представник НБУ заявив, що регулятор перевіряє 9 банків щодо участі в цій схемі і найближчим часом будуть застосовані відповідні санкції до цих фінустанов. Видання NV Бізнес, посилаючись на свої джерела, написало, що у схемі використовувалися рахунки, зокрема, наступних банків: Айбокс Банк, Конкорд Банк, КомІнБанк, Укргазбанк, Оксі Банк, Юнекс Банк, МТБ, банк із російським капіталом Сенс.

Відгук ліцензій та санкції РНБОУ

Як виявилося, покарання не змусило довго чекати. 3 березня до Укргазбанку було застосовано санкцію у вигляді штрафу на 64,6 млн грн за порушення «фінансового моніторингу». А 7 березня правління НБУ вирішило відкликати банківську ліцензію та ліквідувати АТ «Айбокс Банк».

Як тоді пояснив регулятор, таке рішення було ухвалено через систематичні порушення банком вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, а також фінансуванню тероризму та поширенню зброї.

Зокрема, на думку НБУ, Айбокс Банк неналежним чином здійснював перевірки щодо клієнтів, які працюють у сфері послуг з організації та проведення змагань зі спортивного покеру.

Крім того, рішенням Ради національної безпеки та оборони України під санкції також потрапило ТОВ «Фінансова Компанія Лео», яке, а даними видання «Економічна правда», тісно пов’язане з ліквідованим за обслуговування «тіньових» азартних ігор Айбокс Банком.

«Фінансова Компанія Лео» спеціалізувалася на розрахунках за онлайн-ігри та ігрові продукти. Її засновницею є Олена Шевцова, яка також мала частку у вже ліквідованому Айбокс Банку.

Хто наступний?

Після публікації указу президента, який вводить в силу санкції проти низки учасників грального ринку, керівництво профільного комітету Ради обурилося тим, що цей список має бути значно ширшим.

«До тих, хто готував список, є одне питання: а чому до списку потрапили не всі? У чому витоки вибірковості? Зокрема, куди поділася знаменита фінкомпанія «Хантер» – лідер «ринку», де інші, несправедливо забуті колеги по цеху, і, перефразовуючи класика — яких ще вам доказів не вистачає? — висловив своє обурення Гетьманцев.

«Не дуже поки зрозуміло, а де всі інші фінкомпанії, які прямо причетні до зловживань? Їхні назви всім відомі, і після перевірок банків, це вже й юридично доведений факт. Щонайменше, у нас у розслідуванні ТСК їх із десяток фігурує», – у свою чергу зазначив Железняк.

На його думку, відсутність санкцій «тільки питання часу», коли нелегальні потоки перейдуть до цих фінустанов.

«Тому вимагатимемо внести весь список!» – наголосив заступник голови комітету.

Кого саме мав на увазі Железняк, він не сказав, проте особливий інтерес правоохоронців, як кажуть учасники банківського ринку, може бути до Конкорду банку та низки фінансових компаній, які з ним афілійовані.

АТ «АКБ «КОНКОРД» має головний офіс у Дніпрі та за результатами 2021 року посідав 36 місце серед 72 українських банків, маючи активи у розмірі 5 млрд грн.

За словами керівника Незалежної асоціації банків України Олени Коробкової, однією зі складових доходів фінустанови були так звані high-risk-операції: легальні, але ризикові транзакції, наприклад, на користь онлайн-казино та букмекерів. У першій половині 2021 року ця стаття принесла Конкорд банку 612 млн. грн. доходу: майже вп’ятеро більше, ніж видача кредитів. Порівняно з січнем-червнем 2020 року доходи «Конкорду» від еквайрингу зросли на третину.

У фінансову групу Конкорд входять фінкомпанії «Кордпей», «Мастпей», «Прокард» та «Сінком», а також британська Electronic Payment Solutions LTD та мальтійська Moneycare Limited.

Групою володіють сестри Олена Сусідка та Юлія Сусідка (56,2% та 43,8% акцій відповідно). Згаданий, за даними NV Бізнес, у матеріалах СБУ Конкорд банк раніше вже був об’єктом санкцій Нацбанку.

У червні 2022 року фінустанова була оштрафована на 60,4 млн грн, а також отримала письмове попередження. Покарання було за ті ж порушення, за які з ринку було виведено Айбокс Банк.

Крім того, восени 2021 року український Форбс писав, що Конкорд банк став учасником історії про американські санкції, кібер-вимагачів та онлайн-торгівлю наркотиками. У матеріалі журналістів, крім іншого, йшлося про фінансові схеми з використанням «міскодингу». Того самого, що сьогодні на слуху завдяки розслідуванням силовиків щодо ухилення від сплати податків учасниками українського ринку азартних ігор.

Так, за даними ЗМІ, 21 вересня 2021 року США ввели санкції щодо російсько-чеського сервісу обміну криптовалюти Suex. На думку американського Мінфіну, обмінник допомагав проведенню угод із незаконними доходами, отриманими внаслідок кіберзлочинів. Чиновники міністерства фінансів тоді вирішили, що понад 40% відомих транзакцій за участю сервісу Suex пов’язані з незаконною діяльністю. Компанії заборонили проводити угоди з громадянами та юрособами США.

Як пише Форбс, у цій історії «засвітилася» і українська фінустанова. Рух «Стопнаркотик» звинуватив Конкорд банк, а також Suex, найбільшу криптобіржу Східної Європи EXMO та платіжну систему QIWI у проведенні операцій на маркетплейсі з торгівлі наркотиками Hydra.

В останні ж дні Конкорд банк активно звітує у ЗМІ про податки, що сплачуються до бюджету, отримання статусу великого платника податків, а також благодійної допомоги, яка була спрямована на посилення обороноздатності країни та підтримку ЗСУ.

З чим пов’язана така активність поки що не зрозуміло. Можливо, з вимогами Гетьманцева та Залізняка. У будь-якому разі, історія з «азартними схемами» найближчим часом отримає своє продовження, і ми побачимо в списках санкцій РНБОУ нові назви. Принаймні про це чітко заявив президент Зеленський.