Євросоюз скасував імпортні мита на український експорт: що це означає і як допоможе бізнесу
Цієї весни Європейський Союз пішов на
безпрецедентний за роки існування організації крок: задля підтримки України,
яка живе у стані війни, на один рік скасував усі торговельні обмеження на експорт наших товарів.
19 травня Європейський
парламент підтримав це рішення, а 4 червня відповідний регламент про
тимчасові заходи з лібералізації торгівлі набув чинності.
«Перед обличчям російської агресії Україна бореться не лише
за власну свободу та безпеку, а й за свободу всієї Європи. Тому ми повинні
підтримувати Україну на всіх рівнях усіма інструментами, які є в нашому
розпорядженні: не лише зброєю та санкціями, а й нашою торговельною силою.
Надання Україні необхідної підтримки для захисту не закінчується на полі бою;
це включає те, щоб економіка України
залишалася стійкою та конкурентоспроможною»,– йшлося у заяві Європарламенту.
Європейські
урядовці наголосили, що таке рішення є відповіддю на наслідки війни росії проти
України, яка обмежує можливості країни для торгівлі.
До 24 лютого ЄС
вже був нашим найважливішим торговельним партнером. У 2021 році на Євросоюз припадало 39% від
загального обсягу торгівлі України, товарообіг складав 62,5 мільярдів доларів. Але
ми продовжували співпрацювати з іншими країнами світу.
Одразу після нападу
рф Кабмін припинив митне оформлення товарів із росії та білорусі, а пізніше
запровадив повне торговельне ембарго на торгівлю товарами з країною, яка розпочала
повномасштабну війну. В умовах блокади морських портів і складності логістики
до Америки, Африки та Азії європейський ринок фактично залишився чи не
єдиним ринку збуту українських
товарів.
«Насправді,
процес скасування мита і тарифних квот для України розпочався ще у 2014 році з підписання
Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом в частині поглибленної і всеосяжної зони вільної
торгівлі (Угода про зону вільної торгівлі
України з ЄС набула чинності з 1 січня 2016 року, – прим. ред.). Щоб
Україна стала повноправним членом економічної частини Європейського союзу, в рамках
цієї угоди були скасовані більшість мит і тарифних квот. Завдяки цьому ми
останні роки спостерігали збільшення товарообігу між Україною та ЄС, – зазначає
начальник управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності
Запорізької обласної військової адміністрації Артур Бойко. – Втім, деяка
частина обмежень ще залишалася. Тому Європейський союз прийняв рішення на рік
скасувати і решту мит та квот, щоб наші товари вільно могли потрапляти
на ринки ЄС. Але хочу
наголосити, що до цього моменту вже
було скасовано 95% мит і
квот. Це надвичайно дружній крок по відношенню до України, який, окрім
економічної складової, також має і політичну складову – визнання України частиною
європейської спільноти».
Рішення Європейського
Союзу доповнило
можливості, які вже мають українські експортери відповідно до Угоди про
асоціацію між Україною та ЄС. Йдеться про тимчасове призупинення застосування
системи вхідних цін для фруктів та овочів, усіх тарифних квот для сільгосппродукції,
антидемпінгових мит на імпорт товарів походженням з України, застосування
глобальних захисних заходів щодо українських товарів, а також призупинення мита
для продукції промислових підприємств.
Але, за словами
експерта, поки що повноцінно користуватися новими можливостями заважають
складнощі з відновленням виробництва на повну силу в умовах тимчасової окупації
частини території Запорізької області та, звісно, проблеми з логістикою.
«Скасування мит і
тарифних квот для нашої продукції дозволить повноцінно користуватися тими можливостями,
які нам надав величезний платоспроможний ринок країн Європейського Союзу. Лібералізація,
звісно, буде позитивно впливати на економіку. Це має мультиплікативний ефект для
розвитку виробників. Адже бізнес, маючи нові ринки збуту, зможе заробляти
більше і залучати додаткові фінансові ресурси. Це допоможе інтегрувати нові
технології, збільшувати кількість робочих місць, сплачувати більше податків. Це
допоможе заново запустити економіку. Сьогодні для нас це є надзвичайно важливим,
– зазначив Артур Бойко. – Важливим є і сам факт визнання нашої продукції гідною
для того, щоб бути експортованою у ЄС – без будь-яких обмежень, без будь-яких
мит. Це не означає, що ми
одразу отримаємо всі гроші, які забажаємо. Але закладені зараз принципи
європейського ринку допоможуть нам у відбудові держави. Наші підприємства
зможуть зайти на європейський ринок, показати свою продукцію і зможуть бути
конкурентними на ринку ЄС».
Насамперед, від цього рішення виграють виробники сільськогосподарської та металургійної продукції, каже спеціаліст. Такі заходи допоможуть українським експортерам посилити свої позиції та значно полегшать поставку вітчизняних товарів до Євросоюзу.
«До анексії Криму
Україна, звісно, більше працювала з російською федерацією та білоруссю. Тоді росія була головною країною, куди
ми експортували свої товари. А вже станом
на 24 лютого 2022 року рф навіть
не входила до десятки країн, з якими ми найбільше співпрацюємо, – розповідає
керівник проектів Асоціації експортерів та імпортерів «ЗЕД», експерт у галузі
міжнародної торгівлі Микола Ларін. – Все почало змінюватися з 2014 року, коли
було підписано Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. З 1 січня 2016
року почала працювати зона вільної торгівлі з Європейським Союзом. І буквально
за п’ять років наша торгівля диверсифікувалася. Якщо раніше частка країн СНД
(переважно, росії) була
близько 30%, то потім ця
частка знизилася до 9-11%. У тому числі 6% – це торгівля з росією. Насправді, якщо говорити простою мовою, ми спонсорували
економіку білорусі та росії. Тому що купували у цих країн (нафтопродукти, продукцію машинобудування, молочну
продукцію тощо) більше, аніж
туди експортували. Від ембарго
на торгівлю вони страждають більше, ніж ми. А після того, що зроблено ворогом, нам взагалі потрібно забути про російський
ринок».
За словами
експерта, на тлі руйнування логістичних ланцюжків, блокування морських портів
та змін у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності в умовах війни,
скасування ЄС усіх мит, квот та антидемпінгових заходів на експорт з України не
врятує становище, але однозначно позитивно вплине та допоможе місцевим
виробникам.
«Це означає, що вартість українських товарів для
європейського споживача стане на 10-12% дешевшою, а отже – більш конкурентною
на ринку. За останні шість
років Європейський Союз став головним торговим партнером України, на якого
припадало близько 40%
товарообігу. А після зниження частки країн СНД та втрати ринків Америки, Африки
та Азії через складність логістики частка
експорту до ЄС лише збільшуватиметься. Скасування мит та квот цьому сприятиме, – каже Микола Ларін. – Я думаю, що зараз це,
приміром, дає можливості для переробників продукції та виробників
продуктів харчування. Щоб
вийти на ринок Європи і там закріпитись. Не забувайте, що в багатьох країнах ЄС є велика підтримка України.
Українська продукція може стати певним брендом, як товари країни, яка воює із
«другою армією світу». Наразі потрібно шукати більше можливостей працювати на
ринках Європейського Союзу, Великобританії, США, Канади. Це ринки, вимогливі до
якості продукції та технічних регламентів, але з високою маржинальністю. Це ті
країни, які вірять у нас і які нам допомагають».
Бізнес в умовах війни: з чим зіткнулися
запорізькі підприємці та як їм допоможе досвід Європи
Читайте також:
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
