Новость об американо-германских договоренностях по достройке и запуску Северного потока 2 не оставила равнодушным полмира. Праздничные реляции на границе с угрозами из Москвы подтверждают, насколько угрожающая ситуация складывается для Украины и вокруг. Проиграно сражение, но не битва. Дальнейшие действия Украины должны включать как тактические, так и стратегические шаги. Цель — не допустить изоляции Украины и дискредитации западного курса.

Далее текст на языке оригинала.

Як діяти?

1 — Емоції сьогодні будуть найгіршим порадником. Їх треба прибрати. Негативний осад від заяви США-ФРН посилюватиметься Росією через спеціальні інформаційні й психологічні операції. Мета — укріпити в українців відчуття зради. Це лише підсилюватиме голоси про необхідність різних «розворотів» на схід, південь чи ще куди з непередбачуваними електоральними наслідками на майбутнє. Попри вашингтонську декларацію, Україні протистоїть не Вашингтон чи Берлін. Україні протистоїть Кремль.

Видео дня

2 — Київ має твердо заявити, що його позиція повністю проігнорована. Якщо, як стверджує Вашингтон, Банкова долучалась до підготовки декларації і її побажання враховані, тоді питання до Зеленського: де про безпекові гарантії, де про ЄС і НАТО, про ПДЧ і Кримську платформу? Швидше за все через Україну хочуть переступити, як колись у 1994. Київ на найвищому рівні має спокійно і аргументовано заявити, що часи вже не ті. Банкова має усвідомити, що як не парадоксально, але європейське майбутнє України вирішується саме зараз. Одне з тих “вікон можливостей”, яке пропускати не можна.

3- Україна має роз’яснити загрози “формули Байден-Меркель” щодо ПП2. Хочеться вірити, що Київ на неї ще не погодився, адже дата візиту до Білого дому цілком могла бути надана в обмін на таку згоду. Якщо так, то йдеться про стратегічний провал, виправдання якому нема. Документ є декларацією намірів і публічні обіцянки Берліна щодо санкцій необов’язково знайдуть консенсус в ЄС (у Меркель мандату ЄС не було). Україну поставили перед фактом і поінформували вже після досягнення домовленості для годиться. Навіть ніхто не зателефонував.

4 — Київ має стати повноправним учасником переговорів щодо ПП2. Це умова і як для зупинки ПП2, так і для якнайповнішого врахування інтересів України. Йдеться про наповнення остаточної домовленості реальними гарантіями (які мають бути юридично оформлені), а не бутафорією. Партія розігрується, але недограна. Історія з ядерним роззброєнням і Будапештським меморандумом показала, що єдиною надійною гарантією може бути лише гарантоване членство в ЄС і НАТО.

5 — Ініціювання консультацій по лінії МЗС недостатньо. Тим більше коли йдеться про ст. 274 Угоди про асоціацію, а не ст. 338. Саме остання більше стосується нинішньої ситуації, адже каже, що взаємне співробітництво, яке включає, серед іншого, “створення ефективних механізмів вирішення потенційних кризових ситуацій в енергетиці у дусі солідарності”. До речі, цей принцип використовувався Польщею у протидії газопроводу ОПАЛ і був підтриманий Судом ЄС.

І ще одне: битва проти ПП2 — це битва між лідерами, хоче цього Зеленський чи ні. Своєю заявою Байден і Меркель поставили йому оцінку. Тому конче потрібне повноцінне залучення глави держави “в матеріал”. Доведеться почитати досьє, а не відкладати на потім, підготуватися, озброїтися аргументами, проявити професіоналізм, дипломатичність і державницький підхід. Україна найперше має довести, що готова жорстко захищати свої національні інтереси. Бо сьогодні ПП2, а завтра — Донбас чи Крим.

Ключове: в нинішній ситуації найгіршим варіантом буде залишитися наодинці перед агресивною Росією з дискредитованим прозахідним курсом та розбратом в Україні між політичними таборами. Завдання України та справжньої державницької влади полягає у тому, щоб оперативно консолідувати спротив ПП2 на ззовні і всередині держави, і на цій хвилі розмовляти у Вашингтоні наприкінці серпня з позицій сили, не слабкості. Довести, що домовленості без України нічого не варті, навіть якщо домовляються найсильніші. Шанси є.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Новость об американо-германских договоренностях по достройке и запуску Северного потока 2 не оставила равнодушным полмира. Праздничные реляции на границе с угрозами из Москвы подтверждают, насколько угрожающая ситуация складывается для Украины и вокруг. Проиграно сражение, но не битва. Дальнейшие действия Украины должны включать как тактические, так и стратегические шаги. Цель — не допустить изоляции Украины и дискредитации западного курса.

Далее текст на языке оригинала.

Як діяти?

1 — Емоції сьогодні будуть найгіршим порадником. Їх треба прибрати. Негативний осад від заяви США-ФРН посилюватиметься Росією через спеціальні інформаційні й психологічні операції. Мета — укріпити в українців відчуття зради. Це лише підсилюватиме голоси про необхідність різних «розворотів» на схід, південь чи ще куди з непередбачуваними електоральними наслідками на майбутнє. Попри вашингтонську декларацію, Україні протистоїть не Вашингтон чи Берлін. Україні протистоїть Кремль.

Видео дня

2 — Київ має твердо заявити, що його позиція повністю проігнорована. Якщо, як стверджує Вашингтон, Банкова долучалась до підготовки декларації і її побажання враховані, тоді питання до Зеленського: де про безпекові гарантії, де про ЄС і НАТО, про ПДЧ і Кримську платформу? Швидше за все через Україну хочуть переступити, як колись у 1994. Київ на найвищому рівні має спокійно і аргументовано заявити, що часи вже не ті. Банкова має усвідомити, що як не парадоксально, але європейське майбутнє України вирішується саме зараз. Одне з тих “вікон можливостей”, яке пропускати не можна.

3- Україна має роз’яснити загрози “формули Байден-Меркель” щодо ПП2. Хочеться вірити, що Київ на неї ще не погодився, адже дата візиту до Білого дому цілком могла бути надана в обмін на таку згоду. Якщо так, то йдеться про стратегічний провал, виправдання якому нема. Документ є декларацією намірів і публічні обіцянки Берліна щодо санкцій необов’язково знайдуть консенсус в ЄС (у Меркель мандату ЄС не було). Україну поставили перед фактом і поінформували вже після досягнення домовленості для годиться. Навіть ніхто не зателефонував.

4 — Київ має стати повноправним учасником переговорів щодо ПП2. Це умова і як для зупинки ПП2, так і для якнайповнішого врахування інтересів України. Йдеться про наповнення остаточної домовленості реальними гарантіями (які мають бути юридично оформлені), а не бутафорією. Партія розігрується, але недограна. Історія з ядерним роззброєнням і Будапештським меморандумом показала, що єдиною надійною гарантією може бути лише гарантоване членство в ЄС і НАТО.

5 — Ініціювання консультацій по лінії МЗС недостатньо. Тим більше коли йдеться про ст. 274 Угоди про асоціацію, а не ст. 338. Саме остання більше стосується нинішньої ситуації, адже каже, що взаємне співробітництво, яке включає, серед іншого, “створення ефективних механізмів вирішення потенційних кризових ситуацій в енергетиці у дусі солідарності”. До речі, цей принцип використовувався Польщею у протидії газопроводу ОПАЛ і був підтриманий Судом ЄС.

І ще одне: битва проти ПП2 — це битва між лідерами, хоче цього Зеленський чи ні. Своєю заявою Байден і Меркель поставили йому оцінку. Тому конче потрібне повноцінне залучення глави держави “в матеріал”. Доведеться почитати досьє, а не відкладати на потім, підготуватися, озброїтися аргументами, проявити професіоналізм, дипломатичність і державницький підхід. Україна найперше має довести, що готова жорстко захищати свої національні інтереси. Бо сьогодні ПП2, а завтра — Донбас чи Крим.

Ключове: в нинішній ситуації найгіршим варіантом буде залишитися наодинці перед агресивною Росією з дискредитованим прозахідним курсом та розбратом в Україні між політичними таборами. Завдання України та справжньої державницької влади полягає у тому, щоб оперативно консолідувати спротив ПП2 на ззовні і всередині держави, і на цій хвилі розмовляти у Вашингтоні наприкінці серпня з позицій сили, не слабкості. Довести, що домовленості без України нічого не варті, навіть якщо домовляються найсильніші. Шанси є.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.