На що може розраховувати покупець, якщо забудовник не закінчив у строк будівництво: практика ВС

ВС роз’яснив, чи можна стягнути шкоду за незакінчене у строк будівництво.

Установивши, що позивач виконав умови договору, а забудовник допустив істотне порушення умов договору і не забезпечив отримання позивачем завершеної будівництвом квартири, суд дійшов правильного висновку, що позивач вправі вимагати стягнення з відповідача пені у розмірі, встановленому частиною п’ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у межах річного строку позовної давності.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 607/1576/19.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б» про розірвання договору, стягнення коштів, неустойки.

Позовна заява мотивована тим, що між ним та ТОВ «Б» було укладено договір про виконання робіт (будівельного підряду), за яким відповідач зобов`язався здійснити (завершити) розпочате будівництво однокімнатної квартири. Планове закінчення будівництва та здача 9-поверхового будинку в експлуатацію визначено у ІІ кварталі 2014 року.

На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу кошти в сумі 147 842 грн, проте відповідач до будівництва будинку не приступив, а готовність незавершеного будівництва за вказаною адресою становила 3%.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області  первісний позов задоволено частково. Розірвано договір, укладений між позивачем та ТОВ «Б», та стягнуто з товариства на користь позивача сплачені за договором платежі в розмірі 82 000 грн, пеню за прострочення виконання в розмірі 30 000 грн.

Постановою Тернопільського апеляційного суду рішення місцевого суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення пені змінено з урахуванням мотивів, викладених у тексті даної постанови.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що визначення вихідної величини для обрахунку пені, є вартість невиконаної роботи (послуги), а не внесена позивачем на рахунок відповідача сума на виконання умов договору, у зв`язку із чим змінив  рішення місцевого суду шляхом викладення його мотивувальної частини, що стосується розрахунку розміру пені в редакції даної постанови.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що за змістом статей 525, 526, 530, 614, 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, причому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору. Особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Установивши, що замовник належним чином виконав взяті на себе зобов’язання за спірним договором, а забудовник  допустив істотне порушення умов договору і не забезпечив отримання позивачем завершеної будівництвом квартири, чим позбавив його права розраховувати на закінчення будівництва і отримання житла за внесені кошти, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з забудовника на користь позивача суми сплачених ним внесків.

Також ВС підкреслив: статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України).

ВС наголосив, що відповідно до положень частини п’ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначена, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Установивши, що замовник виконав умови договору, а забудовник допустив істотне порушення умов договору і не забезпечив отримання позивачем завершеної будівництвом квартири, на час розгляду справи готовність незавершеного будівництва становить 3%, при тому, що планове завершення будівництва встановлено у ІІ кварталі 2014 року, суд дійшов правильного висновку, що позивач вправі вимагати стягнення з відповідача пені у розмірі, встановленому частиною п’ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» в межах річного строку позовної давності (частина друга статті 258 ЦК України). При цьому при розрахунку суми пені судом обґрунтовано застосовано положення частини третьої статті 551 ЦК України.

ВС відзначив, що доводи касаційної скарги щодо необхідності застосування строку позовної давності є необґрунтованими.

Так, статтею 264 ЦК України визначено випадки переривання строку позовної давності. Зокрема, частина перша вказаної статті передбачає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Частиною ж третьою цієї статті передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Установивши, що відповідач вчиняв дії, які свідчать про переривання позовної давності, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно виходив з того, що позивач, звертаючись до суду з цим позовом, не пропустив строк позовної давності.

Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.