Кремль посилює охорону Путіна на тлі страхів перевороту та внутрішньої кризи, — CNN
Кремль різко посилив безпеку Путіна через страх перевороту, витоки даних і загострення внутрішньої кризи — дані європейської розвідки.
Кремль значно посилив заходи особистої безпеки президента РФ Володимира Путіна на тлі зростаючих побоювань щодо можливого державного перевороту, витоків інформації та серії нападів на представників військової еліти. Про це йдеться у доповіді європейської розвідувальної служби, повідомляє CNN.
Згідно з документом, у будинках найближчого оточення президента встановлено системи відеоспостереження, а працівникам, які безпосередньо взаємодіють із ним, зокрема кухарям, охоронцям і фотографам, заборонено користуватися громадським транспортом. Відвідувачі глави Кремля проходять подвійні перевірки, а співробітники можуть користуватися лише телефонами без доступу до Інтернету.
Частину цих заходів було запроваджено після вбивства високопоставленого російського генерала у грудні 2025 року, що спричинило конфлікти серед силових структур. Зокрема, зафіксовано напруження між начальником Генерального штабу Валерій Герасимов та директором ФСБ Олександр Бортніков через питання безпеки. Після спеціальної наради було розширено повноваження Федеральної служби охорони, яка отримала завдання забезпечити захист ще десяти високопоставлених командирів.
Розвідка також зазначає, що Путін суттєво обмежив свої пересування, припинивши відвідування традиційних резиденцій у Московській області та на Валдаї, а також відмовився від поїздок на військові об’єкти у 2026 році. Натомість Кремль дедалі частіше використовує заздалегідь записані відео з президентом, тоді як значну частину часу він проводить у захищених бункерах, зокрема у Краснодарському регіоні.
У звіті окремо наголошується на побоюваннях Кремля щодо можливих змов усередині політичної та військової еліти. Особлива увага приділяється колишньому міністру оборони Сергій Шойгу, який, за оцінкою розвідки, зберігає значний вплив у військовому командуванні. Арешт його соратника Руслан Цаліков у березні 2026 року розглядається як сигнал послаблення його позицій і порушення негласних гарантій безпеки серед еліти.
Посилення заходів безпеки відбувається на тлі загострення внутрішніх і зовнішніх викликів для Кремля. Війна проти України супроводжується значними втратами, які західні оцінки визначають приблизно у 30 тисяч убитих і поранених щомісяця, а економічні наслідки дедалі відчутніше впливають на ситуацію в країні. Перебої зі зв’язком у великих містах і атаки українських дронів углиб території Росії, зокрема по Москві, підсилюють відчуття вразливості навіть серед лояльних до влади верств населення.
На цьому тлі навіть традиційні державні заходи зазнають змін: цьогорічний парад 9 травня на Червоній площі планується без важкої військової техніки через безпекові ризики. Сукупність цих факторів, за оцінками розвідки, свідчить про зростання напруги всередині російського керівництва та посилення ізоляції президента.
Нагадаємо, ЄС вважає можливим напад Росії в найближчі два роки — ЗМІ. Глава Кремля, ймовірно, здійснить вторгнення, яке створить неоднозначність серед членів НАТО, вважають джерела.