Актуально Артем Ляшанов: Експорт інновацій. Чому українські фінтех-компанії не просто виходять на закордон, а перезапускають бізнес-моделі
Українці, які живуть за кордоном, давно помітили, що фінансові сервіси в Україні працюють швидше та зручніше, ніж у Європі. Водночас європейські банки та фінустанови досі ставляться до українських фінтехів дещо насторожено. Компанії беруть участь у десятках тендерів, щоб пробитися хоча б в один шорт-лист. Стикаються з консерватизмом клієнтів, які не змінюють банк все життя, і бюрократією, яка розтягує прийняття рішень на місяці.
Але парадокс у тому, що саме складні умови українського ринку – постійна волатильність, необхідність швидко адаптуватися, клієнти, які вимагають зручності тут і зараз – створили рішення, яких бракує стабільній Європі. І зараз, коли відкривається SEPA та Open Banking, український фінтех має шанс не просто увійти на ці ринки, а принести туди технології та підходи, які змінять звичні бізнес-моделі.
Зрілість, яка дає конкурентну перевагу
Український фінтех-ринок оцінює в $1,2 млрд, на ньому працює 256 компаній, і майже половина з них вже виходили на міжнародні ринки. Три чверті компаній пройшли точку беззбитковості, а, наприклад, Monobank двічі потрапляв до глобального рейтингу топ-250 найкращих фінтехів світу від CNBC та Statista. Це означає, що українські фінтехи приходять на європейські ринки вже не як початківці, а як гравці з перевіреними бізнес-моделями та готовністю конкурувати.
Отже, попри всі труднощі, час для експансії обрано правильно. Світовий ринок фінансових технологій зростатиме до $681,6 млрд до 2028 року. Європа активно будує Open Banking – систему, де 92% постачальників фінансових послуг у ЄС уже працюють не у своїй країні. Фінансових кордонів більше немає. Інтеграція України до SEPA обіцяє зменшення вартості платежів на 85-90% та доступ до понад 520 мільйонів споживачів. Це нова реальність, яка вже формується.
Українські компанії заходять у цю гру як ті, хто вже вивчив чужі помилки та готовий показати результат одразу. Війна прискорила процеси, але не змінила суті: ми приходимо з експертизою та продуктами, яких на закордонних ринках справді не вистачає.
Унікальність українського фінтеху
Перша річ, яка відрізняє нас – це швидкість прийняття рішень і запуску продуктів. Так, NovaPay за 8 місяців створив власний платіжний застосунок із повним функціоналом, перший такий серед небанків на українському ринку. Європейські банки витрачають на аналогічні запуски роки. А RozetkaPay впровадили Express Checkout, який одразу показав зростання конверсії в покупку на 20% – такі показники в Європі вважаються бенчмарком успіху.
Ця швидкість – не звичайний збіг обставин. Українська банківська система формувалася у 2000-х роках, коли наші спеціалісти вже бачили помилки західних банків і могли їх не повторювати. Ми одразу будували цифрові рішення без застарілої інфраструктури, яка досі гальмує європейські фінустанови. Додайте сюди культуру роботи нон-стоп та звичку приймати рішення в умовах невизначеності. Виходить конкурентна перевага, яку важко скопіювати.
Друга унікальна риса – технологічність без зайвої бюрократії. 94% українських фінтех-компаній використовують штучний інтелект у робочих процесах: кредитний скоринг, системи безпеки, персоналізація сервісів. Коли українські компанії заходять на європейські ринки, вони приносять досвід реального впровадження технологій, які там ще в стадії пілотів. Український кейс цифрової ідентифікації через «Дію» вивчають інші держави як успішну практику. Компанії на кшталт Finmap застосовують ШІ для автоматизації фінобліку малого бізнесу, роблячи складні процеси інтуїтивно простими.
Третє – і найважливіше – ми створюємо продукти, яких не вистачає на розвинених ринках. І саме тут відбувається зміна бізнес-моделей.
Як українські рішення змінюють європейські ринки
NovaPay, отримавши ліцензію Electronic Money Institution у Литві, виходить на європейський ринок із послугою COD – можливістю оплачувати товари та посилки післяплатою. Для українців це звично, а в Європі логістичні компанії цього майже не пропонують. Чому? Бо вважали це неефективним, ризикованим, таким, що вимагає складної інфраструктури. Але український досвід показує: коли ти правильно будуєш процеси, післяплата збільшує конверсію в покупку і знижує бар’єр входу для клієнтів. Це зміна підходу до електронної комерції в логістиці.
Інший приклад – стартап IN1 залучив $6 млн інвестицій і створив мультивалютну картку, що об’єднує криптовалюту та традиційні фінанси в одній екосистемі. Вони отримали VASP-ліцензію в Польщі й запустилися одразу в 35 країнах. До цього криптовалюта та фіатні гроші існували наче в паралельних світах: потрібно було переходити між додатками, платформами, робити конвертації. Український фінтех зробив це seamless: одна картка, один інтерфейс, можливість розраховуватись і тим, і тим без зайвих кроків. Це змінює бізнес-модель роботи з цифровими активами: вони стають частиною повсякденних фінансів.
RozetkaPay розвиває онлайн-кредитування у форматі Buy Now Pay Later без прив’язки до карток конкретного банку. В Європі та США BNPL вже популярний, але там він часто працює через партнерства з конкретними банками або вимагає наявності певної картки. Українці ж дають змогу зробити це доступним для будь-кого, з будь-якою карткою, максимально спростивши процес. Коли це масштабується на інші ринки, змінюється логіка роботи e-commerce: продавцю не потрібно інтегруватися з десятком різних банків, йому потрібен один сервіс, який закриває всі потреби.
Глобальна гра без захисних кордонів
Цього року в Україні запрацював Open Banking – система, де банки відкривають доступ до даних клієнтів для сторонніх постачальників фінансових послуг за їхньою згодою. У Європі це вже кілька років реальність, і статистика показує, що завдяки цьому ринок стає глобальним. У Німеччині працює 162 постачальники фінансових послуг, у Франції та Швеції – понад 30 у кожній. При цьому 92% усіх TPP у ЄС регулюються не у своїй країні. Це означає, що фінансових кордонів більше немає.
Для українських фінтехів Open Banking – це старт глобальної конкуренції без жодних пільг чи захисту. Прогнози показують, що в Україні працюватиме близько 40-45 локальних постачальників фінансових послуг, але європейський досвід підказує: через 2-3 роки ця цифра може скоротитися на третину. Виживуть ті, хто швидше адаптується та пропонує реальну цінність.
Але ми до цього готові. Навчилися працювати в умовах жорсткої конкуренції, будувати складні технологічні продукти швидко й ефективно, знаходити рішення там, де здавалося, їх немає. А головне – ми приносимо на ці ринки те, чого їм справді бракує: швидкість запуску, гнучкість у підходах, продукти, що закривають реальні потреби споживачів.
Інтеграція до SEPA дає нам ще один інструмент. Зменшення вартості платежів на 85-90%, нульові комісії в зоні SEPA, доступ до понад 520 мільйонів споживачів Європи – все це відкриває можливості для масштабування без традиційних технічних бар’єрів. Український фінтех може позиціювати себе як серйозний конкурент на європейських ринках, поєднуючи конкурентну структуру витрат із європейськими стандартами відповідності.
При цьому це взаємовигідна історія. Євросоюз дає нам регуляторні стандарти, доступ до ринків, можливості паспортизації ліцензій. А ми допомагаємо Європі диджиталізувати фінансові технології, даємо швидкість та підходи, яких там не вистачає. Український фінтех перестав бути локальним явищем. Ми експортуємо не просто сервіси – ми експортуємо know-how, підходи, культуру швидких рішень. І судячи з того, як наші компанії приймають на міжнародних ринках, це лише початок більшої історії.