Розпочати життя з нуля: як у Запоріжжі та Одесі успішно працюють програми підтримки вимушених переселенців

У Запоріжжі та Одесі проживає величезна кількість внутрішньо переміщених осіб: понад 150 та 130 тисяч переселенців відповідно – чи не найбільше серед інших міст України. Люди залишили свої домівки через війну і в багатьох випадках досі потребують допомоги для соціальної та економічної адаптації: житло, нову професію та необхідну підтримку для старту. А чимало місцевих ініціатив та проєктів реалізують дієві та ефективні рішення, які можуть ці проблеми ВПО подолати.

У спільному матеріалі «Перший Запорізький» та Informer.od.ua розповідають про програми підтримки вимушених переселенців, які допомагають новим жителям громад стати самостійними та успішними.

У двох прифронтових областях – майже півмільйона переселенців

Запорізька та Одеська області, згідно з даними Міністерства соціальної політики, входять до переліку тих українських регіонів, де проживає найбільша кількість внутрішньо переміщених осіб: 222 тисячі та 217 тисяч переселенців, які вимушено покинули свої домівки через війну, відповідно. Внаслідок повномасштабного вторгнення велика кількість ВПО потребують гуманітарної допомоги, перенавчання, роботи та підтримки.

Одеса та Запоріжжя гідно зустріли цей виклик і стали прикладами використання низки ефективних рішень, які допомагають вимушеним переселенцям у забезпеченні житлом, працевлаштуванні та соціальній інтеграції. В обох прифронтових містах, окрім державних та муніципальних органів, цю роботу виконують різноманітні громадські та благодійні організації. Чимало місцевих ініціатив пропонують дієві інструменти, які допомагають переселенцям успішно розпочати новий етап у житті. Йдеться про програми підвищення економічної спроможності та розвитку власної справи, створення локальних хабів для допомоги переселенцям, а також громадські та муніципальні ініціативи зі створення житла для ВПО.

Як громадські ініціативи Одеси допомагають ВПО адаптуватися на новому місці?

Коли переселенці евакуюються із небезпечних зон, в приймаючих громадах виникає питання: де розмістити усіх людей, як допомогти організаційно та, найголовніше, як сприяти їхній адаптації та залишенню в Україні. Ці питання з різним ступенем успішності вирішують органи місцевого самоврядування за підтримки громадськості. Однією з найактивніших на Одещині є громадська організація «Десяте квітня». Вона працює в регіоні вже не перший рік, має добру репутацію серед міжнародних партнерів, що дозволяє залучати донорські кошти на різні програми: від створення шелтерів для ВПО до надання гуманітарної допомоги людям у складних життєвих обставинах.

«Перш за все, ми надаємо послуги тимчасового розміщення людям, які евакуювалися з небезпечних місць. У нас працює громадська приймальня, гаряча лінія допомоги, на яку переселенці можуть зателефонувати і отримати будь-яку консультацію – юридичну, психологічну, з питань оформлення соціальних послуг. Якщо людина активна, ми завжди знайдемо для неї заняття. Вона може брати участь у наших нетворкінгових заходах, воркшопах. Наші юристи допомагають відновити необхідні документи або отримати нові, якщо людина цього потребує», – розповів менеджер зі зв’язків з громадськістю ГО «Десяте квітня» Андрій Соков.

За три роки повномасштабного вторгнення представникам організації вдалося провести багато ремонтів у місцях тимчасового проживання в різних регіонах України. Зазвичай органи місцевого самоврядування надавали об’єкти, а представники ГО проводили електрику, організовували водопостачання, робили простори інклюзивнішими – будували пандуси тощо. Але це лише перші кроки, які дозволяють новоприбулим не залишитися на вулиці. Далі необхідна системна та довготривала робота з адаптації.

Релоковані громади Запорізької області створили центри допомоги для своїх земляків

На початку російського вторгнення у 2022 році місцева влада релокованих громад Запорізького регіону, які потрапили в окупацію, створила в обласному центрі гуманітарні хаби для своїх мешканців-переселенців. Люди, які покинули домівки та оселилися в Запоріжжі, можуть звернутися за допомогою безпосередньо до своїх земляків з рідних громад, аби розв’язати нагальні питання. Для багатьох вимушених переселенців гуманітарні хаби фактично стали філіалами їхньої малої батьківщини.

У Запоріжжі таких хабів декілька, зокрема: центр допомоги евакуйованим громадянам міста Енергодара, центр допомоги Василівського району «Ми разом», інформаційно-ресурсний центр Бердянського району, простір єдності Пологівського району «Допомога поруч», простір допомоги для мешканців Мелітополя та Мелітопольського району «Саме тут» та інші.

Інформаційно-ресурсний центр Бердянського району створили у липні 2022 року. Хаб продовжує надавати переселенцям юридичні, медичні та соціальні послуги, допомагає з працевлаштуванням, інформує з питань освіти та захисту прав людини. Для цього у просторі працюють фахівці відповідних служб. Також центр за можливості продовжує надавати і гуманітарну допомогу від різноманітних фондів.

«Наша аудиторія не змінилася – це мешканці Бердянського району, які всі ці роки приходять до нас вже як в рідний дім. Загалом потік людей не зменшився. За день приходить різна кількість мешканців, це залежить від того, хто веде прийом. Наприклад, сьогодні у нас зранку працює фахівець з пенсійного фонду, вже звернулося шестеро жителів. Вчора були психолог та адвокат. До психолога звернулося чотири людини, адвоката – теж до п’яти людей», – розповіла представниця центру пані Віталіна.

Окрім консультацій, інформаційно-ресурсний центр разом з партнерами проводить низку заходів для мешканців Бердянського району та їхніх дітей. Наприклад, бердянців запрошували на інформаційні лекції і тренінги, творчі майстер-класи та психологічні зустрічі.

«Центр як і раніше має попит. Він залишається теплим та затишним. Люди приходять за консультаціями, зустрічаються на тренінгах, спілкуються один з одним», – підсумували у бердянському центрі.

У запорізьких просторах допомоги зазначають, що кількість гуманітарної допомоги від міжнародних партнерів та благодійних фондів значно скоротилася. А тому активно пропонують людям шляхи розв’язання фінансових проблем. Для цього на зустрічі з переселенцями запрошують представників центрів зайнятості, консультантів з фінансової грамотності, розповідають про можливості підвищення кваліфікації та навчальні курси, а також інформують про грантові програми для відкриття власної справи.

Перекваліфікуватися та знайти роботу: благодійники сприяють переселенцям Одеси

Маргарита Фріган після повномасштабного вторгнення переїхала до Одеси з Херсона. Там вона була директоркою та мала власне підприємство. Завдяки досвіду, роботу знайшла раніше, ніж житло, що дозволило закріпитися. Зараз вона очолює проєкт з працевлаштування у благодійному фонді «Бути успішним». Протягом останніх років організація допомагає людям перекваліфікуватися та знайти роботу. В навчальних програмах активно беруть участь жінки-переселенки, для яких пошук роботи має свої особливості. Часто рішенням стає віддалена робота, яка не вимагає довгої відсутності вдома.

Найбільші проблеми багатьох жінок, які можуть і хочуть працювати, часто пов’язані з тим, що їм немає з ким залишити дітей. Родичі або друзі, які могли б допомогти, перебувають у різних містах чи за кордоном. З дітьми, які можуть ходити в дитячий садок, ще відносно просто – хоча й не в усіх районах Одеси є доступ до дошкільної освіти. Найскладніша ситуація з молодшими школярами: уроки закінчуються до обіду, груп подовженого дня немає, і це ускладнює поєднання материнства і роботи.

Багато ВПО шукають нову роботу не через відсутність можливостей за фахом, а через зміну пріоритетів внаслідок життєвих обставин. Хтось шукає більш оплачувану роботу, щоб мати можливість себе утримувати. Хтось орієнтований на менш оплачувану, але зі зручним графіком, щоб можна було дбати про дітей чи літніх родичів. І подекуди це вдається тільки змінивши фах. Програми з перекваліфікації працюють і в Миколаєві, і в Херсоні. Навіть зараз, під обстрілами, жінки навчаються на майстрів манікюру, перукарів. Люди мають мотивацію, але їм потрібна підтримка.

«У нас багато жінок-переселенок проходять перекваліфікацію. Б’юті-сфера – наразі друга за популярністю після ІТ-технологій. Я завжди кажу: “Одесу врятує краса!” Ми обираємо навчальні центри з якісними послугами і програмами, які дозволяють навчитися всьому необхідному за короткий час. Адже жінки часто не мають з ким залишити дітей, тож час на навчання обмежений. А після отримання кваліфікації вони можуть працювати вдома на себе, бути незалежними й не хвилюватися, що немає на кого залишити дитину», – каже Маргарита Фріган.

Маргарита Фріган зазначає, що в Одесі не відчуває себе ВПО. Принаймні з дискримінацією з приводу того, що переїхала з іншого міста, не стикалася. Загалом одесити звикли до міграції між регіонами, тому до нових мешканців ставляться доброзичливо. Найскладніше адаптуватися пенсіонерам, які, поки мають змогу, воліють залишатися у себе вдома, навіть під обстрілами. Державні програми, на жаль, здебільшого на них не розраховані, уся надія тільки на молодших родичів, які після вимушеного переїзду дуже часто самі перебувають у скрутному становищі.

Всі переселенці зіштовхуються з втратою минулого життя, але ситуація в деяких ускладнюється об’єктивними життєвими обставинами. Наприклад, багато чоловіків із Донеччини працювали в гірничодобувній промисловості, мали гарну зарплату і соціальну підтримку. Але після переїзду їхній досвід виявився незатребуваним, бо в новому регіоні просто немає таких підприємств. Це лише один з численних прикладів труднощів адаптації. Кожен ВПО на Одещині має свої виклики, і це варто враховувати при розробці програм допомоги.

Економічний форсаж: як запорізька організація допомагає переселенкам розпочати власну справу

Громадська організація «УкрПростір» з 2023 року вже надала 97 грантів для підвищення економічної незалежності жінок, які постраждали від війни і наразі проживають у громадах Запорізької області, що перебувають під контролем України. Цього року організація реалізує проєкт «ФОРСАЖ» для підтримки внутрішньо переміщених жінок. Він передбачає навчальну програму, гранти на бізнес-ідеї та підвищення кваліфікації або зміну професії, а також менторський супровід.

Під час першого етапу грантового конкурсу 11 жінок-ВПО отримали гранти на навчання. Ще 20 – на закупівлю необхідного обладнання, яке допоможе започаткувати або розвинути власну справу. Загалом під час двох етапів конкурсу планується надати не менше ніж 70 грантів.

Інструменти та рішення для підтримки підвищення економічної самостійності жінок, які використовують в ГО «УкрПростір», показують високу ефективність. Минулого року організація підтримала грантами на навчання або розвиток справи 49 учасниць. На сьогодні 44 з них активно продовжують бізнес-діяльність як фізичні особи-підприємці, співпрацюють одна з одною та радо діляться успішним досвідом. Як діляться в організації, чітко визначити потреби і проблеми жінок, щоб потім ефективно спрямувати зусилля на їхнє вирішення, дозволяє проведення досліджень.

«Спочатку ми надаємо психологічну підтримку, формуємо мотивацію, впевненість у собі. Ми намагаємося повернути жінкам психологічну стабільність, показати, що навіть у нинішній ситуації потрібно рухатися далі та розвиватися. Наступний етап – це навчання. Щоб зрозуміти потреби, проводимо регулярні фокус-групи. Наприклад, з’ясувалося, що у жінок є величезний страх перед податковою службою. Тому ми вкладаємо у проєкти необхідний супровід: від реєстрації ФОП – до розрахунку податків та складання звітів. Навчаємо так, щоб після нашого проєкту учасниця могла подавати заявку на будь-який інший грантовий конкурс. Були випадки, коли в пошуках ідей для власного бізнесу, жінки, які все життя працювали в бухгалтерії, поверталися до дитячої мрії і успішно змінювали професію. Також надаємо менторську підтримку нашим учасницям. Якщо виникають якісь проблеми, під час коуч-сесій жінкам допомагають зрушити з місця і розвиватися швидше, – розповіла про особливості роботи з переселенками директорка ГО «Укрпростір», координаторка проєкту «ФОРСАЖ» Наталя Селюкова. – Крім того, учасницям надають індивідуальні консультації з розвитку соціальних мереж та просування своїх послуг, розробляють логотип, проводять фотосесію».

Ще однією особливістю роботи є акцент на взаємопідтримку та мережування. Для цього регулярно відбуваються заходи з нетворкінгу: вже є спільні проєкти між учасницями, які працюють в різних сферах.

Жінки, які виїхали з окупованих територій, розвивають такі напрямки бізнесу: фотографія, кондитерське виробництво, виробництво одягу, виготовлення свічок, косметологічні послуги та не лише. Серед затребуваних напрямків перекваліфікації: бухгалтерські послуги, дизайн нігтів, перманентний макіяж, арт-терапія, SEO, проєктний менеджмент тощо.

Однією з грантерок «УкрПростору» стала вимушена переселенка з Пологівського району Запорізької області Вікторія Собкалова. Повномасштабна війна зруйнувала її будинок у рідному селі та забрала власний бізнес, який нині повністю втрачений. Разом з батьками, чоловіком та дітьми вона почала нове життя у Запоріжжі.

Думки про відкриття нового бізнесу – продажу постільної білизни власного виробництва – виникли у 2023 році під час декретної відпустки. Тоді ж вона почала перші кроки до втілення свого задуму.

У травні цього року Вікторія стала учасницею проєкту ГО «УкрПростір», пройшла навчання і за підсумками проєкту отримала грант на купівлю необхідного для розвитку бізнесу обладнання – дороговартісної швейно-вишивальної машини.

«Мені дуже сподобалося, що під час проєкту була можливість менторської підтримки та консультацій. СММ-спеціалістка дала рекомендації щодо ведення сторінок у соціальних мережах. Спеціаліст розробив мені новий гарний логотип, – ділиться Вікторія Собкалова. – Всі учасниці одна одну підтримують. Було дуже класно та емоційно. Коли виходиш з таких зустрічей, у тебе з’являються нові ідеї, нові сили і ти летиш далі творити щось нове. Це надає впевненості, що у тебе все вийде. І всі сумніви зникають. Дуже важливо, що в наш час є така підтримка».

Постільну білизну свого виробництва майстриня успішно продає через онлайн-магазин в Instagram та Facebook, а також в одному із магазинів Запоріжжя. У майбутньому Вікторія Собкалова планує збільшити асортимент своєї продукції, а також відкрити власний магазин домашнього текстилю.

***

У Запоріжжі та Одесі, які прийняли величезну кількість внутрішньо переміщених осіб, реалізують ефективні програми підтримки переселенців. Тисячі переселенців потребують допомоги з адаптацією на новому місці: від пошуку житла та соціальної інтеграції до зміни професії та розвитку підприємницьких навичок. На це є значний запит, і чимало місцевих ініціатив знаходять дієві рішення. Громадські та державні організації в обох регіонах допомагають вимушеним переселенцям не лише з базовими гуманітарними потребами, а й надають підтримку в отриманні нових професій, пошуку роботи та започаткуванні власної справи. Різноманітні підходи та рішення, які використовують у Запоріжжі та Одесі, допомагають вимушеним переселенцям успішно будувати своє майбутнє у нових громадах.

Стаття була підготовлена у співавторстві редакціями «Першого Запорізького» та Informer.od.ua. Текст – Наталя Шевчук, Андрій Вавілов

---

Читайте також:

Енергетичні рішення в умовах воєнного часу: як Запоріжжя та Одеса адаптуються до відключення світла

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp 

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!