УКРАЇНА

Масово здаються. Україна поповнює обмінний фонд

Українським силам вдалося захопити в полон близько двох тисяч російських військових у Курській області.

Один із наслідків української операції в Курській області – значне поповнення обмінного фонду. Російські військові масово здаються у полон. Здебільшого терміновики, але є серед полонених і спецназівці з чеченського підрозділу Ахмат. Українські журналісти писали навіть про те, що у ЗСУ виникли логістичні проблеми через перевезення такої великої кількості полонених. Напередодні спецназ СБУ взяв у полон цілу роту російських військових.

 

Понад сто за раз

 

Голова Служби безпеки України Василь Малюк повідомив, що за вчорашній день у Курській області в полон було захоплено 102 росіянина.

 

“Вчора нами було проведено філігранну операцію, в результаті якої 102 росіянина потрапили в полон. Ми в перспективі вже думаємо про те, як максимально ефективно скористатися цим, щоб повернути наших захисників додому”, — сказав Малюк

 

За його словами, серед полонених є офіцери та представники підрозділу Ахмат. За даними західної преси, чеченські полонені становлять найбільший інтерес з погляду перспектив обміну, оскільки «Грозний викуповує у Москви українців, щоб обміняти своїх якнайшвидше».

 

 

Зараз із полоненими росіянами працюють військова контррозвідка та слідчі СБУ, сказав Малюк на брифінгу у четвер. Після того, як полонені нададуть вичерпні свідчення та з ними будуть проведені всі передбачені законом процедури з боку ГУР та СБУ, українська сторона зможе вести переговори щодо їх обміну з РФ, додав він.

 

Декілька тисяч полонених

 

Видання The Independent із посиланням на неназваного українського полковника повідомляло, що українським силам вдалося захопити в полон близько двох тисяч російських військових у Курській області.

 

«Їх (полонених) досить багато, рахунок йде на сотні, на тисячі можна навіть сказати», — сказав радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк.

 

Він підкреслив, що не готовий говорити про точні цифри, оскільки ситуація нестабільна і змінюється щогодини.

 

«Всі вони не готові до ведення бойових дій. Вони досить швидко здаються у полон. Їх дуже багато. Точну цифру поки що не можу назвати», — сказав Подоляк про російських терміновиків.

 

За його словами, від російської сторони вже надходили пропозиції щодо обміну полоненими.

 

«Думаю, що швидкими вони навряд чи будуть, але сподіваюсь, що будуть успішними. Тому що нам потрібно забирати своїх людей із російського полону, це очевидно», — каже він.

 

 

Як міняти

 

Малюк зазначив, що повернення українських військових є «надпріоритетним завданням», поставленим президентом України Володимиром Зеленським.

 

За словами глави СБУ, відтепер розширюється переговорна група, яка займалася підготовкою обмінів.

 

«Я впевнений, що саме такий варіант дасть змогу об’єднати наші зусилля та ефективніше боротися за кожного захисника України, щоб повертати їх додому. Саме синергія та поєднання наших зусиль швидше дасть відповідні плоди», — зазначив Малюк.

 

Газета Financial Times у четвер писала, що після захоплення значної кількості російських полонених у Курській області Росія та Україна вже розпочали переговори про обмін.

 

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубинець напередодні повідомив в ефірі національного телемарафону, що російський омбудсмен Тетяна Москалькова зв’язалася з ним, щоб розпочати обговорення деталей обміну. Сама Москалькова це не коментувала.

 

Головне управління розвідки Міністерства оборони України, яке відповідає за переговори з української сторони, підтвердило FT, що працює над обміном.

 

Російські офіційні особи раніше натякали, що Москва може призупинити обмін полоненими. Але Лубинець сказав, що розмова з Москальковою вселила в нього надію, що сторони незабаром зможуть просунутися вперед.

 

За його словами, Москва та Київ обмінюються інформацією про полонених. Лубінець також сказав, що поінформував ООН та Міжнародний комітет Червоного Хреста про те, що «права російських військовополонених захищені, і будь-коли Україна готова продовжити процеси обміну на основі Женевської конвенції».