ЗМІ: Україна може вдарити західними ракетами по Ростовській області
Враховуючи, що Ростов-на-Дону є великим «хабом» з перекидання військ та техніки на фронт, удар по цьому регіону може виявитися руйнівним для російської військової логістики та призвести до втрат озброєнь та особового складу.
Військові об’єкти в Ростовській області можуть стати наступними цілями України, для ураження яких використовуватимуться західні далекобійні ракети. Про це повідомляє The Wall Street Journal у неділю, 24 листопада.
Видання проаналізувало мапу, складену американським Інститутом вивчення війни (ISW). На ній близько 200 військових об’єктів, що перебувають в зоні дії американських ракет ATACMS і британських Storm Shadow з дальністю 300 км і 250 км відповідно. Серед потенційних цілей — аеродроми, склади боєприпасів, збройові арсенали, полігони та командні пункти РФ.
Велика кількість таких об’єктів сконцентрована в Ростовській області, що межує з Україною. Наприклад, там у межах досяжності перебуває щонайменше чотири аеродроми, зокрема Міллерово та Морозовськ. Україна вже неодноразово намагалася вразити їх за допомогою безпілотників. Деякі атаки були успішними. Загалом, враховуючи, що Ростов-на-Дону є великим «хабом» з перекидання військ та техніки на фронт, удар по цьому регіону може виявитися руйнівним для російської військової логістики та призвести до втрат озброєнь та особового складу.
За словами аналітика ISW Джорджа Барроса, карта відображає лише частину цілей, які можна визначити на основі загальнодоступної інформації.
Вперше Україна застосувала ATACMS для удару по збройовому арсеналу під Брянськом 19 листопада. За даними Пентагону, Росія змогла перехопити лише дві з восьми випущених ATACMS.
Раніше ЗМІ повідомили, що президент США Джо Байден за два місяці до закінчення свого президентського терміну вперше дозволив Україні використовувати ATACMS для захисту ЗСУ у Курській області Росії.
Україна отримала дозвіл на удари вглиб РФ: що це змінить
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp