Релокував завод з-під обстрілів: як Геннадій Петров з Оріхова відновив виробництво сільгосптехніки у Запоріжжі
51-річний Геннадій Петров – підприємець з Оріхова. З 2007 року його завод СПД «Петров» виготовляє спеціалізовану сільськогосподарську техніку, якою користуються аграрії з усієї України та поза її межами.
Після початку широкомасштабного російського вторгнення Оріхів опинився на лінії фронту. Загарбники почали щоденно обстрілювати місто, тому Геннадій разом із співробітниками був змушений покинути домівку та евакуюватися до Запоріжжя.
Колектив заводу встигнув вивезти частину виробничого обладнання з-під російських атак. Незадовго до того, як окупанти знищили підприємство, у яке бізнесмен і його команда роками вкладали душу та сили. Однак оріхівці не здалися і у прифронтовому Запоріжжі розпочали все заново.
Зараз СПД «Петров», попри складнощі воєнного часу, активно налагоджує виробництво нової техніки за власними розробками, забезпечує людей робочими місцями та підтримує галузь своєю продукцією. Геннадій став першим підприємцем із Запоріжжя, який долучився до державної програми «Зроблено в Україні».
Як вимушеному переселенцю вдалося релокувати бізнес, зберегти оріхівський колектив та продовжити працювати над улюбленою справою – далі у матеріалі «Першого Запорізького».
З продавця запчастин – у виробники сільгосптехніки: шлях до успіху в Оріхові
Геннадій Петров народився і все життя прожив у Оріхові Пологівського району Запорізької області. Інженер за освітою каже: бізнесом почав займатися на початку 2000-го року. Спочатку продавав запчастини до сільськогосподарської техніки, але, як згадує сам підприємець, вони не завжди відповідали вимогам його клієнтів. Тому у 2007 році Геннадій вирішив заснувати власне підприємство з виробництва техніки, призначеної для прибирання і транспортування органічних добрив на тваринницьких фермах і свинокомплексах, а також для внесення органіки на полях.
«Виробництво розпочали з найпростішого – із транспортерів для прибирання гною, – говорить підприємець. – Коли освоїли цю продукцію, почали отримувати замовлення від сільгоспвиробників на нові запчастини та причепи для перевезення гною».
Зі збільшенням запитів клієнтів поступово розширювався і асортимент продукції заводу. Так, уже через кілька років підприємство (юридична особа – СПД «Петров») випускало цілий комплекс обладнання для роботи з органічними добривами: транспортери, герметичні причепи, гноєрозкидачі та вакуумні цистерни.
«Підприємство могло придбати у нас повний комплект техніки. Ми знайшли нашого покупця завдяки широкому асортименту продукції, яка пов’язана між собою. Також ми створили ремонтну базу. Клієнтам було приємно працювати з нами, тому що все необхідне знаходилося в одному місці», – розповідає Геннадій про переваги підприємства.
Бізнесмен каже, що своєю технікою прагнув полегшити тяжку фізичну працю людей у сільському господарстві. Ще у себе в місті завод розробив автоматизовану систему прибирання, яка дозволяла транспортеру працювати до 10-12 днів без втручання людини, а якщо з твариною на фермі виникали негаразди – програма одразу подавала сигнал.
До початку повномасштабної війни підприємство переживало пік свого розвитку. Завод мав 60 працівників та значні виробничі потужності. Техніку продавали не лише по всій Україні, а й за кордон. Також Геннадій розповідає, що вони неодноразово брали участь у різноманітних тематичних виставках, зокрема у 2021 році демонстрували свою техніку в Києві та Кропивницькому. На цих заходах аграрії могли поділитися власними враженнями від техніки та запропонувати корективи для її покращення.
Ключем до успіху бізнесу, за словами директора підприємства, стало уважне ставлення до потреб клієнтів та постійне вдосконалення продукції на основі їхніх відгуків. «Я завжди прислухався до людей, з якими ми працювали», – наголошує Геннадій. Усі нові зразки техніки спершу проходили випробування на господарствах, і лише після того, як їхня ефективність була підтверджена на практиці, продукцію запускали в серійне виробництво.
Колектив заводу встиг евакуювати частину обладнання перед тим, як окупанти знищили підприємство на 16-ту річницю його заснування
Бізнесмен зізнається, що у початок широкомасштабного наступу Росії на Україну, про який багато говорили напередодні, він до останнього не вірив: «У нас вже було повністю заплановано, що ми будемо робити на наступний рік». Однак один день – 24 лютого 2022 року – перекреслив усі плани на майбутнє.
Коли російські війська почали масований ракетний обстріл українських міст, Геннадій не міг повірити у те, що така жорстокість можлива у 21 столітті. Тоді, пригадує, все здавалося страшним сном: «Ми декілька днів не могли прийти в себе та усвідомити, що це реальність… нова реальність». Підприємець згадує: коли вийшли з шокового стану й опанували себе, то почали братися до роботи й працювали, доки це ще було можливо.
Активні бойові дії в Оріхові розпочалися у березні 2022 року. Російські бойовики захопили кілька міст та сіл Пологівського району, але Оріхів їм окупувати не вдалося. Відтак нескорене місто фактично стало постійною мішенню під час запеклих позиційних боїв. Геннадій пригадує, що російські окупанти могли обстрілювати місто ракетами цілодобово, марно намагаючись прорвати оборону.
Коли перебування в Оріхові стало нестерпним, підприємець разом зі своєю родиною – дружиною та трьома дітьми – вирішив евакуюватися до Запоріжжя. Чоловік також допоміг виїхати 30 своїм працівникам. Він ділиться, що, як і більшість українців, покидав дім з надією повернутися через декілька тижнів, втім обстріли все ніяк не вщухали.
У травні колектив розпочав евакуацію обладнання з підприємства, розташованого приблизно за вісім кілометрів від лінії фронту. Бригада з восьми людей під керівництвом головного інженера Валерія Сердюка робила все власноруч. Евакуація зазвичай починалася о п’ятій ранку, забрати необхідне обладнання треба було швидко. Інколи все доводилося робити за 30 хвилин, оскільки потім починалися інтенсивні ворожі обстріли.
Через це, каже Геннадій Петров, до Запоріжжя вдалося перевезти лише незначну частину обладнання. Додаткові складнощі створювала вага устаткування. Окремі верстати важили по кілька десятків тонн, що суттєво ускладнювало процес підйому та завантаження.
Найбільший обстріл підприємства, говорить Геннадій, російські окупанти здійснили вночі 20 серпня – якраз на 16-ту річницю заснування заводу. «Ворожі бомби влучили якраз у найцінніші цехи та найцінніше обладнання. Залишилися вирви до восьми метрів глибиною. Ні стін, нічого не вціліло. Тільки деяке обладнання посеред території. Тепер складається враження, ніби там ніколи підприємства і не було», – розповідає підприємець, як російські загарбники за одну мить знищили результати його багаторічної сумлінної праці.
Відновив і розвиває виробництво сільськогосподарської техніки у прифронтовому Запоріжжі
Геннадій ділиться, що адаптація у Запоріжжі досі дається їм нелегко. Однак сумнівів у тому, чи варто починати все заново, у них не виникало ні на мить. Вони чітко знали, що хочуть відродити улюблену справу, і вже за рік їм це вдалося. Підприємець говорить, що працювати вони почали, щойно перевезли обладнання. Для оріхівців робота стала способом відволіктися від гнітючих думок про війну та пережитий стрес.
«Якщо ми не думатимемо про роботу, то морально важко буде витримати те, що відбувається», – пояснює Геннадій.
Зараз СПД «Петров» активно виготовляє спеціалізовану сільськогосподарську техніку в Запоріжжі. Директор підприємства зазначає, що нещодавно вони розширили асортимент продукції: «Ми запустили у виробництво нову техніку – гноєрозкидач вантажопідйомністю 14 тонн. Також у розробці – розкидач добрив на 10 тонн із чотирма вертикальними бітерами (компонентами, які рівномірно розподіляють щільну масу добрива, – ред.). Ми не припиняємо розробляти нові моделі. Цим займається наше конструкторське бюро».
Наразі техніку продають переважно у Хмельницьку, Вінницьку та Житомирську області, а також знову експортують за кордон.
«Особливість нашого підприємства у тому, що ми виготовляємо обладнання на власних виробничих потужностях, одноосібно його продаємо завдяки відділу збуту, оминаючи дилерів та посередників, а також здійснюємо гарантійне та післягарантійне обслуговування», – каже директор підприємства.
Геннадій говорить, що працювати доводиться у невеликому приміщенні: якщо в Оріхові підприємство розміщувалося на території 20 тисяч квадратних метрів, то у Запоріжжі мають у розпорядженні виробничий майданчик лише в півтори тисячі квадратних метрів.
«Працювати важко й незручно, нам недостатньо цього місця, – ділиться оріховець, – Раніше наш виробничий процес був конвеєрним: деталь послідовно переходила з одного цеху до іншого. А тут усе доводиться робити в одному приміщенні».
Серед інших труднощів роботи у прифронтовому місті – проблеми з відключенням електроенергії, постійні тривоги, а також регулярні обстріли російських військ. Останнім часом ворог дедалі частіше атакує Запоріжжя керованими авіабомбами (КАБами), проте, як зізнається Геннадій, після усього пережитого в Оріхові окупантам уже складно їх чимось налякати.
Оріхівський колектив активно працює як одне ціле, попри труднощі воєнного часу
Люди – це основа будь-якого підприємства. Геннадій Петров розповідає, що частина його колективу так і залишилася в Оріхові, оскільки не змогла покинути літніх батьків. Дехто виїхав за межі Запорізької області в пошуках безпеки, хтось долучився до лав Збройних сил захищати країну, а хтось, на жаль, уже загинув.
Саме через оріхівців, каже підприємець, він не може дозволити собі здатися чи перемістити бізнес в інші регіони, а продовжує працювати тут, навіть попри труднощі й ризики. Чоловік наголошує: найголовніше для нього – зберегти та підтримати своїх людей, адже практично всі працівники, за його словами, втратили в Оріхові свої домівки через бойові дії.
«Уявімо: якщо сьогодні закрити підприємство – люди не отримають зарплати. Як би я потім дивився в очі їхнім дітям?, – запитує Геннадій. – Як дивитися на працівників, які покинули все, повірили в мене, повірили у підприємство? Вони не поїхали кудись далі, а лишилися тут. Як я можу сказати їм, що завтра вони залишаться без заробітної плати? Їм і так важко, вони всі винаймають житло. І як я можу вчинити інакше?».
Власник заводу зазначає, що зараз перед підприємство стоїть дві головні мети: «Наше перше завдання – вижити. Друге – підтримати людей, які розраховують на нас і нашу продукцію. Тварини не можуть чекати до завтра чи післязавтра, їх треба доглядати щодня. Якщо не почистити ферму – буде колапс. А якщо ми підведемо людей, то хто буде годувати країну?».
Тому оріхівський колектив злагоджено трудиться, наче одна велика дружня родина, де кожен підтримує одне одного. «У нас такий симбіоз вийшов. Я дуже задоволений своїм колективом. Ми працюємо як одне ціле», – підсумовує Геннадій.
Участь у державній програмі «Зроблено в Україні» допомогла підприємству збільшити продажі
Цієї весни СПД «Петров» стало першим підприємством із Запоріжжя та одним із найперших в країні, яке приєдналося до урядової економічної платформи «Зроблено в Україні», започаткованої президентом Володимиром Зеленським. Геннадій каже, що на презентацію програми, яка покликана підтримати вітчизняного виробника та стимулювати економічне відродження країни під час війни, його запросили до Офісу президента разом з очільником Запорізької ОВА Іваном Федоровим.
Однією із переваг цієї державної ініціативи є національний кешбек: аграрії, які купують сільгосптехніку заводу СПД «Петров», відтепер можуть отримати 25% компенсації від її вартості. Це підвищило попит на сільгоспобладнання українського виробництва та допомогло підприємству лише за перший місяць участі збільшити свої продажі на понад 20%.
«Щоб доєднатися до цієї програми, ми проробили титанічну працю», – запевняє Геннадій Петров. Зокрема, каже бізнесмен, їм вдалося успішно пройти атестацію підприємства та підтвердити, що їхня продукція відповідає встановленим стандартам. Чоловік додає: те, що їм – релокованому підприємству з Оріхова – вдалося першими потрапити до переліку учасників програми, є свідченням високої оцінки їхньої роботи та трудолюбства.
«Ми розраховуємо на підтримку держави, але намагаємося робити все власними силами. Платимо податки, працюємо з людьми, підтримуємо державу, як можемо», – каже Геннадій.
Навіть під час війни потрібно не зупинятися і братися до роботи
Повномасштабна війна позначилася на життєвих поглядах Геннадія та змусила його переосмислити свої цінності. «Почав розуміти, що життя коротке, а хочеться встигнути так багато. Лягаєш спати й не знаєш, чи прокинешся вранці, – ділиться підприємець своїми усвідомленнями. – Якщо раніше ми будували плани на роки вперед, то зараз добре мати хоча б якісь короткострокові. І цінності тепер зовсім інші: коли рідна людина жива та здорова – це найбільша нагорода й найбільше щастя».
Геннадій мріє про перемогу України у війні, щоб повернутися з сім’єю до Оріхова. «Хочеться повернутися у своє місто. Мене тягне туди. І хоч як би важко не було, ми все відбудуємо, – говорить виробничник, – Ми потрібні там, де прожили все життя. Там і дихається по-іншому, і почуваєш себе інакше. Відчуваєш, що ти там потрібен і можеш зробити щось важливе для тих, кого знаєш».
А поки підприємець залишається у Запоріжжі та планує розширити виробництво. Вимушеним переселенцям, як він сам, Геннадій Петров радить: «Треба працювати – і воно саме все підкаже. Лише треба брати та робити. Як кажуть: очі бояться, а руки роблять». На перший погляд, справа може здаватися страшною і не під силу, але варто лише почати діяти – і все стає зрозумілим і досяжним. Не треба зупинятися перед труднощами, натомість важливо робити конкретні практичні кроки – це і є шлях до успіху».
Текст – Олександр Носок, фото з архіву Геннадія Петрова
Читайте також:
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!