Трамп збирає команду. Судноплавство в Ормузі
Дональд Трамп висловив сподівання, що Китай, Франція, Японія, Південна Корея, Велика Британія, а також інші країни направлять військові кораблі до району Ормузької протоки, щоб прохід суден через неї був безпечним.
Президент США Дональд Трамп звернувся до союзників по НАТО та країн-партнерів із закликом допомогти забезпечити безпеку судноплавства в Ормузькій протоці. За даними видання Axios, Трамп працює над створенням міжнародної коаліції для захисту протоки і розглядає можливість захоплення критично важливого іранського острова Харк. Але, як повідомляють ЗМІ, Великобританія, Франція, Німеччина та Південна Корея не готові відправляти свої військові кораблі в район Ормузької протоки і збирати коаліцію.
Порівняння з Україною
В інтерв’ю Financial Times Дональд Трамп заявив, що буде “дуже погано для майбутнього НАТО”, якщо союзники по альянсу не відгукнуться на його заклик.
“Ми не були зобов’язані допомагати їм з Україною. Україна знаходиться за тисячі кілометрів від нас… Але ми їм допомогли. Тепер подивимось, чи допоможуть вони нам”, — сказав президент США.
За словами Трампа, він також розраховує на допомогу з боку Китаю у забезпеченні безпеки протоки. При цьому він зазначив, що може відкласти вже заплановану зустріч із лідером КНР Сі Цзіньпіном, якщо Пекін не погодиться надати допомогу.
На борту літака Air Force One президент США заявив журналістам, що веде переговори приблизно з сімома країнами про контроль над протокою, відзначивши, що він запам’ятає, якщо вони не допоможуть.
Раніше у своєму дописі в соцмережі Truth Social від 14 березня Дональд Трамп висловив надію, що Китай, Франція, Японія, Південна Корея, Великобританія, а також інші країни направлять військові кораблі в район Ормузької протоки, щоб прохід суден через неї був безпечним. При цьому він не уточнив, чи йдеться про якісь уже існуючі домовленості.
Трамп також зазначив, що хоча США, за його твердженням, “знищили 100% військового потенціалу Ірану”, тим не менш Тегеран може атакувати судна дронами або випустити по них ракету малої дальності.
Трамп обіцяє стріляти
За словами Трампа, США мають намір “безжально бомбити берегову лінію” і стріляти по іранських судах і кораблях у морі.
У неділю 15 березня Трамп телефоном обговорив із прем’єр-міністром Британії Кіром Стармером ситуацію на Близькому Сході та важливість відкриття Ормузької протоки, повідомила канцелярія британського прем’єра.
Telegraph пише, що Стармер відмовляється відправляти військові кораблі в Ормузьку протоку. Міністр енергетики Великобританії Ед Мілібенд заявив, що уряд інтенсивно вивчає, що можна зробити для відкриття протоки. Розглядається, зокрема, можливість відправки безпілотних апаратів для пошуку морських мін.
За даними Telegraph, Франція, Німеччина та Південна Корея також не готові відправляти свої військові кораблі в район Ормузької протоки — зокрема через побоювання, що війна може затягнутися на невизначений термін.
Влада Японії, у свою чергу, заявила, що не отримувала офіційного запиту від США щодо участі в операції в Ормузькій протоці. За словами прем’єра країни Санае Такаїті, Токіо «вивчає варіанти, як може захистити судна і життя членів екіпажів» і які заходи може вжити Японія в складній ситуації. Вона також зазначила, що будь-які дії з охорони моря «надзвичайно складні» для Токіо через чинне законодавство, яке значно обмежує можливості країни в участі в подібних операціях.
Цього тижня у прем’єр-міністра Японії запланований офіційний візит до США.
Голова європейської дипломатії Кая Каллас у понеділок заявила, що ЄС зацікавлений у відкритті Ормузької протоки для нафтового транзиту.
Каллас повідомила, що обговорювала з генсеком ООН Антоніу Гутеррешем питання розблокування протоки для транспортування нафти і газу. Вона заявила, що перекриття протоки створює величезні проблеми з постачаннями енергоносіїв в Азію, а також проблеми для виробництва добрив.
Економічне питання
За даними джерел видання Axios, Трамп також розглядає можливість захоплення критично важливого іранського острова Харк, через який експортується близько 90% іранської нафти, якщо танкери залишаться заблокованими в Перській затоці.
Ціни на нафту і газ зростають у міру того, як іранська блокада вузької протоки в Перській затоці затягується, тоді як танкери, що забирають іранську нафту, проходять вільно, забезпечуючи безперебійні поставки нафти з Ірану до Китаю та інших країн.
Поки блокада триває і постачання нафти з Перської затоки обмежені, Трамп не зможе завершити війну, навіть якщо б захотів, сказав один із джерел Axios.
Той факт, що понад два тижні після початку війни Дональд Трамп запросив допомоги інших країн у контролі над Ормузькою протокою, свідчить про погану підготовку до війни. У США, які мають значно більші військово-морські можливості, ніж Ізраїль, ймовірно, не було готового плану на випадок, якщо Іран буде загрожувати судам ракетами, дронами та безпілотними катерами.
Зараз американці закликають на допомогу Японію, Південну Корею, Францію, Великобританію і навіть Китай. Заклик до НАТО трохи схожий на ультиматум: Трамп каже, що альянс чекає «погане майбутнє», якщо він не розблокує протоку.
Але важелів у нього не так багато. Задіяти П’яту статтю Північноатлантичного договору в такій ситуації неможливо, і тому доведеться переконувати кожну країну окремо.
Ормузька протока — це дуже велика акваторія, яку досить важко контролювати поодинці. Контроль має бути повним. Навіть один прорвавший блокаду безпілотний катер, що підірвав танкер з нафтою, може стати дуже великою проблемою, не лише екологічною, а й фінансовою — адже це суттєво підвищує ризики і страхові премії, які змушені платити судновласники.
Тому там потрібно багато сил — кораблів, повітряних дронів, патрульних літаків і вертольотів, засобів ППО. Найкращим і ефективним способом забезпечення безпеки був би контроль берега, але поки що про наземну операцію не йдеться, вона була б ще дорожчою.
Союзникам необхідно буде контролювати досить велику акваторію за допомогою дронів і, можливо, різних електронних датчиків, які ще потрібно буде розгорнути. Крім того, необхідно виділити тральщики для розмінування, а також засоби перехоплення повітряних і морських цілей. Обговорювалася також можливість супроводу суден під час плавання через протоку.
Це досить непросте організаційне завдання, яке ускладнюється ще й тим, що протистояти доводиться новим викликам, досвіду боротьби з якими немає.