Норвегія може пришвидшити передачу Україні заморожених в ЄС активів РФ
В Осло обговорюють можливість надання застави на понад 100 млрд євро, які допомогли б ЄС передати Україні активи РФ.
У Норвегії обговорюють пропозицію надання «репараційної позики», яка могла б розблокувати використання заморожених у Бельгії російських активів. Йдеться про понад 100 млрд євро, які країна могла б надати як заставу зі свого Суверенного фонду добробуту, повідомляє The Sunday Times.
Зазначається, що оскільки Київ гостро потребує грошей і кредиторів, готових продовжувати надавати фінансування, керівництво Європейського Союзу розробило план позики 140 млрд євро під заставу заморожених російських державних активів.
Але проти цієї схеми виступає Бельгія, де й знаходиться фінансова установа, яка управляє російськими активами. Брюссель має побоювання щодо юридичних і фінансових наслідків, зокрема можливих позовів від Росії.
Як зазначається у матеріалі, Євросоюзу буде важко залучити позику без значного забезпечення через існування ризику, що Україна ніколи не зможе повернути кошти.
Наразі в Осло вивчають, як країна може долучитися до створення так званої «репараційної позики» для України. Тобто, мова йде про механізм, який би дозволив спрямувати прибутки або активи Росії на відшкодування збитків, завданих війною.
Вказується, що Норвегія має потужні фінансові ресурси для цього, оскільки її Суверенний фонд є найбільшим у світі та оцінюється у близько €1,8 трильйона.
Наводяться дані, що в період за 2022–2023 роки держава отримала понад €109 мільярдів прибутку завдяки високим цінам на газ після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Зазначається, що якщо рішення про надання застави для України буде ухвалено в Норвегії, це може стати переломним моментом у створенні міжнародного механізму репарацій. Завдяки цьому рішенню Україна зможе отримати компенсації за руйнування, завдані війною, яку розпочала Росія.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Але реалізація плану з видачі Україні «репараційного кредиту» на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp