Підрив Білгородської дамби. Наслідки для фронту
ЗСУ суттєво пошкодили греблю Білгородського водосховища, почався неконтрольований викид води в річку Сіверський Донець.
Руйнування дамби Бєлгородського водосховища призведе до викиду води в річку Сіверський Донець. На багатьох ділянках фронту ця водна перешкода — природний бар’єр між позиціями російської та української армій. Україна взяла на себе відповідальність за удари по дамбі. Ввечері 26 жовтня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді (позивний Мадяр) заявив, що Бєлгородське водосховище «дає тріщину» і рівень води там впав уже на один метр. До удару, підкреслив він, причетні його підлеглі.
«Візит нанесено Птахами 1 окремого Центру Сил Безпілотних Систем. Операція отримала назву «Дамба, ну ти тримайся, якщо що!», але, як видно з хороброї доразвідки, дамба трохи зіпсується», — написав Мадяр.
Що за водосховище
Водосховище побудували на річці Сіверський Донець у 1985 році за 10 км південніше Бєлгорода. Спочатку цей об’єкт планували використовувати для водопостачання промисловості в регіоні, але згодом водосховище втратило це значення і перетворилося на рекреаційну зону.
Повний об’єм водосховища — 76 млн куб. м, площа водного дзеркала — 23 кв. км, довжина — 25 км, ширина — від кількох десятків метрів до 3 км. Максимальна глибина — 14 м, а загальна протяжність берегової лінії — 85 км.
З 2004 року водосховище належить до об’єктів федерального значення.
Оскільки Бєлгород лежить вище за течією, то жодного впливу на обласний центр стрімке зниження води у водосховищі не матиме. Однак неконтрольоване наповнення водою річки Сіверський Донець може спричинити наслідки для населених пунктів нижче за течією, а також розташованих на її притоках — річках Нежеголь і Вовча. Перш за все для українського Волчанська.
Станом на вечір 27 жовтня російська влада визнає пониження води у водосховищі на один метр, але запевняє, що нібито ситуація стабільна.
Загроза для російського плацдарму
Ще в березні 2024 року російські війська змогли прорвати кордон і почати бої за місто Волчанськ Харківської області в прикордонні. Однак їх подальший наступ заблокували вдалими діями українських військових.
Відтоді зруйноване місто, що стоїть на притоці Сіверського Донця — річці Вовча, фактично поділене навпіл. Північний берег утримують росіяни, південний — українці.
На початку жовтня російські війська посилили атаки в цьому районі і змогли переправитися на південний берег, захопивши кілька позицій у районі місцевого хлібозаводу.
Російська армія також контролює сусідні села — Огурцово, Гатище, Бугроватка. Всі вони стоять на берегах Сіверського Донця, стрімко наповнюваного водою з Бєлгородського водосховища. Також на берегах цієї річки лежать бєлгородські села Графівка, Нова Таволжанка, Архангельське і Безлюдівка. На річці Нежеголь розташоване прикордонне місто Шебекіно.
Розлив Сіверського Донця в цьому регіоні може призвести до підтоплення оборонних позицій — зокрема, окопів і бліндажів російської армії на Волчанському напрямку. Також це може спричинити порушення логістики через затоплення доріг і пошкодження мостів у цій місцевості.
Український військовий аналітик групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко пише, що вже фіксується підтоплення позицій 82-го мотострілецького полку і 138-ї окремої мотострілецької бригади ЗС РФ у Харківській області.
«До речі, саме в цьому напрямку РОВ [російські окупаційні війська] напередодні здійснили спробу розширення зони контролю на південь від Гатища лівим берегом Сіверського Донця. Тепер це розширення зони контролю більше починає нагадувати пастку для російських підрозділів, що опинилися на південь від Сіверського Донця», — вказує експерт.
Аналогічний ефект слід очікувати, зазначає він, і на позиціях біля берегів річки Вовча, розлив якої може значно ускладнити забезпечення підрозділів армії РФ на південному березі у Волчанську, що знаходяться на місцевому хлібокомбінаті та масложиркомбінаті.