Культура в укритті: як у прифронтових Запоріжжі та Одесі проводять мистецькі заходи попри воєнний стан

Навіть постійні повітряні тривоги та обстріли не заважають жителям Одеси та Запоріжжя відвідувати культурні заходи так, як вони це робили до повномасштабного вторгнення. Здавалось би, недостатньо приміщень з укриттями, комендантська година, яка значно обмежує масові заходи у часі, мало сприяють розвитку розважальної індустрії в українських містах. Особливо, якщо вони регулярно стають ціллю ворожих атак. Попри те, і в Одесі і в Запоріжжі є запит на відпочинок та саморозвиток.

Ба більше, навіть у питаннях культури обидва прифронтових міста демонструють непересічну стійкість. У часи війни культурно-мистецька галузь Запоріжжя та Одеси не просто живе, а й розвивається.

У спільному матеріалі «Перший Запорізький» та Informer.od.ua з’ясовують, яким є культурне життя двох регіонів в умовах воєнного стану, з якими викликами стикаються організатори масових заходів та як вони їх долають.

Війна змусила прифронтові міста шукати нові формати культурного життя

Постійна загроза російських ракетних ударів та багатогодинні сигнали повітряної тривоги змінили культурно-мистецьке життя прифронтових регіонів України. Відомі та популярні концертні та театральні майданчики були змушені або підготувати зручне для проведення заходів укриття, або взагалі зупинити роботу. Це також вплинуло і на ринок культурних послуг: наявність укриття стало обов’язковим під час планування заходів. Через це в українських містах, які і так живуть в умовах постійної загрози біля лінії фронту, страждає дозвілля городян. Випробування війною не витримало чимало мистецьких проєктів, яким не вдалося пристосуватися до важких умов сьогодення і знайти рішення для убезпечення своїх відвідувачів.

Воєнні виклики змусили українські регіони шукати креативні рішення: Запоріжжю та Одесі це вдалося. Враховуючи усі реалії нинішнього часу, в обох прифронтових містах заклади культури та мистецтв, а також організатори знайшли можливості безпечно проводити звичні заходи у довоєнному режимі.

Ба більше, за роки повномасштабної війни культурне життя навіть стало яскравішим та більш різноманітним. Такою стала відповідь митців Одеси та Запоріжжя на небезпеку, загрози і стрес. У найскладніші для країни часи мистецтво набуло особливого значення, щоб відволікти людей від подій війни та допомогти їм зарядитися позитивною енергією.

Відповідь на виклики війни: як Запоріжжя переосмислило і трансформувало сферу культури

Культурне життя у Запоріжжі активно і успішно адаптується до воєнних викликів, трансформуючи свою діяльність. Адаптація відбувається через переосмислення інфраструктури, зміну змістового наповнення та посилення співпраці з громадським сектором.

У прифронтовому місті сьогодні реформують палаци культури, відкривають нові простори подій, проводять соціально-мистецькі проєкти, театральні вікенди та арт-фестивалі. Переглядаючи афішу творчих заходів, неминуче складається враження, що місто за 30 кілометрів від лінії зіткнення живе активніше і різноманітніше, аніж це було до 2022 року.

У департаменті культури і туризму Запорізької міської ради пояснюють це так: після початку повномасштабного вторгнення на загальнонаціональному рівні прийшло остаточне усвідомлення, що культура є важливою складовою національної безпеки. А тому трансформації вплинули і на зміну культурного продукту: митці через зміст своїх творів спонукають глядачів та слухачів замислитись над питанням української національної ідентичності.

Одна з важливих функцій мистецтва – психоемоційного розвантаження – для жителів прифронтового Запоріжжя, яке щоденно відчуває перебіг великої війни, набула сьогодні надзвичайно важливого значення. Культурний сектор використовує всі інструменти, щоб відволікти людей від обстрілів та бойових дій, а також змінити фокус уваги – долучити їх у ролі глядачів або навіть учасників.

Ще один аспект нинішньої трансформації культурного сектору у Запоріжжі – потужна співпраця, до якої активно долучається громадський сектор. Багато мистецьких ініціатив до міського департаменту культури приходить саме від громадськості, і у місті вже є багато прикладів спільної реалізації проєктів.

«Культурна інфраструктура загалом переосмислюється, що допомагає закладам адаптуватися. Була трансформована мережа міських палаців культури. Незважаючи на повномасштабну війну, п’ять закладів («Орбіта», «Титан», «Хортицький», «Молодіжний» і «Заводський») об’єднали в єдиний Центр культурних послуг. Колишні палаци культури перетворилися у філії Центру і стали більш відкритими до співпраці, розширивши спектр своїх послуг. Тепер там відбуваються не лише культурні, а й освітні та соціальні події, – розповідає директор департаменту культури і туризму Запорізької міської ради Олексій Максименко. – Нещодавно утворився Центр сучасного мистецтва, де вже діє три галерейні простори: за адресами Соборний, 151 (колишній туристичний інформаційний центр), Соборний, 145 (галерея Zaporizhzhia Biruchiy Art Centre, створена у співпраці з симпозіумом митців «Бірючий»), бульвар Центральний, 3 (муніципальна галерея «Запоріжжя», створена у співпраці з Запорізькою організацією Національної Спілки художників України). Сьогодні мешканці Запоріжжя можуть знайти культурні заходи та активності на будь-який смак і тематику. Переважна більшість цих заходів є безкоштовною».

Найбільшим викликом, окрім безпекової складової, у департаменті культури називають кадрові питання. Виїзд людей з прифронтової території позначився і на культурних організаціях, хоча ця проблема сьогодні є значною загалом для всіх сфер життєдіяльності. Втім, і це не заважає сектору культури Запоріжжя адаптуватися до сьогодення та показувати стабільний розвиток.

Культура у бомбосховищі: як Запоріжжя працює під обстрілами та створює унікальні «Незламні хаби»

Оскільки Запоріжжя постійно перебуває під загрозою обстрілів, орієнтуватися на безпекову складову під час планування заходів є пріоритетним завданням. Це змушує шукати нестандартні та креативні рішення у реалізації культурної політики.

Ключовим елементом адаптації прифронтового Запоріжжя в питанні інфраструктури стало переосмислення культурних майданчиків – задля проведення заходів у безпечних умовах. З цією метою муніципалітет перетворив підвальні приміщення трьох місцевих палаців культури «Орбіта», «Титан» та «Хортицький» – у багатофункціональні простори.

Створена силами міської влади та комунальних установ мережа безпечних «Незламних хабів» стала унікальним проєктом для України – відповіддю на культурну діяльність в умовах постійної військової загрози. Багатофункціональні простори мають подвійне призначення. У першу чергу, це надійні підземні укриття, куди будь-яка людина може завітати та укритися під час повітряної тривоги. Оскільки ці приміщення виконують функцію найпростішого укриття, їх обладнали ще й як популярний подієвий майданчик, де проводять величезну кількість культурних заходів.

Безпечні хаби «Орбіта», «Титан» та «Хортицький» здатні вмістити велику кількість людей: для офіційного заходу це 120-150 сидячих місць, а для концертів чи розважальних програм – 250-300 осіб.

«Мультифункціональні безпечні простори-укриття використовуються для проведення широкого спектру заходів: культурно-мистецьких, освітніх, соціальних та громадських. Тут відбуваються концерти, лекції, семінари, тренінги, а також офіційні зустрічі та зустрічі делегацій, – ділиться директор комунального закладу «Центр культурних послуг» Євген Тонкошкурик. – На сьогодні «Незламні хаби» стали одними з найпопулярніших локацій для проведення заходів у Запоріжжі. У хабах щоденно може проходити до чотирьох заходів. Попит надзвичайно високий: станом на зараз бронювання заходів по всім трьом хабам розписано вже до середини 2026 року».

Така активна робота, кажуть у Центрі культурних послуг, допомагає підтримувати здоровий психоемоційний стан населення прифронтового Запоріжжя.

Особливості роботи трьох хабів – «Орбіта», «Титан» та «Хортицький» – визначаються, головним чином, їхнім розташуванням, технічним оснащенням та цільовою аудиторією, хоча за своєю основною функцією вони всі є багатофункціональними просторами-укриттями.

Для проведення масових заходів, фестивалів, вистав та концертів найбільш популярними є хаби у ЦКП «Орбіта» та «Титан» – завдяки зручному розташуванню у самому центрі міста, більшій площі та наявності великих LED-екранів на сцені. На базі центру культурних послуг «Титан», де невдовзі завдяки підтримці партнерів організують безбар’єрний простір, вже працюють муніципальний театр «Дім актора» та громадська організація «Мистецький центр ветеранів».

Заходи у «Незламному хабі «Хортицький», який розташований на іншому березі Запоріжжя, направлені на людей похилого віку, дітей, молодь, їхній розвиток та взаємодію. Ця локація максимально доступна для маломобільних груп: є зручний ліфт, встановлені таблички зі шрифтом Брайля тощо. На базі ЦКП «Хортицький» також створений мультифункціональний центр ЮНІСЕФ, де працюють психологи з дорослим поколінням та дітьми, а також проводяться семінари та лекції.

Хаби постійно співпрацюють з громадським сектором. У роботі з багатьма міжнародними організаціями наявність надійних укриттів є важливою передумовою для співпраці, а тому громадські організації та благодійні фонди, які впроваджують свою діяльність у прифронтовому Запоріжжі, є одними з ключових партнерів та резидентів мережі «Незламних хабів».

У філіях Центру культурних послуг – колишніх палацах культури «Орбіта», «Титан», «Хортицький», «Молодіжний» та «Заводський» – продовжують працювати творчі студії за різними напрямками мистецтва (від вокалу та хореографії – до fly-йоги, циркової студії та бойових мистецтв), а також резиденти соціального напрямку. Наприклад, в «Орбіті» працює організація «Опліч Хаб», створена, щоб допомогти людям подолати психологічні труднощі через безкоштовні психологічні активності, а у ЦКП «Хортицький» –  громадська організація «Вільні».

У пошуках нових сенсів: особливості масових заходів в Одесі

Останніми роками в зв’язку з російською агресією у багатьох мешканців Одеси виникла потреба знайти новий культурний контент. Зокрема, це проявляється в пошуку української літератури, музики, інших видів мистецтва. І, звісно, івентів, де можна познайомитись з сучасною культурою. Тим, хто взявся за таку роботу, важливо враховувати умови, в яких ми живемо. Навіть найкращі ідеї можуть не спрацювати, якщо вони ігноруватимуть реальні обставини.

У цьому контексті особливу увагу варто приділяти доступності культурних проєктів для всіх категорій людей. Зокрема тих, які мають інвалідність, відчувають проблеми з пересуванням або мають інші труднощі. Чим для більшої кількості людей буде доступним масовий захід, тим сильнішим буде його вплив. І, головне, не треба проводити культурні івенти «для галочки», а братися за них тільки тоді, коли можна продемонструвати щось, чого не було в інших містах та країнах.

«Те, що спрацювала у Львові, в Лондоні, в Берліні, не спрацює в Одесі. І не тому, що це Одеса, а тому, що Ctrl+C та  Ctrl+V не працює для культурних подій, через інший контекст. А сьогодні у нас в Україні, в Одесі, склались унікальні обставини. Не спрацює навіть те, що було успішним в іншому регіоні. А чому? Тому що Україна – це велетенське перехрестя, і ми всі дуже різні. І щоб винайти свою унікальність, звісно, потрібно надихатися іншими прикладами, але от просто скопіювати форму замало», – зазначає радниця з комунікацій та розвитку спільноти Музею сучасного мистецтва Одеси Єлена Підопригора, яка має великий досвід в організації масових культурних заходів.

За її словами, наразі великий інтерес викликає тема деколонізації. Якщо організатори не зважають на питання культурної спадщини та взаємодії з історією, вони не зможуть забезпечити достатню якість культурного продукту. Є потреба переосмислювати минуле, щоб не повторювати помилок і створювати саме таке мистецтво, яке сприяє розвитку громадськості і підтримує локальні культури. Зокрема, в такому багатонаціональному регіоні, як Одеська область.

Наразі культурні проєкти, які нехтують такими питаннями, як екологічність, теж не мають шансів на розвиток. Залучення фахівців з охорони навколишнього середовища для консультацій може стати важливим кроком у плануванні мистецького твору. Такий підхід дозволить не лише уникнути помилок, але й побудувати якісну взаємодію між культурою та природою. Важливо врахувати не лише естетичні, але й екологічні норми проектування.

Також важливо вивчати не тільки історії успіху, а й аналізувати історії невдач. Це допоможе уникнути помилок в майбутньому.  Дуже часто при аналізі виявляється, що той чи інший івент люди проігнорували не через те, що немає потреби, не через брак піару, а через те, що немає майданчика з укриттям, який може прийняти і прихистити велику кількість людей у випадку повітряних тривог. І, можливо, в деяких випадках є сенс підготувати інфраструктуру, а вже потім братися за організацію культурних заходів.

Літературний фестиваль PORT: нове розуміння одеської культури

Незважаючи на воєнний стан та ризики прильотів, в Одесі продовжується культурне життя. Деякі масові заходи відбуваються навіть вперше. Таким є літературний фестиваль PORT, який відкрився для одеситів та гостей міста з 30 по 31 серпня. Як зазначалося в анонсі, цей івент був спробою «побачити Одесу в українському, чорноморському, а не пострадянському контексті». Продемонструвати, що місто розвивається та має свою історію поза імперськими та радянськими міфами.

Для засновників фестивалю це був перший досвід організації великої події за декілька років. Адже всі причетні організовували масові заходи як мінімум до повномасштабного вторгнення, а як максимум, взагалі до пандемії COVID-19. Певні речі вже забулися, крім того, за цей час змінилась аудиторія, ті речі, які працювали ще п’ять років тому, вже були не цікаві. Довелось не тільки згадувати попередній досвід, але й вчитись новому.

Були розроблені алгоритми, як реагувати на повітряні тривоги. Незадовго до того росіяни почали активно обстрілювати українські міста і були страхи, що Одеса стане наступною саме в цей період. Навіть був прописаний план на те, що робити, якщо в місті оголосять траурні дні. Однак тут всім причетним до фестивалю просто пощастило: за всі два дні проведення PORT була лише одна коротка повітряна тривога.

«На подіях фестивалю були присутні люди з обласної адміністрації, яких я не очікував там побачити, м’яко кажучи, взагалі. Деякі люди приходили на концерт, тому що те, що їх може зачепити на фестивалі, саме музична частина. Деякі люди приходили на ярмарок, тому що вони хотіли купити книжку і купити її не десь в книгарні, а так, щоб це була атмосфера, так щоб випити ще якийсь коктейль, вина чи кави і загалом зачекінитися на культурній події. Спрацювало те, що фестиваль був не тільки  для якогось занудного обговорення старовинної літератури, а це була подія про сучасність і для сучасних людей», – згадує комунікаційний менеджер літературного фестивалю PORT Ігор Філіпов.

Попри те, що PORT отримав багато схвальних відгуків, організаційні процеси супроводжувалися серйозними труднощами. Підготовчі роботи до фестивалю почали в квітні, коли стало відомо, що кошти будуть, а сам захід відбувся вже в серпні. Створення культурної події відбувалось в авральному режимі, були помилки на плакатах, які виправляли в останній момент, команда працювала фактично без вихідних. Це при тому, що в багатьох організаторів були ще інші роботи чи проєкти.

Щоб уникнути вигорання та зробити все, як належить, підготовку до заходів схожого формату треба починати як мінімум за дев’ять місяців до того, коли стало відомо, що події бути. Це допоможе зробити масові івенти максимально якісними та безпечними, нікуди не поспішаючи. Тим паче, є сподівання, що після перших успіхів буде простіше отримати фінансування на наступні фестивалі схожого формату і мати більше часу для підготовчих робіт.

***

Запоріжжя та Одеса успішно адаптуються до складнощів воєнного часу. Це стосується не лише сектору безпеки, адаптації вимушених переселенців чи економічного розвитку. Навіть у питаннях культури обидва прифронтових міста роблять впевнені кроки, демонструючи непересічну стійкість та гнучкість. На подив жителям інших регіонів України під загрозою російських ударів, під час постійних сигналів повітряної тривоги культурно-мистецька галузь Одеси та Запоріжжя не просто живе, а й розвивається, демонструючи згуртованість місцевої громади, спільні ефективні зусилля місцевого самоврядування та громадського сектору, а також впевненість у майбутньому України.

Стаття була підготовлена у співавторстві редакціями «Першого Запорізького» та Informer.od.ua. Текст – Наталя Шевчук, Андрій Вавілов

---

Читайте також:

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!