Навчання у Вроцлавському університеті: як програма Erasmus+ відкрила студентці ЗНУ міжнародні можливості
Студентка Запорізького національного університету (ЗНУ) Вероніка Єгорова відкрила для себе нові горизонти завдяки програмі Європейського Союзу Erasmus+. У 2024 році вона провела навчальний семестр Вроцлавському університеті у Польщі.
Досвід очного навчання, зустрічі з міжнародними студентами, гнучкий графік перетворили цей семестр на джерело натхнення. Повернувшись до Запоріжжя, студентка не зупинилася на досягнутому: участь в аналогічних програмах в Австрії та Німеччині відкрила для неї нові можливості для розвитку, навчання та наукових досягнень.
Про шлях Вероніки Єгорової та її навчання за кордоном – у матеріалі «Першого Запорізького».
Від сумнівів до рішення: як Вероніка зважилася скористатися можливістю програми Erasmus+
Історія знайомства Вероніки з академічною мобільністю виявилася незвичною. Спочатку, будучи головою наукового товариства математичного факультету Запорізького національного університету, вона зосереджувалася на науковій діяльності й про міжнародні програми не знала.
Запрошення до участі в програмі Erasmus+ надійшло несподівано. Спершу поїздку запропонував науковий керівник, однак студентка вагалася: весняний семестр збігався з написанням курсової роботи. Вдруге їй зателефонували з кафедри, проте дівчина знову засумнівалася. Адже запропоновані програми не були спеціалізовані для математиків. Остаточне рішення вона ухвалила після третьої пропозиції – від декана.
Оформлення документів відбувалося через міжнародний відділ ЗНУ, який дуже допомагав. Зі свого боку Вероніка мала оформити візу, оскільки поїздка була тривалою – на шість місяців. Для цього студентка зверталася дотуристичної агенції та їздила оформлювати документи до Львова.
Крім візи, потрібна була виписка оцінок для польської сторони та характеристика від наукового керівника або декана.
Особливості польської освіти: індивідуальний план, свобода вибору предметів, нестандартні курси
У лютому 2024 року Вероніка поїхала до Польщі. Навчання проходило на математичному факультеті Вроцлавського університету – одного із найбільших та найстаріших вишів східної Європи .
Студентку надзвичайно вразила система європейської освіти, де студенти мають повну свободу обирати предмети: складати навчальний план по спеціальності та цікавості.
В університеті надавали два тижні на академічну адаптацію. В цей час студенти могли відвідувати абсолютно всі лекції та практики і лише потім, до початку березня, остаточно визначитися з вибором. Вероніка зазначає, що за цей адаптаційний період вона майже повністю змінила свій початковий індивідуальний план.
Програма Erasmus+ передбачала не лише навчання, а й фінансову підтримку студентів. За шість місяців Вероніці виділили стипендію у розмірі 4500 євро. Проживання відбувалося у модульних гуртожитках, де дві кімнати мали спільну кухню та санвузол. Вероніка жила в одній кімнаті з дівчиною з біофаку ЗНУ, а в другій – дві студентки з Харкова. Вони жили в найкращому та найкомфортнішому гуртожитку «Оловік», який коштував 800 злотих на місяць (приблизно 8-9 тисяч гривень). За проживання дівчина сплачувала з отриманої стипендії.
На початку, у лютому, студенти мали двотижневу школу вивчення мови, але Вероніка вирішила не продовжувати її на весь семестр, оскільки думала, що буде навчатися англійською. Але заняття проходили польською мовою, однак це не стало перешкодою.
«Якщо ти знаєш українську, то набагато легше розуміти польську. Я спокійно ходила на лекції і все було зрозуміло. Це був дуже цікавий і цінний досвід», – розповідає студентка.
Найбільше враження на Вероніку справили нові предмети, яких не викладають у ЗНУ як окремі курси. Серед них – веброзробка на Drupal, польська технологія, що взагалі не представлена в навчальній програмі Запорізького національного університету. Також – LaTeX, мова розмітки, надзвичайно зручна для наукової діяльності: з її допомогою можна оформлювати формули, створювати презентації чи навіть повністю замінити Word. Ще один цікавий курс – економічна математика, дотичний до її спеціалізації, але з більшим фокусом на економіці. Саме з цього предмета Вероніка вперше за довгий час складала очний іспит та ще й польською мовою.
Жива атмосфера навчання: лекції, дискусії та спілкування з іноземними студентами
Однією з найбільших цінностей програми став досвід очного відвідування занять. Для студентки з Запоріжжя очна сесія була лише на першому курсі.
«Ми побачили людей, відчули справжню атмосферу навчання, – згадує Вероніка. – На економічній математиці я виходила до дошки, розв’язувала задачі, відповідаючи англійською, а викладачка ставила запитання польською. В аудиторіях були повні зали студентів. Ми могли обговорювати різні думки – це зовсім інше, ніж маленькі групи в онлайн-навчанні ЗНУ».
Студенти були дуже відкритими та дружелюбними. Вероніка познайомилася з багатьма студентами з Франції, Німеччини та Казахстану. Зокрема, з однією з колег їй вдалося практикувати французьку мову. Іноземці навіть запрошували українських студентів до себе додому на свята, хоча через щільний графік поїхати не вдалося. Крім того, польський університет за потреби пропонував систему Buddy – польські студенти допомагали іноземцям, як старші товариші.
Європейська система освіти дозволяє студентам самостійно обирати не лише предмети, але й час їхнього проведення. На математичному факультеті лекції могли проводитися, наприклад, завжди у вівторок о 9:00, але практики з різними викладачами у різні дні та часи.
Вероніка змогла підлаштувати розклад так, що мала заняття лише в понеділок, вівторок та середу (по 3-4 пари), а четвер та п’ятниця залишалися абсолютно вільними.
«Сам освітній процес був дуже зручним і доступним – у них усе організовано через сайти, інформація постійно оновлюється. Єдине, що здивувало – це свята. У Польщі вони зовсім не такі, як в Україні. Був кумедний момент: я біжу на пару, залишалося ще хвилин п’ять до початку. Прибігаю, а весь факультет порожній, нікого немає. Тут і колеги з Харкова теж підбігають і ми стоїмо та думаємо, що відбувається. В цей момент випадково заходить наша професорка з економічної математики. Ми питаємо: «А де всі?» А вона каже: «А вас не повідомили? У нас сьогодні свято, університет не працює». Це було дуже несподівано після нашого графіка. Потім я вже дізналася, що вся така інформація є на сайті, де можна відстежувати подібні оголошення», – згадує Вероніка.
Навчання за кордоном: досвід, який надихає на вдосконалення власного університету
Головна мета таких програм академічної мобільності, як Erasmus+, на думку Вероніки, полягає в обміні досвідом між університетами. Адже студенти можуть побачити, як працює система в іншій країні та принести пропозиції щодо вдосконалення власного університету.
Вероніка хотіла б перенести в українську освіту свободу вибору дисциплін та гнучкість розкладу. В її університеті вибіркові дисципліни є, але вони обмежені невеликим переліком, тоді як у Польщі студенти можуть вільно обирати дні та час занять.
Іншим студентам, які лише тільки планують скористатися можливістю навчатися за кордон, Вероніка радить не боятися змін: «Якщо раніше ти нікуди не їздив, або навіть як турист, а зараз їдеш як студент – це зовсім інший досвід. Важливо бути відкритим до змін і шукати ком’юніті. Не соромтеся чогось питати. Якщо щось незрозуміло, одразу звертатися, бо здебільшого всі відкриті до діалогу. Наприклад, у нас були питання з академічного плану і ми спілкувалися з куратором у Польщі – він швидко надавав всю необхідну інформацію».
Досвід Erasmus+ надихнув Вероніку на подальшу участь у міжнародних програмах. Після завершення семестру у Вроцлаві в червні вона не поверталася одразу додому, а поїхала до Австрії – брати участь Summer College OSTEuropeurope в Інсбруку.
Це австрійсько-українська програма, розрахована на 50 студентів: 25 з України та 25 з Австрії. Головною метою було організувати обмін досвідом між українськими та австрійськими студентами та покращити знання іноземних мов. Учасники жили разом у студентському готелі, де могли спілкуватися українською або німецькою. Вероніка зазначала, що це давало змогу практикувати мову не лише під час лекцій, а й у повсякденному житті. Програма тривала два тижні, включала лекції, екскурсії містом і поїздки в гори.
Повернувшись у серпні до Запоріжжя Вероніка продовжила навчання на четвертому курсі, заглибилася в наукову діяльність та брала участь у студентських проєктах і організаційній роботі.
Наприкінці четвертого курсу дівчина подала заявку на участь у програмі Summer Ukrainian School in Combinatorics в Німеччині. Вона отримала підтвердження участі в липні. Програма тривала тиждень і включала лекції, практичні заняття та екскурсії, зокрема гірські походи. Наприкінці програми відбулася церемонія нагородження переможців української олімпіади з Канади, а всі учасники отримали сертифікати про завершення.
Вероніка продовжує шукати можливості для розвитку: зараз вона планує подати заявку на зимову математичну школу у Львові, куди запрошують спікерів з іноземних університетів, а також розглядає інші програми Erasmus.
Зараз дівчина продовжує навчання на першому курсі магістратури за спеціальністю «Прикладна математика» та одночасно здобуває другу освіту на заочному відділенні Українського державного хіміко-технологічного університету за напрямом «Переклад: англійська, французька, німецька». Студентка переконана, що якщо в майбутньому поїде знову, то орієнтуватиметься на те, щоб здавати обов’язкові предмети в ЗНУ, а за кордоном обирати лише те, що дійсно цікаво, користуючись абсолютно іншим підходом до викладання у Європі.
***
Erasmus+ – програма Європейського Союзу у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту. Вона спрямована на підтримку особистісного й професійного розвитку людей як у межах ЄС, так і за його межами. Її завдання – сприяти стійкому економічному зростанню, створенню якісних робочих місць, соціальній згуртованості, розвитку інновацій, а також зміцненню європейської ідентичності та активного громадянства.
Програма надає можливості навчання, стажування, академічної мобільності, а також підтримує молодіжні ініціативи, партнерства й професійні мережі.
За понад 30 років Erasmus+ допомогла більш ніж чотирьом мільйонам студентів здобути міжнародний досвід. У період 2021–2027 років її бюджет перевищує 28 мільярдів євро, а українські організації можуть брати участь у 40 конкурсах.
Текст – Анастасія Заводюк, Андрій Вавілов, фото з архіву Вероніки Єгорової
Читайте також:
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!