Серед своїх: як ветеран із Запоріжжя Марк Закопайченко допомагає побратимам знаходити підтримку та відновлюватися
Житель Запоріжжя Марк Закопайченко став на захист України на початку 2022 року. Пройшовши полон та поранення, на власному досвіді відчув складнощі повернення до цивільного життя. Після адаптації він приєднався до групи самодопомоги «Фенікс», а згодом і сам став професійним фахівцем-фасилітатором, допомагаючи побратимам відновлюватися психологічно.
Детальніше про шлях Марка Закопайченка та його роботу з підтримки ветеранів – у матеріалі «Першого Запорізького».
Служба, полон, поранення та відновлення: як війна змінила життя запорізького айтівця
Марк Закопайченко – за фахом системний адміністратор, навчався у Запорізькому інституті економіки та інформаційних технологій. Майже 10 років працював в інтернет-провайдері: спочатку монтажником, потім – у технічній підтримці, згодом став адміністратором.
До лав ЗСУ долучився на початку повномасштабного вторгнення. Отримав спеціальність сапера. Навчання було прискореним – більшість знань здобувалися безпосередньо в бойових умовах. Закопайченко служив у складі 15-го батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. Перші бої прийняв на Чернігівщині, згодом воював під Конотопом і на Бахмутському напрямку.
У липні 2022 року Марк отримав поранення в селі Клинова Бахмутського району та потрапив до полону «вагнерівців». Звільнили його з полону 11 жовтня 2022 року.
Після цього Марк пройшов реабілітацію і повернувся до своєї частини, ставши інструктором батальйону мінної безпеки. Він навчав інших саперів і займався розмінуванням Чернігівської області, де лісосмуги були сильно заміновані: іноді до 100 вибухових пристроїв на одну посадку. У 2023 році демобілізувався з військової служби за станом здоров’я.
Повернувшись додому, ветеран близько півроку відновлювався та надолужував час із родиною. Після цього він влаштувався на попередню роботу – адміністратором в інтернет-провайдері.
«Десь рік працював. Але це вже не приносило того задоволення, яке я отримував протягом 10 років на цій роботі. Не бачив у цьому цілі. Не відчував себе так, як на фронті», – ділиться Марк.
У групі самодопомоги ветеран знайшов підтримку і своє нове покликання
Доля звела Марка з благодійною організацією «100% життя. Запоріжжя», команда якої вже 20 років допомагає людям, що опинилися у складних життєвих обставинах. Від початку повномасштабного вторгнення організація також підтримує жителів прифронтових громад та ветеранів війни. У 2023 році там вирішили створити першу групу самодопомоги ветеранів «Фенікс», засновану на принципі «рівний-рівному».
Марк познайомився з представником БО «100% життя. Запоріжжя» і вирішив приєднатися до групи, щоб особисто відчути, як це працює.
Група «Фенікс» існує вже більше півтора року. Хоча її члени змінюються, є й ті, хто залишається, для когось це стає спільнотою друзів. На зустрічах вони діляться досвідом, слухають один одного та допомагають, оскільки всі вони пройшли подібний досвід.
Окрім інформаційних зустрічей, у групі проводяться арт-терапевтичні заняття. Спочатку до таких заходів (наприклад, малювання картин) ветерани ставилися скептично, але потім зрозуміли, що це дійсно допомагає розслабитися, і зараз із задоволенням долучаються.
Наразі організація планує створити другу групу, спеціально для військових, які повертаються після тривалого часу в полоні. Це пов’язано з тим, що їхній досвід відрізняється від інших ветеранів і їм потрібен окремий підхід.
Спочатку Марк скептично ставився до психології, оскільки під час реабілітації після полону йому трапилися не дуже фахові психологи та психіатри, що викликало в нього максимальну недовіру. Проте, коли він зрозумів, що група «Фенікс» йому допомагає і є дієвою, довіра до психології почала повертатися. Через півроку ветеран вирішив стати психологом і почав навчатися у Хортицькій національній навчально-реабілітаційній академії на психологічному факультеті.
Він почав проводити групи «рівний-рівному» вже як тренер-фасилітатор, маючи досвід та пройшовши декілька сертифікованих навчань. Він також зустрічався з кваліфікованими психологами та фахівцями на всеукраїнських форумах, які рекомендували йому подальше навчання.
«Це мені дійсно подобається, тому що відчуваю, що допомагаю хлопцям. Є вже позитивні кейси. Я бачу, як хлопці змінюються, змінюється їхнє ставлення до життя, Запоріжжя та психологів», – зазначає ветеран.
Повернення до цивільного життя через взаємопідтримку: які виклики та потреби ветеранів
За власним досвідом Марк зазначив, що ветеранам найчастіше не вистачає поінформованості та порозуміння.
«Хоча ситуація трохи покращилася порівняно з 2023 роком, ветерани, звертаючись до соціальних служб, отримують багато інформації, але на групах самодопомоги все одно виникають питання. Часто їм не вистачає можливості швидко отримати відповіді або знайти потрібні організації, наприклад юридичну допомогу», – ділиться Закопайченко.
Він наводить конкретний приклад: «Процес оформлення документів у ТЦК може тривати півтора-два роки. Через це багато хлопців досі не мають посвідчень УБД через проблеми з частинами. Це призводить до розчарування та опускання рук. Саме групи самодопомоги допомагають повернути відчуття справедливості та віру, що проблеми можна вирішити».
Марк, як член міської ради ветеранів, заступник голови Ради ветеранів Хортицького району, а також член Ради жінок загиблих Героїв, має доступ до інформації з різних районів і добре розуміє, як функціонують ці структури, що допомагає йому у комунікації.
Другий ключовий аспект, за його словами, – порозуміння: «Людина, яка пережила подібне, шукає людей із таким самим досвідом. Їй простіше з ними говорити. Коли ветеран приходить на групу самодопомоги, він свій серед своїх і може відкриватися. І тоді починається взаємопорозуміння: учасники групи готові розповідати людям, які його зрозуміють, про проблеми в сім’ї, про потребу відновити зв’язок із дружиною чи дітьми».
Марк переконаний, що держава повинна значно посилити підтримку ветеранів. Він пропонує взяти за приклад досвід Ізраїлю та Сполучених Штатів, де діють спеціалізовані центри психологічної допомоги. За його словами, в Ізраїлі реабілітація для всіх військових є обов’язковою. І це не просто кілька консультацій, а повноцінна програма роботи з психіатрами та психологами, яка допомагає відновити людину та повернути їй ресурс для життя.
Закопайченко також вважає, що програми підтримки ветеранів, як-от гранти на бізнес, мають бути доопрацьовані. Недостатньо просто дати гроші, потрібно надавати супровід та податкові пільги, щоб ветерани могли успішно розвивати свою справу. Він підкреслює, що потрібно переймати досвід інших держав, адаптуючи його до українських реалій.
Текст – Анастасія Заводюк, Андрій Вавілов, фото з архіву Марка Закопайченка
Читайте також:
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!