«Я їду у відпустку і операції роблю»: історія хірурга із Запоріжжя який став керівником стабпункту

27.08.2025 Дмитрий Носов

До 2022 року Віктор Вікторович працював в одній з клінік Запоріжжя цивільним хірургом із досвідом у пластичній хірургії. Втім після початку повномасштабного вторгнення чоловік мобілізувався. Наразі він керівник стабілізаційного пункту.

Про це повідомили у 93 окремій механізованій бригаді Холодний яр.

Щодня Віктор працює у стабілізаційному пункті та рятую поранених з фронту. Розповідає, на початку повномасштабного вторгнення вони частіше мали справу з уламковими пораненнями від мін, артилерії. Але наразі абсолютна більшість – поранення внаслідок дронової атаки. Як скиди окупанти часто використовують ВОГи, що суттєво ускладнює роботу, бо уламки можна побачити лише на рентгені. Але медики адаптуються й до такого.

«Колись я особисто контролював кожну важку процедуру, зараз довіряю. Люди виросли, всі знають, що робити і як саме», – ділиться керівник стабпункту.

До Віктора Вікторовича поранені потрапляють вже з якісно наданою домедичною допомогою.

Чоловік зазначає, що деякі медики мали б усі підстави повернутись до цивільного життя, але залишаються аби рятувати життя пораненим бійця. Але на стабпункті знають, що за потреби можна поїхати у відпустку чи відлучитись за сімейними обставинами.

«У перший рік війни, знаю, не завжди відпускали. Зараз із цим питань немає, – каже хірург. – Коли я їду у відпустку, то роблю 3-5 операцій, під час першої відпустки провів 8 операцій. Дружина каже, не бачить мене, хоч фактично я вдома».

Вкінці розмови Віктор Вікторович відверто каже, що не хотів би, щоб війна торкнулась ще більшої кількості цивільних лікарів. Але впевнений, що якщо це станеться, вони впораються.

«Зараз вони готуються, на базі цивільних лікарень є відділення, які курують військові госпіталі. Або госпіталь розгортає там свої відділення, тож вони [цивільні лікарі] бачать тих поранених, надають їм допомогу, лікують, оперують», – зазначає Віктор Вікторович.